В умовах позиційного протистояння, яке спостерігається на лінії зіткнення на Донбасі останні роки, цілком очевидно, що сторони шукають якісь проривні кошти вогневого впливу на супротивника, які б, з одного боку, були б дешеві, а з іншого - завдавали ворогу максимально можливі турбуючі удари. І таким "вундерваффе" очевидно бойовики російсько-терористичних формувань розглядають бомбардування позицій ООС за допомогою квадрокоптера.
Realist.onlint розбирався, які бойові дрони використовуються на фронті і як з ними можна боротися.
Читайте також: Управління вогнем: як в Україні модернізують старі РСЗВ "Град", "Ураган" та "Смерч"
Чим бомблять
Бойовики на Донбасі активно використовують для бомбардувань квардокоптери Phantom китайської компанії DJI, модифікованого для несення та скидання боєприпасів заводського (гранати ПОГ-17) або кустарного виготовлення.
Останній такий випадок зафіксований 6 вересня, коли о 04:20 ранку озброєні формування РФ скинули з безпілотників на північну околицю житлового району н.п. Зайцеве (неподалік Горлівки) два саморобних снаряда з хвостовиками. Один з них не вибухнув і тому у наших військових з'явилася можливість детально ознайомиться з його пристроєм і характеристиками.
По суті це досить примітивні гранати з 50 грамами пластичного вибухової речовини, виготовлені за допомогою 3D-принтера. Однак вперше в якості вражаючих елементів були використані спеціально виготовлені касети зі сталевими кулями діаметром до 6 мм.
Цілком очевидно, що це творчість "окопних кулібіних" і не має ніякого відношення до підрозділів російської армії, які використовують безпілотні літальні апарати російського виробництва для розвідки в інтересах окупаційних корпусів. Судячи з уривчастих відомостей, подібні китайські квадрокоптери час від часу привозять волонтери з Росії.
Їх ефективність на фронті викликає великі сумніви - за останні роки буквально в парі випадків в якості причини загибелі військовослужбовця ЗСУ було вказане бомбардування з повітря. У той же час як мінімум кілька випадків атаки на склади і важливі об'єкти в прифронтовій і тилової території можна віднести на дрони - бомбардувальники. Більш масовому застосуванню такої зброї заважає віддаленість нашої інфраструктури від лінії зіткнення і відверто слабка шпигунсько-терористична мережа в тилових районах.
Читайте також: Яке озброєння Україна "клонувала" з радянських зразків
ЗСУ не відстають
Варто сказати, що подібні китайські апарати є і у наших військових. І їх в рази більше, ніж у бойовиків - адже вони масово купуються не тільки окремими благодійниками, а й цілими волонтерськими фондами. З останніх відомих автору поставок - 17 цивільних квадрокоптера виробників DJI і Autel, кошти на покупку десяти з яких були зібрані громадським діячем Сергієм Притулою, п'яти - донорами благодійного фонду допомоги армії "Повернись живим", ще два - подаровані небайдужими громадянами, відправлені на фронт на початку серпня.
Зрозуміло, що і наші військові на Донбасі експериментують з саморобними боєприпасами, хоча тут все залежить від конкретного командира підрозділу, які в основній масі відносяться до таких експериментів окремих військовослужбовців вкрай негативно. Проте, випадки скидання боєприпасів з повітря фіксують і на іншій стороні окопів. Причому час від часу ЗМІ окупованих територій повідомляють про загибель бойовиків від таких ударів.
Такі нечасті випадки місцеві пропагандисти намагаються використовувати в своїй "роботі" і робляться спроби звинуватити Україну в порушенні законів війни і атаки з повітря мирних жителів. Так було 2 квітня 2021 року в н.п. Олександрівське, коли в результаті вибуху невстановленого вибухового пристрою загинула 5-ти річна дитина. Тоді, ЗМІ, підконтрольні окупаційній владі та їх російські колеги звинуватили ЗСУ у навмисному бомбардуванні. Правда, виявилося, що дитина загинула від вибуху боєприпасу, знайденого його дідом на полях битв влітку 2014 року і випадок швидко що називається "зам'яли".
Читайте також: Великий калібр української піхоти: які кулемети перебувають на озброєнні ЗСУ
Камікадзе - це дорого
Вивчаючи досвід застосування подібних апаратів в Сирії і Іраку дивно, що на Донбасі поки жодна зі сторін не застосовує дрони-камікадзе, хоча здавалося б це цілком очевидно більш ефективно, ніж дрони-бомбардувальники. Адже наразі китайські апарати цивільного типу вміють тільки носити і досить точно метати ручні гранати, перероблені заряди від РПГ і дуже рідко 82-мм мінометні міни.
При цьому дрони-смертники мають досить просту задачу - долетіти до мети і, по можливості, вибухнути разом з нею, а значить підготовка оператора може бути мінімальною. По всій видимості, тут вступає в справу фактор вартості - адже апарати все таки не дуже то і дешеві і по суті можуть принести набагато більше користі як розвідники.
Навчилися збивати
Ще однією проблемою таких ерзац-ударних безпілотників є практично повна неможливість боротися з ними наявними засобами ППО. Як правило, основним засобом ураження вважається стрілецька зброя, однак, як показав досвід війни на Донбасі, витрата боєприпасів для збиття квадрокоптера просто колосальна.
Тому практично єдиним реальним засобом стали антидронові гвинтівки, які здатні порушувати роботу навігаційних каналів і каналів управління цивільними апаратами, які працюють на цивільних же відкритих частотах. Благо такі мобільні "антидрони" не вважаються засобом подвійного призначення або зброєю, тому їх в серійному виробництві знаходиться дуже багато. Вітчизняні збройні сили після конкурсу закупили комплекси протидії безпілотним літальним апаратам виробництва литовської фірми NT Service. Єдиною проблемою є масовість - так, закуплено всього 37 комплексів, а потреби для фронту протяжністю 400 кілометрів набагато більше.
Підбиваючи підсумок, можна сказати, що в цілому кустарні ударні безпілотники не можуть докорінно впливати на хід бойових дій. Однак перехід бойовиками на наступний рівень, наприклад, масове використання дронів-камікадзе літакового типу з пінополістиролу - доступного і дешевого матеріалу з такими ж дешевими електромоторчиками, може зіграти важливу роль у розвитку ситуації на фронті і вкрай негативно позначитися на втратах ЗСУ і загальній обстановці.
Читайте також: 30 років еволюції: як змінювалася українська армія за час незалежності