Дивізіон проблем: ЗСУ ризикують залишитися без нових ракетних комплексів
Оборона України

Дивізіон проблем: ЗСУ ризикують залишитися без нових ракетних комплексів

03 червня 2021 | 07:59

Економічна ситуація в державі серйозно позначається і на стані військової промисловості. Це закономірність економіки і її співвідношення з обороноздатністю будь-якої країни. Однак у випадку України економічна криза накладається не тільки на здатність виробляти озброєння, але і на фактичну відсутність виразної оборонної доктрини, розрахованої на кілька років вперед. Оскільки зміна військово-політичного керівництва кардинальним чином впливає на довгострокові військові проекти.

Так сталося і зараз - коли, проекти, розпочаті при попередньому президенті Петрі Порошенку і командуванні Генерального штабу, фактично заморожені з початком правління Володимира Зеленського. Україна потрапила під ризик залишитися без новітніх ракетних комплексів, в які не просто були вкладені мільйони бюджетних грошей, але які вже були навіть прийняті на озброєння, але потім їх випуск був зупинений.

Про те, що відбувається в оборонці, а точніше з реалізацією одного з найважливіших стратегічних проектів, розбирався Realist.online.

"Засохла "Вільха"

«Ві́льха» — український ракетний комплекс з коригованим боєприпасом калібру 300 мм. Розроблений на основі радянської реактивної системи залпового вогню 9К58 «Смерч». Прийнятий на озброєння української армії у 2018 році.

Але вже в грудні 2020 головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Руслан Хомчак повідомив, що на армійських складах лежать 98 коректованих ракет «Вільха» для важкої РСЗО БМ-30 «Смерч» і закупівля цих ракет не є пріоритетом, адже виділеного на оборону фінансування не вистачає і доводиться вибирати тільки найнеобхідніше для військ.

І буквально днями стало відомо, що в результаті такого рішення Міністерства оборони за результатами фінансового звіту 2020 року Павлоградський хімзавод отримав 156,8 млн грн чистих збитків. І це при тому, що за результатами фінансового звіту за 2019 рік у підприємства було 1 898 млн грн чистого прибутку.

Представники заводу заявляють про те, що нині виробничі потужності підприємства простоюють, а персонал (в тому числі і робочі рідкісних для країни спеціальностей) звільнений.

Варто сказати, що така ситуація для підприємства не в новинку - буквально в минулому році воно вже знаходилося в стані перманентної коми. І тоді, в червні на завод в терміновому порядку був відряджений міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який заявив про те, що Кабінет міністрів і РНБО ухвалили рішення розгорнути програми створення твердого палива для українських ракетних комплексів «Вільха», «Нептун» та інших. Тоді ж окремим рядком було прописано виділення коштів для утилізації ракетного палива. Але щастя тривало недовго.

І вже нинішня ситуація на тлі заяв Хомчака, яка на перший погляд здається більш проблемною, з іншого боку цілком може бути черговою піар-акцією керівництва для залучення уваги громадськості до проблем заводу.

Цілий дивізіон проблем

У разі ж якщо інформація про фактичну зупинку Павлоградського хімзаводу підтвердиться, то це може означати припинення цілого ряду проектів, дуже важливих для обороноздатності країни і розвитку збройних сил в цілому.

Так, «павлоградці» були підрядником і розробником нового твердого палива для зенітних ракет у програмі модернізації ПЗРК «Голка» і ПЗРК «Стріла-2М» під заводським індексом «336-24». Вони ж задіяні в програмі модернізації ракет класу «повітря - повітря» Р-27, розгортанні виробництва вітчизняних 152-мм артилерійських снарядів та мінометних мін (як калібру 60-мм, так і 82-мм), а також некерованих ракет типу «Тайфун».

Як бачиться, держава повинна підтримати унікальне підприємство, в тому числі і за рахунок укладення контрактів на виробництво вибухових речовин і ракет - адже «світ клином» не зійшовся тільки на «Вільсі»...

