Управління вогнем: як в Україні модернізують старі РСЗВ
Політика

Управління вогнем: як в Україні модернізують старі РСЗВ "Град", "Ураган" та "Смерч"

08 червня 2021 | 20:01

Досвід активної фази бойових дій на Донбасі в 2014 - 2015 роках привів наших генералів до розуміння того, що реактивна артилерія і понині залишається вельми дієвим способом вирішення завдань вогневого ураження противника. Тому немає нічого дивного в тому, що після 2015 року була запущена програма модернізації як власне пускових установок залпового вогню, так і боєприпасів до них.

Спробуємо зробити деякий аналіз того, чого вдалося досягти і які стоять попереду перспективи.

"Град"

Дивізіонна 122-мм реактивна система залпового вогню БМ-21 «Град» була розроблена в 1960 році і прийнята на озброєння через три роки. По суті дана система є вдосконаленим аналогом «Катюші» часів Другої світової війни і призначена для ураження різних цілей: відкритої і прихованою живої сили, техніки, бронетранспортерів, артилерійських батарей і командних пунктів.

Станом на весну 2014 року на озброєнні української армії перебували близько 200 таких установок, які активно використовувалися в боях.

У 2019 на озброєння ЗСУ був прийнятий варіант модернізації БМ-21У «Верба» на базі КрАЗ-6322. Зовні «Верба» відрізняється від радянського «Граду» кабіною на п'ять місць, а також автоматизованою системою прицілювання з навігаційним устаткуванням, що забезпечує топологічну прив'язку і оперативну передачу координат.

Крім того, КБ «Південне» запустило програму розробки 122-м некерованого снаряда для використання в БМ-21 під назвою «Тайфун-1». Нові ракети, які нині проходять державні випробування, здатні вражати цілі на 20 км далі, ніж стандартні боєприпаси радянського зразка.

"Ураган"

220-мм реактивна система залпового вогню БМ-27 "Ураган" розроблена в 1970-х роках і спочатку називалася «Град-3», прийнята на озброєння в 1976 році. Основним завданням цієї зброї є ураження великої площі на дистанціях від 10 до 35 км.

На березень 2014 «Урагани» перебували на озброєнні єдиного підрозділу -27-го реактивного артилерійського полку. Всього було 36 установок РСЗВ «Ураган» і 20 транспортно-заряджаючих машин. На початку 2015 року полк був реорганізований в бригаду, при цьому кількість реактивних дивізіонів збільшилася з трьох до чотирьох.

Після закінчення активної фази війни постало питання про модернізацію «Урагану». Справа в тому, що шасі ЗІЛ-135ЛМ, на якому монтується комплекс, в Україні не виробляється, а тільки ремонтується. Спроби поставити артилерійську частину на нову базу (проект «Бастіон-3») натрапили на серйозні технологічні труднощі. Тому було половинчасте рішення - ремоторизувати наявний парк. У підсумку приватна фірма «Техімпекс» отримала контракт на установку нових дизельних двигунів Д-245 білоруського виробництва.

В кінці 2020 року державним підприємством «Шепетівський ремонтний завод» представлена ​​модифікація РСЗВ «Ураган» на шасі TATRA Т815-7Т3RC1 з колісною формулою 8х8 під назвою «Буревій».

У перспективі передбачається використовувати некеровані ракети «Тайфун-2» від КБ «Південне» зі збільшеною до 65 км дальністю ураження цілей.

"Смерч"

300-мм реактивна далекобійна система залпового вогню БМ-30 «Смерч» прийнята на озброєння радянської армії в 1987 році. На сьогодні вважається найпотужнішою РСЗВ в світі, в Україні віднесена до ракетного озброєння.

Восени 2018 року на озброєння ЗСУ була прийнята 300-мм корегована ракета Р624М «Вільха» (в корпусі стандартного радянського боєприпасу 9М55 з новим двигуном і системою коригування польоту) з можливістю ураження цілей на відстані до 70 км. Реактивний снаряд управляється за допомогою газодинамічних рулів на всій траєкторії польоту і має інерціальне наведення з можливістю коригування траєкторії в польоті по сигналу GPS. Всі складові для виробництва «Вільхи» - вітчизняні, включаючи нові систему управління, ракетне паливо і бойову частину.

«Родзинкою» проекту є лазерний гіроскоп виробництва КБ «Арсенал», який використовується в конструкції ракети російського оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер». Його використання дозволяє різко зменшити середнє відхилення ракети - так, власне, ракета «Смерча» з інерційної системою наведення дозволяє потрапляти в ціль з відхиленням 50 м, при використанні GPS корекції - близько 7 м, «Вільха» - близько 5 м.

Орієнтуючись на стандартні боєприпаси для БМ-30 «Смерч», можна говорити про те, що вага самої ракети - 800-900 кг, при цьому можливе використання боєголовки масою до 250 кг двох типів - осколково-фугасної або касетної. Залежно від завдань може застосовуватися для ураження наземних цілей, так і надводних цілей. Ймовірно, для ураження надводних цілей ракета буде комплектуватися радіолокаційною головкою наведення.

Військовими куплені близько сотні ракет «Вільха», на сьогодні закупівлі припинені.

На сьогодні розроблено варіанти: «Вільха-Р» фактично переспорядження боєприпасом радянського виробництва і «Вільха-М» (в новому корпусі вітчизняного виробництва) із збільшеною дальністю ураження (за рахунок деякого ослаблення бойової частини). Незважаючи на те, що «Вільха-М» пройшла державні випробування (останні відомі пуски - в квітні 2020 року), однак на озброєння ЗСУ не прийнята і не закуповується. За деякими відомостями, ракети активно продаються за кордон - так як в офіційних прес-релізах вказується «багата арабська країна», то ймовірно поставки йдуть або в Кувейт, або в ОАЕ (тільки у них є на озброєнні БМ-30 «Смерч»).

* * *

Таким чином, можна говорити, що нині є шанси модернізувати всі системи залпового реактивного вогню і навіть почати виробництво боєприпасів до них. Потрібні тільки гроші і політична воля бачити українську армію більш потужною.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як змінилася ситуація за останні роки і яким чином генерали будуть намагатися вирішити «бронетранспортерну» проблему ЗСУ.