Наприкінці минулого року Верховний Суд визнав примирення сторін однією з умов для звільнення від кримінальної відповідальності. Тепер звинувачений може уникнути покарання, якщо йому вдасться схилити потерпілого до мирного вирішення справи та компенсувати йому завдані збитки. Враховуючи недосконалість української судової системи та винахідливість деяких підсудних, існує вірогідність, що запропонований підхід може нести загрозу правосуддю та стати зручним інструментом для уникнення відповідальності за скоєні злочини.
Realist.online поцікавився у правозахисників, як дана постанова використовується на практиці, і чи дійсно вона може нести в собі приховані загрози.
Читайте також: Міністра юстиції висміяли за використання тюремного жаргону
Кого це може врятувати?
У жовтні 2021 року Верховний Суд в своїй постанові у справі №715/2106/20 виніс рішення, щодо примирення сторін як однієї з умов звільнення від кримінальної відповідальності. На сьогоднішній день дане рішення суду Касаційної інстанції набрало законної сили, а це означає, що інші суди можуть спиратися на даний прецедент при винесенні рішень в кримінальних справах.
За словами управляючого партнера АО "Чудовський і партнери" Ігоря Чудовського, дана постанова не є обов’язковою для врахування судами, але якщо один з учасників конкретної справи у своїх аргументах буде посилатись на таку практику, суд, скоріше за все, візьме її до у ваги.
Згідно постанови, скористатися даним правом можна за наступних умов:
- Вчинене кримінальне правопорушення кваліфікується як невеликої тяжкості або середньої тяжкості з необережності
- Підсудна особа вперше вчиняє злочин
- Звинувачений відшкодував збитки, завдані вчиненням злочину
- Потерпіла особа згодна на примирення
Читайте також: У Києві хочуть штрафувати за утеплення балконів та кондиціонери "абиде"
При цьому, юрист АО CREDENCE Оксана Кікоть наголошує: обов’язковим є виконання всіх умов. Тобто, якщо особа вперше вчинила проступок, примирилася з потерпілим, однак не відшкодувала завдані під час скоєння кримінального правопорушення збитки або не усунула заподіяну шкоду, її не буде звільнено від кримінальної відповідальності.
"Особу може бути звільнено від покарання в разі вчинення нею вперше необережного нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років", - пояснює юрист в розмові з Realist.online.
Серед правопорушників, які можуть уникнути покарання у разі примирення з потерпілим, особи, що скоїли крадіжку, нанесли необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, звинувачуються у необережному знищенні або пошкодженні майна (в тому числі – військового), тощо.
Розраховувати на легке вирішення проблеми не можуть особи, які:
- Вчинили корупційні злочини
- Порушили правила безпеки дорожнього руху
- Керували транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння
Читайте також: ЄСПЛ присудив виплатити 15 тис. євро колишньому депутатові, який втік до Росії
Дане рішення поширюється виключно на кримінальне судочинство і не може бути використане у цивільному чи адміністративному судочинстві. Проте у цивільному праві також є поняття примирення сторін.
"В такому випадку примирення побудоване на тому, що сторонам гарантується право повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок із застереженням, що примирення може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмету позову. В такому випадку вони мають лише звернутись з відповідними клопотанням до суду, після чого суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення. Тобто, сторони, перебуваючи в рівних умовах, за власним волевиявленням можуть дійти до певного компромісу та врегулювати спір поза судом", - каже Оксана Кікоть.
Недоліки та переваги підходу
Як зазначалося раніше, при винесенні рішення у кримінальній справі суд може звертатися до постанови Верховного Суду про примирення, однак примусити його до цього неможливо навіть у випадку, коли всі вимоги до сторін дотримані. Причина у тому, що жодна із норм права в Україні не встановлює обов'язку судів нижчих інстанцій враховувати правові позиції Верховного Суду.
Читайте також: Чому "пропало" відео з Трухіним: у Нацполіції та ДБР різні версії
Це призводить до постановлення судами перших двох інстанцій доволі спірних рішень, що в свою чергу породжує розгляд та постановлення нових правових висновків Верховного Суду.
