В одному зі своїх крайніх відеозвернень президент Володимир Зеленський, серед іншого, особливо підкреслив, що поточний тиждень буде дуже насиченим, тож нікому не вдасться приховати “українське питання” десь у високих політичних кабінетах чи бюрократичних лабіринтах. Наразі все рухається саме по зазначеній траекторії і тема війни, що розгорнулася на теренах нашої країни, залишається глобальним мейнстримом.
У вівторок, 29 березня, у турецькому Стамбулі пройшов черговий раунд українсько-російських перемовин щодо встановлення миру, а кількома днями раніше у Варшаві міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та очільник МОУ Олексій Резніков поспілкувалися з президентом США Джо Байденом, державним секретарем Сполучених Штатів Ентоні Блінкеном та очільником Пентагону Ллойдом Остіном. За словами українських урядовців, сторони обговорили “не лише тактичні, а й системні стратегічні рішення, які допоможуть зміцнити різнобічний фронт стримування Російської Федерації”.
Читайте також: На Заході досі не засвоїли уроки Мюнхенськоі угоди
Вельми і вельми показово, що під час дводенного перебування Байдена у сусідній Польщі, більш-менш спокійний Львів було піддано серії ракетних обстрілів, що деякі експерти трактували як сигнал Путіна Байдену, оскільки місто Лева розташоване зовсім поруч з польським кордоном. Чи справді багаторічний господар Кремля керується не логікою війни, а певним символізмом, який не має нічого спільного зі здоровим глуздом? Це та інші актуальні питання все ще, на жаль, військового порядку денного Rеalist.online адресував львів’янці, нардепу Верховної Ради кількох скликань від ВО “Свобода” Ірині Фаріон.
- Чи поділяєте ви думку окремих політичних аналітиків, які переконані, що демонстративний обстріл Львова — це ніщо інше, як своєрідний “привіт” американському керівництву, яке країна-агресор повсякчас звинувачує у надмірній активності щодо війни в Україні?
- На моє переконання, пов’язувати обстріл Львова з візитом до Польщі вищого американського керівництва досить примітивно. Випереджаючи ваше запитання, аргументую, чому саме. Річ у тім, що Львів не є якимось винятковим містом на тлі усієї України, де війна триває вже восьмий рік поспіль. За влади Порошенка діяла стратегія поділу країни, де була локалізована війна, зокрема окуповані території Донецької та Луганської областей і та частина України, яка жила собі прекрасним мирним життям, попиваючи спокійно каву. Це був злочин — сегментувати країну, але наступив той момент, коли велика війна охопила всю державу. Позаяк Україна абсолютно вписана в глобальний контекст, то наші взаємини з Америкою і Європейським союзом є найтіснішими. Але оскільки ми, щонайменше протягом семи років не називали війну — війною, то не має чого дивуватися, що НАТО займає позицію стримування Московії, а не її повного знищення. Так само не має чого дивуватися, що в країнах європейської унії зло, яке сьогодні відбувається в Україні, асоціюють з Путіним, а не з ментальністю самих московитів.
Вихід з цієї ситуації тільки один і його, як не парадоксально, вказав нам Путін.
Путін, як відомо, окреслив два шляхи знищення України — демілітаризація та денацифікація. Отже, наш вихід — абсолютна мілітаризація і називання всього своїми іменами, не прикриваючись якимись АТО, ООС, тощо. Мілітаризацію потрібно починати із свідомості. Ми маємо зрозуміти врешті-решт, що ми воїни, а не прохачі чи жертви, і ми змагаємося за свою державу зі зброєю в руках.
