Новопризначений міністр оборони Олексій Резніков заявив про можливе скасування обов'язкового призову до армії в Україні. Замість "поголовного" набору на строкову службу розглядають варіант створення та використання військ територіальної оборони. Після підготовки військовослужбовців внесуть до спеціального реєстру, який потім розглядатиметься як мобілізаційний резерв.
За словами міністра, "армія має стати одним із найкращих роботодавців, щоб служба у ЗСУ була привабливою для багатьох". Для цього слід повністю реалізувати закон "Про основи національного опору та створення військ територіальної оборони".
Realist.online розбирався в тому, які плюси та мінуси може мати дана система, і на досвід яких держав Україні варто рівнятися у цьому питанні.
Читайте також: Військкомати знову влаштовують рейди гуртожитками: юристи дали поради призовникам
Що пропонує Резніков?
Представники владної команди не вперше заводять розмову про військову реформу, яка, в тому числі, має на меті скасування обов'язкового призову.
"Є думки скасувати повністю військовий призов, і є думки залишати в мінімальних обсягах. Я хочу почути від фахівців обидві позиції. Сьогодні маємо контрактну армію як основну складову, але мені здається, нам потрібно прагнути і дбати про створення переходу до професійної армії", - сказав міністр Рєзніков в ефірі телеканалу "Україна 24".
Глава президентської партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко влітку, коли йшлося про ухвалення закону про національний спротив, говорив, що Україна може відмовитися від призову вже з 2023 року.
"З ухваленням законопроекту про національний спротив в цілому поступово це все втілюватиметься. Базові зміни - це питання кількох років. До кінця каденції повинні встигнути в цілому. Також буде реформа військкомату. Ці всі реформи очікуються, оскільки вони пов'язані з планом членства в НАТО. Військова реформа відбуватиметься далі постійно", - сказав Корнієнко.
Читайте також: Вміння воювати: як Туреччина стала "великою безпілотною державою"
Аргументи "за"
Скасування призову та повний перехід на професійну армію відповідає стандартам НАТО. Професія військового у багатьох аспектах подібна до інших спеціальностей, у яких виконання службових обов'язків пов'язане з підвищеним ризиком. У цьому питанні велике значення має не лише формальна підготовка, а й практичний досвід. Професійна армія тримається на досвідчених солдатах та сержантах. Класичний приклад – армія США.
Сформувати за кілька років із "зеленого терміновика" досвідченого солдата неможливо.
Також варто враховувати, що у зв'язку зі зміною методів ведення війни, характеру загроз та розвитком нових технологій (наприклад, ударних безпілотників), слід суттєво переглянути підхід до військового будівництва. Про це Realist.online заявив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак.
Читайте також: Російські війська знову на кордоні з Україною: з'явилися нові докази (фото)
За словами Валентина Бадрака, на утримання особового складу щорічно витрачається занадто багато ресурсів, внаслідок чого оборонні витрати не збалансовані, і Україна витрачає на переозброєння щорічно не більше одного мільярда доларів, що, наприклад, у 3-4 рази менше від сусідньої Польщі, яка має удвічі меншу армію (123 тис. військовослужбовців). Забезпечити належну обороноздатність держави у такий спосіб неможливо, вважає керівник ЦДАКР.
"Важливо пам'ятати, що ЗСУ залишається переважно робітничо-селянською невмотивованою армією, куди окрім переконаних патріотів йдуть переважно молоді люди з так званих депресивних регіонів, де є проблеми з роботою. Але й вони, розібравшись, часто тікають. Отже, не вистачає і контрактників, і молодших офіцерів – перший і вагомий показник падіння престижу служби в армії, але головне: відтік контрактників не дозволить наблизитися до професійної армії – такої, де понад 50% служать три-п'ять років. Військовослужбовці не мають стимулу служити в армії, у ЗСУ залишається високий рівень небойових втрат. Крім того, призов до армії є лобовим місцем соціальної нерівності. Заможні сім'ї відкуповують своїх дітей від призову. Українське суспільство неоднорідне, тому нам точно в повному обсязі не знадобиться досвід Ізраїлю чи Швейцарії", - каже експерт.
Читайте також: ЗСУ готові дати по зубах: відповідь на можливе загострення на Донбасі буде адекватною
Валентин Бадрак також нагадав, що за результатами дослідження аналітичного центру Cedos, проведеного влітку 2021 року, 65% військовослужбовців ЗСУ звільняються після закінчення першого контракту. При цьому платники податків витрачають шалені кошти на підготовку військовослужбовців. Наприклад, на підготовку до найпростішої облікової спеціальності "стрілок" за контракт (тривалістю три роки) держава витрачає не менше 1 млн 615 тисяч гривень.
"Хіба це не аргумент на користь професійної армії? Та хіба не свідчення, що нині там немає й натяку на розвиток – плинність контрактного складу така висока, що до армії в молодих людей ставлення переважно як до тимчасової роботи", - резюмував експерт.
