Закон №691-IX привів до гальмування розвитку споживчого кредитування в Україні - експерти

04 лютого 2021 | 10:49

У 2020 році внаслідок пандемії і карантину кожен другий українець опинився на межі бідності, і допомогою для населення могло б стати споживче кредитування. Однак у Верховній Раді був прийнятий закон №691-IX, який спровокував неплатежі, залишивши банки без механізмів впливу на боржників і обсяги споживчого кредитування почали скорочуватися.

Про це йдеться в статті ZN.UA.

Прийнятий Радою в червні 2020 закон передбачає недопущення санкцій проти неплатників на період карантину. Боржники трактували його як можливість не повертати кредити, що призвело до зростання прострочених кредитів на 24%.

Журналісти зазначають, що до проекту були зауваження у науково-експертного управління ВРУ, юридичне управління також знаходило протиріччя, а НБУ вказував, що частина кредитів може стати непрацюючої.

Слід зазначити, що нині Україна зберігає статус одного з лідерів за обсягами проблемних кредитів в портфелях банків (їх понад 42% на суму 450 млрд грн). Також сповільнилося зростання споживчого кредитування, а банки змушені ретельніше перевіряти позичальників і частіше відмовляти.

«Ініціатива про скасування штрафів за прострочення платежів по кредитах виглядає, ніби-то, непогано. Але необхідно розуміти, що вона допомагає як сумлінним клієнтам банків, так і боржникам, які отримали "можливість" не платити. Ситуація відбивається на сумлінних клієнтів банків. У реальності великі ризики через слабкі інструментів впливу і гіршу дисципліну клієнтів рівні великим відсоткам по кредитах і меншій їх доступності», - пояснює експерт МЦПД Єгор Киян.

Неплатежі збільшили тиск на курс гривні, бюджет з рекордною за 10 років дірою недорахувався надходжень.

Експерт уточнив, що платити по кредиту боржникам в будь-якому випадку доведеться. При цьому боржники можуть зіпсувати собі кредитну історію - прострочення буде вказано і рейтинг платоспроможності людини може знизитися.

«Відкритим залишилося питання чи можуть банки стягувати набігають штрафи через 30 днів після карантину. В законі прописано, що банки не можуть стягувати штрафи, але не прописано, що не можуть нараховувати штрафи за прострочення. Боржники можуть опинитися в ситуації, коли штрафи за неплатежі стануть великими і їх банки зможуть стягнути», - вважає експерт.

Компенсацію за неплатежі могла б провести держава, зазначив експерт Геннадій Рябцев. За його словами, якщо коштів немає, то це золота жила для органів, адже тоді мають сісти ті, хто забув, що держава повинна мати ці резерви.

Проблема змусила Нацбанк обговорити з МВФ створення в Україні спецсудів.

«Ми обговорюємо варіант створення в Україні спеціалізованого суду або палати суду, який буде розглядати питання між кредиторами і позичальниками», - говорив глава регулятора Кирило Шевченко.

Як наголошується в статті, ініціатива про скасування штрафів виявилася необґрунтованою, а подібні закони, які створює профільний комітет ВР з подачі таких депутатів, як Олександр Дубинський, гальмують споживче кредитування і порушують баланс інтересів кредиторів і боржників. А в результаті - не відповідають інтересам клієнтів банків і держави в питанні розвитку кредитування.

Иван Троянов
Погода в Україні: синоптики розповіли, коли повернеться тепло
08 березня 2021
"Мама дня" в Києві вигулювала дитину на тонкій крижині каналу (відео)
08 березня 2021
Гороскоп на тиждень: названі знаки-щасливці
08 березня 2021
На Донбасі впав російський безпілотник: його вивчають військові (фото)
08 березня 2021
Напружено, але без сутичок: у Києві завершився марш за права жінок (фото, відео)
08 березня 2021
У київській сауні загинуло троє людей (фото)
08 березня 2021