Другим пунктом вимог, які виставив Путін, є, як відомо, російська мова. Але ж, дивіться, яка ситуація склалася: там, де є російська мова мають місце найбільші руйнації і знищення. Тому окрім мілітаризації маємо проводити і дерусифікацію. Можливо, дехто ще цього не усвідомив до кінця, але саме російська мова та культура завели в нашу країну війну. Тому, я би, повертаючись до вашого питання, не говорила б про якісь посили Байдену. Це — посили всім українцям. Якби страшно і алогічно це не звучало, але ворог змусив усіх нас врешті-решт ставати собою. Інша річ, що це відбувається дуже високою і дорогою ціною. Можливо, моя відповідь виглядає дещо жорсткою, але я не граюся в попсові обгортки і нікому не співаю зараз “Слава” та “Осанна”. Я просто бачу причину і наслідок.
Читайте також: На відміну від НАТО, колишні соціалістичні країни усвідомлюють ризики нападу на них РФ
А що стосується Львова, то це, нагадаю, було місто, яке в 2014 році вустами Садового закликало всю Україну говорити "руським язиком" на знак солідарності з Луганською і Донецькою областями. Тому, коли після обстрілів, які відбулися минулими вихідними, я побачила переляканого мера, зразу подумала: “Не дай Боже, якби такий міський голова очолював Київ, Чернігів чи навіть Енергодар”. Я сподіваюся, що ці удари, які отримав днями Львів — це в першу чергу удари в ментальність, яка має ставати войовничою і наступальною, а не лакейською та пристосуванською, як це було, починаючи з 2014 року.
Тому, люди добрі, приходьте до тями і зрештою - згадайте Українську повстанську армію (УПА), яка за набагато складніших обставин творила справжні дива. Ви (це я запитую у кожного українця) усвідомили те, яка армія існувала на наших теренах? Армія без держави. Армія, яка здобувала собі зброю, вбиваючи ворога. Армія, яка не мала жодної перспективи в найближчому часі мати свою державу. Тому, якщо хтось сьогодні страждає від того, що у нас відбувається, то я йому відповідаю: “А що ви зробили для того, щоб знищити Московію, принаймні на рівні руського язика в Україні, бізнесу, культури?”. Нічого не зробили. Натомість - завели в парламент російські партії і щойно сьогодні у Верховній Раді зареєстровано законопроект про заборону основної ДРГ в Україні. А основна ДРГ в Україні — це церква Московського патріархату, якщо цю структуру взагалі можна назвати церквою.
Читайте також: Історичний екскурс: де була Москва, коли засновувався Київ і хрестилася Русь
Нам сьогодні потрібно перестати увесь час до когось апелювати, натомість слід навчитися того, чого вчив Бандера, з яким Путін сьогодні в першу чергу змагається: “Розраховуйте на власні сили”. А ми, що робили раніше? Приводили до влади міністрів оборони, які розпродавали наші безпілотники і в обмін на дешеву ціну за газ продавали москалям ракети. Тепер ці ракети два тижні тому прилетіли на Яворівський полігон...
- Навряд чи позицію президента Зеленського, який спілкується щоденно з світовими лідерами можна назвати позицією прохача чи жертви - він у своїх формулюваннях аргументовано-жорсткий. Але як в умовах, що склалися, можна не апелювати, як ви наполягаєте, до цивілізованого світу, це ж апріорі неправильно і заздалегідь програшно?
- Я про Зеленського нічого не говорила, а акцентувала на причині, яка коріниться у “Мінському форматі”, в який нас загнав попередній президент, виставивши перед усім світом жертвою і прохачем. Може, вам нагадати, що він говорив на Мюнхенській конференції? Він говорив, що ми не хочемо перемогти Росію, а хочемо, щоб росіяни (це він так дивно їх назвав тоді) звідси пішли. І це каже президент держави, у якої анексовано Крим і окуповано третину Донбасу! Подібного роду позиція — чистої води колаборація. І за усі ці роки ми загнали країну в катастрофу і тепер лише пожинаємо результати.
