Військова економіка Путіна зайшла в глухий кут — і гроші тут не допоможуть
Економіка

Військова економіка Путіна зайшла в глухий кут — і гроші тут не допоможуть

16 листопада 2026 | 11:46

Замість раптового банкрутства Росію чекає тривале економічне виснаження. Про це пише Дмитро Левусь, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», політолог-міжнародник у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.

Двадцять третього жовтня Центробанк Росії вдруге поспіль залишив ключову ставку на рівні чотирнадцяти відсотків, підвищив прогноз інфляції на 2026 рік до 7,1 та 7,6 відсотка і визнав, що цінове зростання не сповільнюється. Економіка при цьому має зрости приблизно на 0,6 відсотка, а дефіцит бюджету очікується на рівні 3,2 відсотка валового внутрішнього продукту.

Ці цифри дають відповідь на дискусію про те, коли в Росії закінчаться гроші. Вони не закінчуються одномоментно, натомість війна робить капітал дорогим і поступово витісняє все, що не пов'язане з фронтом. Саме в цьому полягає різниця між банкрутством і виснаженням.

Ставка в чотирнадцять відсотків перетворилася на нову норму

Послідовність рішень показує, як швидко закрилося вікно пом'якшення. Між червнем 2025 року й липнем 2026-го регулятор знизив ставку десять разів поспіль, у вересні вперше зупинив цей цикл, а в жовтні підтвердив паузу. Водночас він підвищив прогноз середньої ключової ставки на 2027 рік із 10,5 та 12,5 відсотка до 12,5 та 13,5, тобто заклав ще один рік із вартістю грошей вище дванадцяти відсотків.

Прогноз інфляції цього року переглядали вже двічі, спершу з 4,5 та 5,5 відсотка до шести та семи, а тепер до нинішнього рівня. Паралельно регулятор погіршив і оцінку зростання, опустивши її з діапазону від 0,5 до 1,5 відсотка до рівня від нуля до одного. Рішення в жовтні збіглося з очікуваннями всіх двадцяти аналітиків, опитаних Reuters, що показує, наскільки передбачуваною стала ця пастка.

Причина, через яку ставку неможливо знизити, прописана в самому релізі. У третьому кварталі сезонно скоригований приріст цін становив 8,0 відсотка у річному вимірі проти 4,8 відсотка у другому, а базовий показник піднявся з 4,5 до 6,2 відсотка. Регулятор пояснює стійке базове зростання цін у п'ять та шість відсотків тимчасовим скороченням виробничих потужностей в окремих секторах, що є описом наслідків українських ударів по нафтопереробці.

Від початку року бензин подорожчав на 21 відсоток, дизель на 13,4 відсотка, а комунальні тарифи з першого жовтня зросли в середньому на 13,4 відсотка. Інфляцію в Росії тепер розганяє не споживчий бум, а вартість пального й тарифів, тобто ті позиції, які закладені в собівартість усього іншого.

Дорогий кредит тисне на цивільний сектор і на бюджет одночасно

Далі починається механіка, через яку дорогий кредит б'є по двох напрямках водночас. Висока ставка стримує економічне зростання, яке цього року ледве дотягує до 0,6 відсотка, і одночасно підвищує вартість обслуговування боргу саме тоді, коли держава змушена більше позичати для покриття дефіциту.

Російський уряд цього року підвищив податки, щоб фінансувати війну, і планував звести дефіцит до 1,6 відсотка валового продукту проти 2,6 відсотка у 2025 році. Фактичний показник за січень та серпень уже досяг 2,5 відсотка, а річний прогноз тепер удвічі перевищує початкову ціль. Кожен відсотковий пункт ставки при цьому робить нові запозичення дорожчими, а отже, наступний дефіцит важчим для покриття.

Усередині цієї конструкції економіка розшаровується на дві частини. Оборонні замовлення отримують фінансування за пільговими умовами й гарантований попит, тоді як цивільні підприємства позичають під ринкові чотирнадцять відсотків і вище. Інвестиційні проєкти з окупністю в кілька років за такої вартості капіталу просто не запускаються.

Війна витісняє цивільний сектор повільно й без гучних банкрутств, через нереалізовані інвестиції та зупинене оновлення обладнання. Через кілька років це проявиться у зношеній інфраструктурі, відсталих технологіях і втраченій продуктивності, які доведеться надолужувати вже після війни.

Правильне питання стосується темпу виснаження, а не дати банкрутства

Саме тому питання про дату, коли гроші закінчаться, веде в хибному напрямку. Держава з власною валютою, валютними обмеженнями й підконтрольним центробанком не вичерпує рублі, вона вичерпує дешевий капітал, робочу силу й виробничі потужності.

Голова Центрального банку Російської Федерації Ельвіра Набіулліна прямо сказала, що простір для зниження ставки залежить від параметрів трирічного бюджету та від наслідків тимчасового скорочення потужностей. Це визнання того, що грошово-кредитна політика тепер підпорядкована військовим видаткам. Регулятор більше не веде самостійної політики, він обслуговує структурний дефіцит, створений фронтом.

Для Києва тут є практичний висновок. Російський регулятор публічно назвав скорочення виробничих потужностей головним чинником інфляції, і це найпряміший зв'язок між українськими ударами по НПЗ та вартістю грошей у російській економіці, який будь-коли фіксувала офіційна Москва. 

Кожен місяць, поки заводи не відновлені, тримає інфляцію високою, а ставку незмінною. Далекобійна кампанія не обвалює російську економіку, вона не дає здешевити кредит. Ефект накопичувальний, і саме тому його варто вимірювати місяцями простою заводів, а не окремими влучаннями.

Наступне засідання відбудеться вісімнадцятого грудня, і оновлений прогноз лишає простір щонайбільше для зниження на чверть відсоткового пункта. Середня ставка у 12,5 та 13,5 відсотка на 2027 рік означає, що Росія фінансуватиме війну за структурно вищою ціною третій рік поспіль. Тиск діє як виснаження, яке вимірюється не датою вичерпання резервів, а щорічним подорожчанням самої можливості воювати.

Окупанти атакували енергооб'єкт ДТЕК на Одещині: фото наслідків
16 листопада 2026
Україна вдарила по Кримському мосту: рух перекрито, арка мосту відхилилася на 15 градусів
16 листопада 2026
Три торгові судна в Чорному морі атакували дрони - Reuters
16 листопада 2026
Куюн прогнозує А-95 по 80 грн найближчими тижнями: що по дизелю
13 листопада 2026
Опалювальний сезон у Києві: скільки будинків уже отримали тепло і чому підключили не всіх
13 листопада 2026
Прямі втрати бізнесу в 2026 році можуть сягнути $8 млрд - Корецький
13 листопада 2026
Чітких пояснень обмеження Starshield досі немає - Зеленський
13 листопада 2026
Нафта дешевшає, а бензин ні: Корецький пояснив, коли знизяться ціни на АЗС
13 листопада 2026