Одним з напрямків розвитку військової промисловості слід визнати шлях прямого копіювання зразків озброєння більш технологічно розвинених країн. Причому найчастіше це або країни-ізгої, які не можуть купити оригінали (на кшталт Північної Кореї чи Ірану) або ті країни, які користуються плодами вже розваленої країни, куди вони входили. Ось до останніх в повній мірі можна віднести і Україну. Є ще, правда, Китай, але там окрема історія.
Яке озброєння Україна "клонувала" з радянських зразків, розбирався Realist.online.
Нова стрілецька
Відразу після розвалу Союзу українські підприємства змогли реалізувати кілька проектів виробництва фактично клонів радянських зразків. І перш за все це стосується артилерійсько - стрілецького озброєння.
В принципі навіть зараз сенс в цьому процесі є - після розробки в 1960-1970 рр. цих зразків матеріалознавство зробило крок далеко вперед і зараз можливо на новому рівні зробити те ж саме, але з набагато кращим результатом.
Серед таких собі клонів можна назвати, наприклад, модернізований кулемет КМ-7,62, який розроблений на заводі "Маяк" і фактично є копією кулемета ПКМ. Однак у порівнянні з радянським аналогом зразка 1969 року більш зручний в експлуатації, та й важить на півтора кілограми менше.
А не так давно "Маяк" заявив про запуск виробництва великокаліберного кулемета, що є аналогом радянського 12,7-мм ДШКМ. Причому за деякими даними кулемет вже знаходиться на етапі заводських випробувань.
Читайте також: Великий калібр української піхоти: які кулемети перебувають на озброєнні ЗСУ
Майже артилерія
Компанія "Артилерійське озброєння" випускає і ще один аналог радянського озброєння - автоматичні гранатомети КБА-117 (копія АГ-17) і КБА-119 (АГС-17). КБА-117 використовується виключно в бойових модулях ( "Грім", "Шквал", "Штурм", "Катран-М" БМ-7 "Парус"), так як у нього відсутній ручний спуск і власні прилади прицілювання. На початку грудня 2020 року на озброєння армії передана партія піхотних гранатометів КБА.117-02.
З 2019 року в війська надходить 73-мм станковий протитанковий гранатомет (за західною термінологією - безвідкатна гармата) "ланцея" - по суті копія радянського зразка СПГ-9 "Спис" розробки 1963 роки від ТОВ "Рубін-2017".
Читайте також: "Страж" Україна: навіщо ВСУ потрібна бойова машина підтримки танків
Зламаний "Молот"
Однак є й інший приклад копіювання, який російські пропагандисти дуже часто люблять ставити в приклад неспроможності української оборонної промисловості в цілому. Йдеться про 120-мм міномети М120-15 "Молот" виробництва київського заводу "Маяк", який, по суті, є клоном радянського 2С12 "Сани".
Допущений до експлуатації в війська в листопаді 2015 року по грудень 2018 року, коли вона була тимчасово припинена, за даними Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних сил України, було зафіксовано дев'ять їх розривів, в результаті яких отримали поранення 32 військових, а 13 загинули. І хоча в кожному конкретному випадку причини трагедії були різні, проте в цілому можна констатувати, що міномет виявився технологічно не доведеним. Мало того, навколо закупівель прицілів для нього ще виник і корупційний скандал.
У листопаді 2020 року була представлена модернізована версія міномета - зокрема, був доопрацьований механізм запобігання подвійного заряджання, була замінена опорна плита, яка стала легше. Останні відомості датуються початком 2021 року, коли було розпочато процес державних випробувань і постановки міномета на озброєння ЗСУ.
Читайте також: Управління вогнем: як в Україні модернізують старі РСЗВ "Град", "Ураган" та "Смерч"
Хоч і не великі, але гармати
Однак нарівні з "Молотом" є і досить вдалий приклад, який не такий популярний в ЗМІ. Йдеться про продукцію "Науково-технічного комплексу" Завод точної механіки "в Кам'янець-Подільському. Підприємство було створено в 1996 році в кооперації з Росією і Білоруссю і на початку "нульових" років тут було освоєно виробництво 30-мм автоматичних гармат ЗТМ-1 (аналог 2А72) і ЗТМ-2 (аналог 2А42), а також танкових кулеметів КТ 12,7 (аналог радянського НСВТ) і КТ-7,62 (аналог радянського ПКТ). Причому спочатку ця продукція мала експортну спрямованість і встановлювалася на призначені на експорт зразки бронетехніки. У березні 2012 року 30-мм автоматична гармата ЗТМ-1 була офіційно прийнята на озброєння вітчизняного війська.
У 2014 році завод випустив 65 автоматичних 30-міліметрових гармат ЗТМ-1 і ЗТМ-2. Після початку війни на Донбасі завод отримав замовлення і від Міністерства оборони України - наприклад, тільки за перше півріччя 2016 року завод випустив 118 автоматичних 30-міліметрових гармат ЗТМ-1 і ЗТМ-2.
При цьому варто сказати, що вітчизняними гарматами стали комплектуватися бойові модулі - наприклад, "Шквал", який встановлюється на модернізовані БМП-1У "Шквал" і на бронетранспортери БТР-3У, БТР-4, а морський варіант "Катран-М" з ЗТМ -1- на бронекатера типу "Гюрза-М". Зокрема, ЗТМ-2 стали комплектуватися модернізовані і капітально відремонтовані БМП-2 і БМД-2.
Читайте також: Чи не танком єдиним: в Україні розробили новий тип бронетехніки
Одночасно активізувалися роботи по просуванню продукції заводу і на закордонні ринки. Результатами роботи стали кілька укладених договорів на поставку гармат в Чехію, Сербію, Азербайджан, Таїланд, М'янму і інші країни.
Наприклад, протягом 2016-2017 рр. для модернізації бронетанкової техніки Словацької Республіки було поставлено 50 одиниць автоматичних гармат ЗТМ-2, цю ж гармату планують використовувати турки для інтеграції в новий бойовий модуль, який буде проводитися для модернізації бронетанкової техніки Турецької Республіки. З останніх відомих контрактів - реекспорт з Болгарії в Алжир 44 гармат ЗТМ-2.
В цілому з огляду на просто величезний парк БМП-2 в світі і меншу ніж у російських аналогів ціну українських гармат перспективи досить непогані. Так, наприклад, в ЗМІ були повідомлення, що в поставках великої партії ЗТМ-2 зацікавлена Індія.
Читайте також: Моральний металобрухт: автотехніку ВСУ знову хочуть "посадити на російську голку"?