"Що стосується постанов Верховного Суду, наразі склалась ситуація коли суд, спочатку виносить одне рішення стосовно конкретних правовідносин, а через деякий час той самий суд, але у складі іншої колегії судді, виносить зовсім протилежне рішення. Це спричиняє появу так званих колізій, коли стосовно конкретних правовідносин існує декілька правових позицій, що суперечать одна одній. Інколи це приводить до порушень прав людини", - пояснює управляючий партнер АО "Чудовський і партнери" Ігор Чудовський.
Крім того, враховуючи непоодинокі випадки залякування або підкупу потерпілих та навіть свідків злочинів, постанова Верховного Суду про примирення може здатися свого роду індульгенцією на нові правопорушення для зловмисників. Проте юристи запевняють: дане рішення несе в собі більше користі, аніж ризиків.
Так, за словами юриста, можливість протиправного використання даної постанови маловірогідна.
"Не думаю, що цей механізм може бути використаний шляхом підкупу чи погроз потерпілій стороні, оскільки ним можуть скористатись лише ті особи, які вчинили нетяжкий злочин та в перший раз. Зазвичай підкуп та/або погрози до потерпілих застосовуються особами, що вчиняють тяжкі злочини і вже не в перший раз", - каже Ігор Чудовський в коментарі Realist.online.
Читайте також: У "ДНР" хочуть стратити важко хворого заручника: омбудсмен б'є на сполох
Тієї ж думки притримується і юрист АО CREDENCE Оксана Кікоть. За словами експерта, винна особа і так піддається осуду з боку держави, а в разі невдалої спроби примиритись з потерпілим, особа понесе кримінальну відповідальність, з можливістю бути звільненим від відбування покарання з випробуванням.
"Спроба підкупу або залякування потерпілого може коштувати злочинцю дуже дорого, оскільки додаткова кваліфікація у більш тяжкому злочині дорівнює тому, що особа понесе тяжчу міру покарання. Тим більше, перед затвердженням угоди про примирення, суд обов’язково має переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді", - пояснює юрист.
Варто зазначити, що зловживання даною нормою можливі і з боку потерпілих. Наприклад, спроба вимагання з відповідача необґрунтованих компенсацій. В такому випадку, за словами Оксани Кікоть, важливо розуміти, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам, встановленим ст. 471, та ступеню вчиненого кримінального правопорушення.
Читайте також: Затримання нардепа Кузьміних: застава виявилася в 10 разів меншою за хабар
Також перевіряється, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін, чи не є їх виконання очевидно неможливим. В разі виявлення порушення будь-яких умов угоди, суд може відмовити у її затвердженні.
"На мою думку, угода про примирення є інструментом, який може спростити порядок розгляду кримінального провадження і розвантажити суд від великої кількості судових засідань по справі. Беззаперечно, це має низку переваг: швидкий розгляд справи, звільнення особи від відбування покарання, погодження розміру й порядку відшкодування шкоди. Однак, всі ці переваги будуть відчутні лише в тому випадку, якщо сторони діятимуть в рамках вимог, встановлених чинним кримінальним процесуальним законодавством", - резюмувала експерт в коментарі Realist.online.
Процедура примирення
У постанові Верховного Суду про примирення сторін зазначається, що обов’язковою умовою для звільнення від кримінальної відповідальності є підтвердження факту примирення винного з потерпілим. У чому саме полягає процедура підтвердження, розповіла юрист Оксана Кікоть.
Читайте також: Право на працю без щеплення: чи законне відсторонення від роботи та що радять юристи
Першою і головною умовою є укладення процесуального документу «угоди про примирення», оскільки в ньому викладаються умови, які були узгоджені між потерпілим та винним. Після чого прокурор звертається до суду з обвинувальним актом та угодою про примирення.
Другий етап – безпосередньо розгляд угоди судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін з повідомленням інших учасників судового провадження.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди суд не лише перевіряє її на відповідність вимогам, встановленим чинним Кримінальним процесуальним законодавством, а й з’ясовує у обвинуваченого, чи цілком він розуміє, що має право:
1. На справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов’язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують;
- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
2. Розуміє наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу.
3. Розуміє характер кожного обвинувачення.
4. Сповіщений про вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також варто пам’ятати, що факт підписання угоди сторонами не спричиняє жодних наслідків, доки угоду не затвердить суд.
Читайте також: Шалена фантазія на тлі рейтингу: як силовики "шиють" Зеленському термін