Що ж стосується Зеленського, то він все говорить правильно. Одначе, апелюючи до НАТО, ми маємо чітко розуміти, що наша критика Північноатлантичного Альянсу нічого не дасть, тому що кожна держава передусім має розраховувати на себе. Що ми з моменту анексії Криму і окупації частини Донбасу зробили для того, щоб вступити в НАТО? Хто шоу з блакитними кульками проти НАТО в парламенті влаштовував? Хто цих людей привів до влади? Можу сказати, кого постійно обирав Маріуполь, про який зараз усі говорять через трагедії, що там відбувалися. Так ось, Маріуполь у III, IV, V, VI, VII, VIII скликання обирав Матвієнкова — це Компартія та Партія регіонів. Та це ж справжня катастрофа, бо у нас ворог сидів в парламенті і досі, до речі сидить. Щойно зараз, підкреслюю, не проросійські, а чисто путінські партії заборонені. Але й тут є одне “але”. Вони заборонені лише на час воєнного стану. Виходить, що після завершення воєнного стану знову безперешкодно зайдуть у парламент? Вони шукають ДРГ на вулицях зараз, але ДРГ сидить на Грушевського! Дякувати Богу, парламент нарешті ухвалив закон про колабораціонізм.
Читайте також: Припинення діяльності проросійських партій: що далі
До речі, цей закон Оксана Савчук (чинний нардеп-мажоритарник від ВО “Свобода” — ред.), моя посестра, зареєструвала ще два роки тому, але прийняли його тільки зараз, а Зеленський підписав, здається у перших числах березня. Тому, як то кажуть, карти в руки — дійте по закону. Що, не досить було аргументів, щоб засудити Медведчука? Як це можна було випустити цю людину? Щоправда, кажуть вже, що він не виїхав, а десь в країні переховується, але де — десь у бункері, паралельно з Путіним? Чому його досі не знайшли? Це ж свідчення нашого безсилля...
Чи взяти цих “великих діячів”, які здають наші точки в Україні москалям — Киви, Бойки, Шуфричі... Шуфрич — це взагалі цирк на дроті. Тобто, вони його показово ловлять десь на блок-пості у Києві, а потім розкішно відпускають. Це їм Вакарчук порадив його відпустити? Думаю, що так, бо він вже відпускав одного разу його на Майдані і кричав, що всі ми люди. Ні, ми не всі люди. Є люди, а є нелюди, які мають сидіти в тюрмі і закон зараз дозволяє їх туди відправляти. Зрештою, до цього всього є ще й закони воєнного часу, то чому, запитується, усі вони ще не заарештовані?
А повертаючись до Зеленського, зізнаюся абсолютно відверто, що мене просто вражає його зміна в позитивному сенсі. Я не знаю, що з ним сталося, але його виступ на безпековій конференції в Мюнхені — це переворот у світовій безпековій політиці. Чому? Тому що він говорив про те, до чого “Свобода” закликала з 2014 року — Будапештський формат. Не Мінський формат, який є “договорняком” між Оландом, Макроном і Меркель. Вони нас умиротворяли, а фактично знищували. Цим форматом вони стирали нас з лиця землі і ось Зеленський нарешті актуалізував тему Будапештського меморандуму. Але зверніть увагу, коли він про це сказав? Коли Ліз Трасс (міністр закордонних справ Великобританії — ред.) приїхала до Московії і коли ця унилая лошадь на прізвище Лавров заявила, що Росії потрібні гарантії безпеки, вона йому чітко відповіла: “У вас вже є ці гарантії безпеки, і вони називаються Будапештський меморандум”. Ось саме тут і сталася ця безпекова зміна, і Україна зараз однозначно знаходиться в самісінькому центрі тектонічних зрушень світової безпеки.
Читайте також: Поки Європа вагається щодо жорстких мір проти РФ, жителі Маріуполя помирають від голоду
Тому сьогодні ми маємо шукати різноманітні форми цієї безпеки, бо Будапештський меморандум не працює, а Мінський формат працює виключно на одне — на капітуляцію. Зеленський, і це вам говорить людина, яка ніколи за нього не голосувала, не прийняв капітуляцію. Тепер потрібно чітко розуміти, що ми не станемо сильною державою, якщо не знищимо Москву. Інша річ, що коли ми дійдемо до межі повного розгрому ворога, нас знову почнуть умиротворювати.
