Армію України цілеспрямовано знищували з часу здобуття країною незалежності до Революції Гідності 2014 року. Потім почалося стрімке відродження збройних сил України.
Напередодні 30-ї річниці Незалежності України Realist.online хотілося б згадати і про збройні сили, і про їх еволюцію за цей час.
Як на території України не залишилося жодного ядерного боєприпасу
Після розпаду СРСР Україні дісталися найсучасніші на той час зразки озброєння і військової техніки, в тому числі ядерна зброя і її носії. Однак вже до 1996 року на західні гроші в країні реалізували програму роззброєння і на території України не залишилося жодного ядерного боєзаряду або боєприпасу.
У 1992 році чисельність армійського угруповання України становила 980 тисяч осіб, проте вже до 1993 року армію скоротили до 445 тисяч, а до 2000 року - до 400 тисяч. Це був тільки початок - в 2013 році ця цифра становила 165 тисяч, а практично всі бойові частини в Донецькій і Луганській областях були розформовані.
Згідно з документами, підписаними міністром оборони Павлом Лебедєвим і президентом Віктором Януковичем до 2015 року ця цифра мала бути ще меншою. Цікаво, що в Криму повинна бути демонтована вся система протиповітряної оборони, звідти ж виведені всі боєздатні частини. Все змінила Революція Гідності, а також подальша окупація Росією Криму та початок війни на Донбасі.
Для захисту країни була оголошена часткова мобілізація, з одночасним збільшенням кількості і якості Збройних Сил. Так, з 2014 по 2018 рік кількість бойових частин зросла з 99 до 143, а штатна чисельність послідовно збільшувалася, досягнувши до 2021 року 261 тисячі.
Читайте також: Яке озброєння Україна "клонувала" з радянських зразків
Озброєння безконтрольно списувалося
Від Радянського Союзу Україні дісталося 6500 танків, 7000 броньованих машин 1500 літаків і 350 кораблів і суден. Однак в період з 1992 по 2014 роки Збройні сили втратили через дії міністрів оборони 232 вертольоти, 832 танки, 714 одиниць бронетехніки, 4930 одиниць автомобільної техніки, 570,85 млн одиниць боєприпасів.
Все це озброєння практично безконтрольно списувалося, продавалося за кордон за значно заниженими цінами, практично нові кораблі списувалися в утиль. Особливо в цьому досягли успіху такі міністри оборони як Анатолій Гриценко, Михайло Єжель та Дмитро Саламатін.
Серйозні втрати армія зазнала в ході окупації Росією Криму та в ході війни на Донбасі. Так, в Криму росіяни захопили всі боєздатні кораблі флоту, більшу частину авіації та бронетехніки. В ході активної фази війни на Донбасі втрати техніки тільки в 2014 році склали 78 танків, 236 БМП, 15 РСЗВ, 34 САУ, 22 легких і 20 важких буксированих гаубиць. А було ще Дебальцеве, де також були серйозні втрати техніки.
Все це разом узяте призвело до необхідності відновлення техніки зі зберіганням і отриманням нових сучасних зразків озброєння.
Нове дихання армії почалося у 2014 році
Починаючи з 2014 року, армія стала отримувати нові протитанкові ракетні комплекси (як вітчизняні "Корсари", "Стугна-П", так і американські Javelin), велика кількість модернізованих танків типу Т-64, поставлені на озброєння також танки Т-72 і Т-80 різних модифікацій, бронетранспортери БТР-3 і БТР-4, міномети калібру про 60 до 120 мм, снайперську зброю (як вітчизняну калібру 7,62 мм, так і численні західні зразки калібру від 5,8 до 12,7 мм), приціли нічного бачення, тепловізори, гранатомети (тут передусім йдеться про термобаричні), ракети (перш за все некеровані авіаційні РС-80) і багато іншого.
Всього ж тільки в 2019-2020 роках на озброєння збройних сил прийнято понад шістдесят зразків військової техніки, в тому числі бронеавтомобілі "БАРС-8", "Козак-2М1" (раніше армія отримала "Козак-2М"), безпілотний авіаційний комплекс "Spectator-M1", 12,7-мм великокаліберна антиматеріальна рушниця ручної зарядки ALLIGATOR.
За цей же час допущено до експлуатації в Збройних Силах понад сімдесят зразків, зокрема такі як бронетранспортер БТР-80Т, броньована розвідувально-дозорна машина БРДМ-2Т-012, бронеавтомобілі "ONCILLA-Б" і "ONCILLA-М", безпілотні авіаційні комплекси, в тому числі ударний BAYRAKTAR TB2.
Вітчизняні підприємства військової сфери змогли освоїти виробництво таких високотехнологічних зразків, як береговий протикорабельний ракетний комплекс "Нептун", 300-міліметрові коректовані ракети "Вільха", модернізований комплекс оперативно-тактичних ракет "Точка-У".
Читайте також: Великий калібр української піхоти: які кулемети перебувають на озброєнні ЗСУ
Повітряні сили обмежилися модернізацією існуючих ще радянських зразків літальної техніки - так на озброєнні з'явилися Мі-8МСБ (в тому числі і збройний варіант), Мі-2МСБ.
Флот отримав поповнення як у вигляді семи бронекатерів типу "Гюрза-М" від вітчизняних виробників, так і у вигляді пари патрульних катерів типу Island. Нині реалізується амбіційна програма з будівництва відразу чотирьох корветів спільно з турецькими компаніями, в найближчі роки планується будівництво та отримання восьми ракетних катерів, а також двох тральників від британців і як мінімум ще трьох типу Island.
Серйозні зміни відбулися і в структурі збройних сил - так, в 2015 році в самостійний рід військ виділили десантників, які до цього перебували в складі Сухопутних військ України, нині це десантно-штурмові війська. До речі, до 2017 року десантники носили за радянською традицією блакитні берети, зараз у них, як і у колег по всьому світу берети кольору "Марун". Паралельно з цим морські піхотинці "пішли" від чорного берета до берета відтінку морської хвилі.
Серйозну увагу стало приділятися і такого виду збройних сил як сили територіальної оборони.
Як змінився зовнішній вигляд українського солдата
Взагалі зміни в формі та внутрішньому наповненні армії за ці роки досить значні. Почнемо з того, що до 2014 року армія була одягнена в форму радянського зразка ("дубок"), а вже в ході війни відбувся перехід на нову камуфляжну схему, змінилася і якість матеріалу. Змінилися також кольори парадної форми. Так, Повітряні сили отримали сіро-синю, Сили спеціальних операцій (ще один новий вид збройних сил, створений в ході війни) - сіро-сталеву.
Змінився дизайн погонів, тепер стала використовуватися ромбовидна зірка, кожен вид збройних сил отримав свої емблеми із зображеннями булав, мечів, гармат, арбалетів, стріл, перевертня, максимально наближених до західних зразків.
Багато частин отримали почесні найменування, причому практично повністю пішли від радянської умовно географічної традиції. Тепер бригади й полки носять назви на честь видатних українських військових діячів різних епох - від Київської Русі до Національно-визвольної війни 1917-1921 років.
Таким чином, можна говорити про те, що за 30 років українська армія, створена на уламках радянської, перетворилася в досить сучасну, добре озброєну, екіпіровану і підготовлену військову силу, яка нині стримує агресію набагато більш потужної армії на сході країни. Є й перспективи подальшого розвитку, які пов'язані перш за все з європейським вибором.
Читайте також: Управління вогнем: як в Україні модернізують старі РСЗВ "Град", "Ураган" та "Смерч"
