В Україну повертається ікона святого Миколая Мокрого, яка була вкрадена нацистами у Києві ще в 1943 році, а після Другоі світовоі війни опинилася в США. Ця ікона завжди перебувала у найбільшому божому храмі Святої Софії держави Русь в Києві з 1091 р. В цей час Москви взагалі не було, а Київ був третім за величиною містом Європи.
Читайте також: Україна твердо залишається в обороні свого народу та територій
Це найстарша з усіх ікон з часу прийняття християнства в 988 р. Киівською державою. Тоді Великий Київський князь Володимир, який прийняв хрещення в Криму, що завжди досить тісно був пов’язаним з Києвом, приніс вчення Христа для населення країни. Так, Киів, Чернігів (центр князівства звідки можливе походження сербів), Переяслав (центр князівства на півдні сучасної Київської та Полтавської області, звідки свого часу слов’яни пішли на Балкани), Галич (центр князівства, звідки ведуть своє походження хорвати), Володимир (центр Волині, звідки свого часу слов’яни прибули до Чехіі і Словаччини) прийняли відразу вчення Христа. Це місця, де предки українців проживали споконвіку. Це територія, що є прабатьківщиною усіх балканських слов’ян, а також чехів та словаків.
У містах же, де проживали сучасні росіяни, які прибули з Польщі у 8-му ст. на терени, де історично були фіно-угорські племена, був серйозний спротив християнізації. Це було у Новгороді, Пскові, Ладозі, Смоленську. Найдовше, протягом 200 років опиралося населення регіону Москви-ріки. Південніше цього регіону (місто Мценськ) християнство було, взагалі, прийняте тільки у 1415 році. Київ мав туди посилати війська, щоб придушити антихристиянські повстання. Так що ідолопоклонство у крові сучасних росіян.
Через важливість Криму і Чорного моря для Київської держави у цьому регіоні було створено князівство з містом Тмутаракань, яке 150 років контролювало східний Крим і прохід через стратегічну протоку між Чорним та Азовським морями. Там князями були молодші сини Великого Київського князя, а потім Чернігівського.
Читайте також: Війна з армією антихриста, або Як перемогти релігію рашизму
Після руйнування монголами Київської Русі у 1240 р. її центр переміщається на захід до міста Галич, яке тоді вже було центром об’єднаного Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинський князь Данило став Великим князем Русі. Він розпочав жорстоку боротьбу з монголами. За це він отримав з Риму визнання королем Русі. Тільки через сто років ця держава увійшла до складу Литви.
А у цей час Московське князівство стало найкращим другом монголо-татарських завойовників. Москва отримала від них ярлик на збір податків для завойовників з Новгорода, Пскова, Смоленська, Суздалі, Твері, Рязані, тобто місць, де зараз живуть сучасні росіяни. Багато з того, що Москва забирала начебто для монголів, вона залишала для себе, таким чином фінансуючи розвиток міста та свого князівства. Ще з тих часів Москва офіційно виділяла кошти на підкуп іноземних державних діячів, щоб вони за гроші допомагали Кремлю здійснювати завойовницьку політику, навіть у відношенні своїх країн.
Читайте також: Московитський рашизм, або Два виміри сучасного диявола
Це триває і до сьогодні. І будьте впевнені, якщо хтось лобіює російські інтереси, навіть на шкоду своїй країні, то він без сумніву отримав російські гроші. Для цих політиків-паразитів гроші не пахнуть, навіть, якщо на них кров безневинно вбитих українців. А історичні язичники з Росії і далі вбивають Христових дітей з України, залишаючи своїх загиблих без поховання у траншеях. Так, після відступу російських військ на півночі Київської області біля міста Макарів було знайдено 132 тіл убитих в боях росіян. Військо язичників досить швидко тікало. При цьому в Росії Путін гарантував фінансове відшкодування у п’ять мільйонів рублів сім’ям убитих в Україні росіян. Зараз це фінансове відшкодування вимагають навіть сім’ї ще не загиблих воїнів.
Безбожна поведінка увійшла в середину російського суспільства, яке саме продукує ненависть щодо інших народів. Так що зараз маємо війну між християнською Україною і язичницькою Росією. І те, що Московський патріархат став поруч з язицьким Кремлем тільки свідчить про глибоку тотальну суспільну кризу, де "русский мір" є вірним шляхом у напрямку темряви і території Zла.
Читайте також: "З москалем не можна говорити, тому що він розуміє лише одну мову - мову гармат", - інтерв'ю з Іриною Фаріон