- Давайте не забігати наперед. Що, хто і за яких умов буде робити, побачимо згодом. Цікавою виглядає ваша теза, яку ви озвучили в одній з попередніх відповідей. Зокрема, ви сказали, що зло, яке сьогодні відбувається в Україні, асоціюють з Путіним, “а не з ментальністю самих московитів”. Який ключовий зміст ви вкладали у цю фразу?
- Головне, що я хотіла донести цією фразою полягає у тому, що суть не в Путіні. Мова йде про колективний розум, бо дії Путіна підтримує 70% московитів, а понад вісімдесят відсотків виступають за те, щоб він йшов далі і не зупинявся. І, до речі, з урахуванням в тому числі цього фактору, дуже важливо, що в нинішні часи активної дипломатії було створено трикутник, який має метафоричну, прекрасну назву як УПА — Україна, Польща, Англія. Це - один формат взаємин, а другий - балто-чорноморська вертикаль. Тобто, мова йде вже не про орієнтацію виключно на Західну Європу, про що нам весь час говорили, і це надзвичайно важливо. Тим більше, що Західна Європа, давайте називати речі своїми іменами, це та Європа, яка гине — в першу чергу морально. Я зараз маю на увазі Францію і Німеччину, хоча ФРН зараз в дуже позитивному ключі і дуже неочікувано змінює свою риторику, про що свідчать заяви Шольца.
Щодо Туреччини, то вона тут відіграє свою роль. Звісно, що ми дякуємо повсякчас Туреччині за ці “Байрактари”, які, в перекладі на нашу мову називаються “Бандера”, а бандера означає прапор...
- Час, до речі, диктує моду: зараз і пісні про “Байрактар” складають досить дотепні, і різноманітних тваринок так називають...
- Так, так, і не лише “Байрактарами”, а й “Джавелінами” теж називають. І це також прекрасно насправді, як і нове міждержавне об’єднання УПА, при тому, що з Польщею у нас дуже складні взаємини, особливо на Галичині — про велику Україну не йдеться. Але, знаєте, як казав свого часу наступник Бандери Степан Ленкавський — один із найпотужніших інтелектів світу? Він казав наступне: “Наше майбутнє з Польщею набагато важливіше, ніж минуле”. Ось як стратегічно мислили націоналісти! Націоналісти ніколи не поневолювали інших націй, являючись по суті своїй інтернаціоналістами. У нашому батальйоні “Карпатська Січ” зараз воюють люди з Великої Британії, Ірландії, Грузії та інших держав. Ось вона — ідея антибільшовистського блоку народів (АБН), про яку зараз говорить Зеленський, і яку Зеленський реально творить, виступаючи перед парламентами різних країн світу. Мова ж тут йде про антимосковську коаліцію і пуйло це дуже добре розуміє, бо це ж теж ідея його “улюбленця” Бандери. Це вже потім АБН тих часів очолив геніальний Ярослав Стецько, який написав фундаментальну працю, яка, тільки послухайте, як називається: “Київ проти Москви”.
Читайте також: Історія одного фейку: "розділ" України Польщею вигадав Жириновський
Мені здається, що весь світ незабаром, бачачи нашу силу, почне панічно боятися протистояння Києва проти Москви, бо коли Москва проти Києва, то вони спокійні, оскільки це зберігає баланс їхніх сил. А ось коли ми змінюємо цю позицію, в них наступає істерика, тому що на світову арену виходить дуже пасіонарна нація. Ви напевно бачили кадри зі Славутича, де люди голими руками йшли на танки...
- І подібні за змістовним наповненням кадри насправді зафіксовані не лише у Славутичі, а й в багатьох інших українських містах і селах. Іноземні колеги-журналісти, коли з ними ділишся подібного роду відео, роблять круглі очі і кажуть одне слово, але в доброму сенсі: “Crazzy”.