Аргументи "проти"
"Армія як найкращий роботодавець" - дискусійна ідея. Держава може стимулювати ринок праці за рахунок підвищення зарплат чиновників (нижнього та середнього рівня) та бюджетників. Зазивати на службу до військ лише за рахунок підвищених окладів – значить залучити велику кількість людей, яких цікавлять лише гроші. На жаль, але армія, крім гідної винагороди, передбачає і всілякі труднощі, до яких кар'єристи можуть виявитися не готові.
Перехід на 100% професійну армію складний з технічного погляду. У нас є проблеми з постачанням техніки та озброєнь, купа невирішених логістичних завдань. Особливо гостро постає проблема організації харчування. Ця сфера була і залишається однією з найкорупційніших.
Окремо варто назвати фінансові проблеми та перебої з виплатами. Як скаржаться самі військові, нині заборгованість міністерства перед особовим складом сягає 3 млрд гривень.
Читайте також: Росія нарощує війська біля кордонів України: з'явилися супутникові фото
Популярність ідеї відмови від призову серед політиків є цілком зрозумілою. Спроба викорінити всі перераховані вище проблеми дозволить отримати додаткові "дивіденди" у політичній кар'єрі. Водночас, за словами політолога Миколи Бєлєскова, здійснити це у тому форматі, про який говорить Олексій Рєзніков, навряд чи вдасться.
"Територіальна оборона – це одне, а призов – зовсім інше. Їхні функції не перетинаються і не дублюються. Ті 15 тисяч, які призиваються двічі на рік, проходять загальну військову підготовку, отримують відповідні спеціальності, а територіальна оборона – це легка піхота, яка може охороняти ключові об'єкти в тилу, бути підтримкою армії, але не виконувати основні завдання щодо відбиття агресії", - пояснив експерт у коментарі Realist.online.
За словами Бєлєскова, у разі повномасштабних бойових дій втрати живої сили та техніки в українській армії будуть шаленими – на рівні 70-80%. Тому на сьогоднішній день гостро постає питання змін у кадровій політиці.
"У нас і з комплектацією існуючої армії є проблеми. Після завершення першого контракту військовослужбовці його не продовжують. Ми не можемо забезпечити відповідних умов, і справа не тільки в грошах. Якщо люди бачитимуть, що кадрове ядро зберігається, що є преференції для тих, хто записується до мобілізаційного резерву першої та другої черги, тоді ситуація може покращитися", - каже експерт.
Читайте також: Україна запропонувала війну ХХІ століття: у бойовиків паніка, а у Кремля пріють портки
Сумніви щодо ефективності запропонованої системи висловлює і екс-спікер Генштабу ЗСУ, полковник Владислав Селезньов. За його словами, функціонал армії та територіальної оборони суттєво відрізняється, що призведе до втрати наших оборонних можливостей.
"Досвід відмови від призову наша армія мала до 2014 року. Це призвело до того, що бойові можливості української армії були на низькому рівні. Призов на термінову службу – це підготовка навченого мобілізаційного резерву. Відмова від нього – питання дискусійне і, на мою думку, не на часі, враховуючи, що ми перебуваємо у стані війни. Територіальна оборона – це складова посилення оборонних можливостей країни, але вона має обмежений функціонал, і ототожнювати її з терміновою службою не варто", - заявив Владислав Селезньов у коментарі Realist.online.
Чи можливий компроміс?
На перший погляд, можна припустити варіант часткового скорочення призову за умови, що Міністерство оборони знайде спосіб мотивувати контрактників продовжувати службу. Але експерти вважають цей варіант недоцільним. Здебільшого тому, що призов в Україні невеликий, і його часткове скасування не заощадить істотних коштів, наполягає Валентин Бадрак.
«Щоб скорочувати армію, нам потрібно компенсувати це високотехнологічним озброєнням. А ми витрачаємо зайві кошти на утримання особового складу. Тому нам потрібно зробити "гіпер-стрибок", щоб подолати цю проблему. На першому етапі реформування ЗСУ слід повністю відмовитись від призову на термінову службу. Зробити це потрібно якнайшвидше. Наступним кроком має стати ухвалення комплексної програми розвитку армії хоча б на 5 років. У рамках реалізації цієї програми Міноборони має позбавитися всіх функцій не пов'язаних з підготовкою до війни. Йдеться про управління нерухомістю, забезпечення військовослужбовців житлом та інші подібні функції. Саме на цьому етапі розпочнеться економія бюджетних коштів, що дозволить поступово перейти на професійну армію, в якій солдати та сержанти служитимуть хоча б 3-5 років. Тоді ми отримаємо фахівців, які в тому числі вміють поводитися з сучасною та дорогою військовою технікою», - сказав експерт Realist.online.
Читайте також: Bayraktar вперше в історії вразив ціль на Донбасі: з'явилися деталі (фото, відео)
Говорити про відміну призову слід, лише детально зваживши всі за і проти. Якщо це рішення буде прийнято поспіхом, щоб "довести до фіналу" військову реформу, вклавшись у строк до 2023 року, це згубно позначиться на обороноздатності держави.
У нинішніх умовах війни на Донбасі, наявності в Криму величезної військової бази окупантів, фінансових та технічних складнощів, поспішне скасування призову може виявитися черговим популістським рішенням, яке коштуватиме нам великих втрат.