Ще більш тривожними виглядають і повідомлення про проблеми з фінансуванням і ще цілого ряду оборонних підприємств. І тут перш за все грає той фактор, що їх продукція з різних причин не потрапила в державне оборонне замовлення. І тут вина не тільки і не скільки Міністерства оборони України, скільки керівництва цих підприємств, які зробили акцент виключно на державне замовлення, не намагаючись, наприклад, вийти на світовий ринок озброєнь. Чи означає це, що їх продукція не конкурентноспроможна або ще щось, наприклад якусь негласну заборону пошуку покупців на світовому ринку з аргументацією "тому, що не можна" - поки неясно.

Адже за роки війни склалася така ситуація, коли підприємства оборонки продовжують виробляти комплектуючі ще радянських зразків, які змушена купувати армія, що озброєна нині широким асортиментом радянської зброї і обладнання. Однак не так швидко, як нам хотілося, але і переозброєння на західні зразки потроху йде і від частини радянських зразків військові поступово відмовляються. І в підсумку виходить ситуація, коли те чи інше підприємство виявляється без оборонних замовлень, що в умовах моно-виробництва є для нього смертельним.

Не тільки Павлоград

Дуже характерний приклад такого колапс оборонного виробництва - запорізьке держпідприємство «Радіоприлад», яке спеціалізується на виробництві радіостанцій радянського зразка - типу Р-130М, Р-134, Р-143, Р-163, Р-173 та інших. Однак в умовах, коли війська стали отримувати в достатній кількості ті ж американські радіостанції Harris, радянські зразки вже виявилися не потрібні. І як підсумок - відсутність прямих контрактів з Міністерством оборони в рамках державного оборонного замовлення.

Мало того, навіть субконтракти з Харківським конструкторським бюро з машинобудування імені О.О. Морозова, яке виробляє БТР-4Е для армії, нині не гарантують виживання підприємства.

Приблизно такі ж проблеми у львівського державного заводу «ЛОРТА», керівництво якого нині заявляє про те, що завод витратив власні оборотні кошти в сумі 25 млн грн на армійські розробки, але в підсумку так і не отримав замовлення від Міноборони.

Причому, наприклад, вже після перших етапів державних випробувань розвідувального автоматизованого звукометричний акустичного комплексу 1АР1 «Положення-2», які завершилися в грудні 2020 року, стало зрозуміло, що технічним завданням від ЗСУ він не відповідає і закуповувати не будуть (мало того, за відомостями автора військові навіть не планують продовження випробувань). На що розраховувало керівництво заводу - категорично не зрозуміло.

Деякі ЗМІ також гнівно відписалися, що військові не внесли в оборонне замовлення танки «Краб» і «Булат». Однак тут немає ніякої «зради» - до появи серійного «Краба» ще дуже далеко - роботи тільки на першому етапі, а про відновлення виробництва «Булату» і мови взагалі не йде (модель виявилася вкрай невдалою, що підтвердили події війни на Донбасі).

Таким чином, можна говорити про те, що в черговий раз державні підприємства оборонної сфери показали свою неефективність і нині намагаються перекласти відповідальність за відсутність модернізації виробництво і гнучкість в прийнятті ключових рішень про переорієнтацію на іншу продукцію на державний бюджет. Втім, нічого дивного.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, які проблеми сьогодні є в переозброєнні української армії новими БТР і в чому полягає суть цієї проблеми.

Найкрасивішою мамою Європи стала 40-річна українка (фото)
27 вересня 2021
"Ліля-дачниця": Ребрик без макіяжу розповіла, як проводить вихідні
27 вересня 2021
Вибори в Німеччині: хто лідирує і що це означає для України
27 вересня 2021
Краще кави: дієтолог розкрила переваги зеленого чаю
27 вересня 2021
Українцям розповіли, які доходи враховують при оформленні субсидій
27 вересня 2021
Прибудова у п'ять поверхів: у Києві мешканці багатоповерхівки вирішили розширити житлоплощу (фото)
27 вересня 2021
Джунглі стануть пустелею: вчені показали, як зміниться Земля через людину
27 вересня 2021
"Щасливий тато": Горбунов показав прогулянку з сином і дружину в "домашньому"
27 вересня 2021