- Так, і такі “крейзі” в нас були і в Херсоні, і в Мелітополі, словом, перелік можна продовжувати і продовжувати. А чому так відбувається? Тому що ми — героїчна нація, а Європа дивується, оскільки давно забулася, що таке героїзм. Європа звикла до ліберальної ідеології, а це ідеологія розкладу, розпаду, аморальності. Тому все те, що зараз відбувається в Україні є стресом для цілого світу. І цілком можливо, що з цього стресу реально народиться вертикальна людина. Бо зараз... ну, що, московитів хіба можна назвати вертикальними людьми? Ні, бо це навіть не біологічне сміття, це потвори і сатанисти. Хто сьогодні, запитується, тих сатанистів може зруйнувати? Тільки ми. І якщо країни Європи не хочуть, щоб ці сатанисти прийшли до них, то нехай теж стають щитом. До речі, Зеленський у своїх виступах робить все, щоб підштовхнути їх до цього.
Він, зверніть увагу, не говорить абстрактними категоріями, а чітко ідентифікує їх, говорячи, що вони не виконують свого призначення. Призначення — не в сенсі нам допомагати, а в плані навіть власного захисту шляхом знищення зла. А Європа сьогодні толерує зло, вирощує його! Україна в період з 2014-2019 годувала це зло різноманітними рошенками, а Європа — компромісами, угодами, меморандумами...
Читайте також: НАТО і ЄС повинні відреагувати на антиукраїнську політику Угорщини
- А чи стане ця чітка ідентифікація холодним душем чи то пак — керівництвом до дій європейських лідерів, чи просто: послухали-забули?
- Найосновніша в житті зміна — це зміна ментальна. Знову ж таки процитую Степана Бандеру: “Будь-яка революція — це революція в площині культури, а культура включає в себе також і сприйняття світу”. Як сьогодні світ сприймає Москву? Мені завжди було дивно, що хтось десь може позитивно цю державу інтерпретувати. Тепер же у цілому світі відбуваються колосальні зрушення у сприйнятті цих дикунів. І тут згадується Дмитро Донцов, який називав Московію колосом на глиняних ногах і казав: “Не москалі великі, а ви малі, бо стоїте перед ними на колінах”. Наша нація зараз не просто піднялася з колін, вона злетіла і звісно, що нам потрібні металічні крила, бо колись ми їх самі здали, починаючи з 16 липня 1990 року, коли в Декларацію про суверенітет вписали, що відмовляємося від ядерного статусу.
Ви уявляєте собі, що сталося з мілітарною нацією за часи поневолення її москалем? 300 років Козацька січ існувала! Українська повстанська армія! Українська Галицька армія! Армія УНР! Січові стрільці! Холодноярівці! І раптом у 90-му році народжується цей пацифістський жах... Саме через цей пацифізм ми й отримуємо по голові, тому що це злочин перед небом — перестати себе захищати. Недаремно ж кажуть, що береженого Бог береже, а ми себе берегти відмовилися і, більше того, закріпили це все ще й у Будапештському меморандумі. Для мене досі відкритим залишається питання, чому за це так і не притягли до відповідальності Кравчука і Кучму.
- Під час нещодавнього, уже згаданого раніше візиту до Польщі президент США Байден сказав, що російсько-українська війна триватиме не місяці, а набагато довше. Разом з тим, на перемовинах у Туреччині міждержавна група начебто почала домовлятися по суті. Знайдуть прийнятний передусім для нас компроміс?
- Знаєте, насправді з москалем не можна говорити, бо він розуміє лише одну мову — мову гармат, тому потрібно чітко розуміти, що наша перемога тільки на полі бою, а не в дипломатичних перемовинах, які є лише додатковим чинником. Свого часу видатний Лонгин Цегельський, а потім і Черчілль казали, що дипломатія перемагає лише тоді, коли за дипломатом стоїть потужна армія. Я розумію, що в руках у мавпи знаходиться ядерна кнопка, але іншого виходу у нас немає.
