Розроблений робочою групою законопроєкт №4441 не передбачає позбавлення волі ані за умисне декларування недостовірної інформації, ані за умисне неподання декларації.
Про це повідомляє прес-служба НАЗК.
"Під час парламентських виборів практично кожна партія декларувала нетерпимість до корупції та достойне покарання для корупціонерів, «безкомпромісну боротьбу з корупцією», «знищення системної корупції» та «саджання корупціонерів». На жаль, робоча група у Верховній Раді, на яку було покладено завдання вирішити конституційну кризу, проігнорувала запит суспільства на справедливе покарання корупціонерів та положення програм відповідних політичних сил", - йдеться у повідомленні.
В НАЗК впевнені, що таке покарання не сприятиме ефективному запобіганню корупції та утвердженню справедливості.
"Навіть ті особи, які умисно зазначають у декларації недостовірні відомості на суму від 3000 прожиткових мінімумів (від 6,306 млн грн і більше, у тому числі якщо це будуть сотні мільйонів гривень) каратимуться лише штрафом — від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів (від 51 000 грн до 85 000 грн)", - констатують в НАЗК.
За умисне неподання декларації також передбачено лише штраф від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів (від 42 500 грн до 51 000 грн), громадські роботи та заборона обіймати певні посади.
"Такі норми лише допомагатимуть корупціонерам уникати реальної відповідальності за свої злочини. У той час, як у Польщі, Латвії й Литві за неподання декларації та декларування недостовірних відомостей можна отримати реальний тюремний строк, ми просто даватимемо корупціонерам можливість і далі красти", — зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.
У прес-службі відомства нагадали, що зареєстровані 2 листопада законопроєкт № 4304 (головою Верховної Ради за підтримки депутатів фракцій «Слуга Народу», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «За майбутнє», «Голос», депутатської групи «Довіра»), № 4307 (Юлією Тимошенко) та № 4301 (Іриною Геращенко та іншими депутатами «Європейської Солідарності») передбачали ув’язнення за умисне декларування недостовірної інформації та умисне неподання декларації.
"НАЗК продовжує дотримуватися раніше висловленої позиції та зазначає, що за умисне зазначення недостовірних відомостей на більш ніж 1 млн грн має передбачатися позбавлення волі. Інакше — ефективне запобігання корупції буде неможливим", - констатували у відомстві.
Як повідомляв Realist, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.
Президент Володимир Зеленський у зв'язку з рішенням КСУ скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.
Окрім того, глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ.