Читайте також: Переговори у Стамбулі: дипломатична імітація чи шанс на перемир'я?
Що ж стосується цієї перемовної групи, про яку ви кажете, то в мене складається таке враження, що її створили лише для того, аби дати окремим людям роботу та створити якусь імітацію діяльності. Усі їхні засідання нагадують сеанс психотерапії... Вони там засідають і вивчають один одного, чи що? А ще коли вони руки подають один одному, то я взагалі падаю під стіл. Вони ж чоловіки, невже не розуміють, що означає рукостискання!? Можна ж в умовах, коли люди демонструють небачений героїзм і відкрито йдуть на танки, проявити свою позицію і не тиснути руки покидькам!? Не знаю, хто і як, а я цю перемовну групу не сприймаю серйозно.
- Скільки ще, на ваш погляд, триватиме активна фаза війни, коли російські ракети прилітатимуть у житлові будинки, лікарні, дитсадки, адмінбудівлі, тощо?
- Ну, знаєте, складно сказати, я ж не пророчиця...
- Я не прошу вас бути Глобою чи його колегами по цеху. Є ж певні фактори, склавши які в один пазл можна зробити прогноз.
- Гаразд. Тоді будемо виходити з фактів. Я не економіст, але мудрі люди кажуть, що для того, аби москальська економіка обвалилася дуже потужно і сильно вдарила по ним внутрішньо, потрібно три місяці. Вони вже відчувають ці удари, але ще не відчувають такою мірою, щоб країна була паралізованою. Втім, суть навіть не в тому, щоб країна була паралізована, а в тому, щоб були паралізовані прихвосні (назвати їх елітою язик не повертається) при Путіні. Економічний чинник напряму пов’язаний з їхніми активними бойовими діями і різноманітні колапси у цій сфері можуть зіграти роль стримування. Це, власне, той курс, який обрала європейська унія — поволі знищувати економічно цю державу.
Щодо нас. Європа не дає нам наступальної зброї, лише оборонну. І ось тут спрацьовує ця ментальність: Боже, борони, перетворити Україну в дуже сильну державу в центрі Європи, тому що Україна вже довела, що вона саме такою і буде. Тому вони налякані нашим героїзмом усі і думають, що якщо надати нам ще й наступальну зброю, то тоді буде повний “зашквар” — зміна світобудови, тоді як всі вже звикли жити в існуючому форматі: домовлятися, умиротворювати, подавати руки... До речі, мене просто морально вбила картинка, коли очільник “Червоного хреста” приїхав до Московії і тиснув руку вбивці і м’яснику Лаврову.
Читайте також: "Поняття "зберегти обличчя" для Путіна не існує в принципі", - інтерв'ю із Сергієм Гайдаєм
Нам потрібно ламати цю так звану етику, і кожен має професійно робити це на своєму місці. Хтось зараз, приміром, має засіяти землю, щоби нам було, що їсти. І це теж вплине на Європу, тому що порти заблоковані, а вони наш хлібчик поїдають. Так, як поїдали в 30-х роках, коли ми з голоду помирали і Олександр Олесь тоді писав, що навіть у демона зла сльози котилися від цього... А Америка визнала СРСР в 1933 році, а Великобританія купувала наш хліб. Історія — це страшна річ і це все потрібно пам’ятати. Сьогодні ми звісно щиро дякуємо прем’єру Великобританії Джонсону. Він взагалі якийсь... просто виламується з того “забронзовілого” істеблішменту абсолютно і Великобританія сьогодні є тією країною, з якою ми перебуваємо в партнерських та дружніх взаєминах. Британці розуміють, що Москва — це есхатологічне зло, з яким не може бути жодних компромісів. А в нас раніше, яка була філософія, зокрема на виборах? Філософія меншого зла. Що сталося в результаті? Менше зло виросло і знищує нас.
Тому, ще раз підкреслюю: є абсолютні цінності, які не можна класти на вівтар компромісів. Це цінність відданості своїй землі, любов до своєї матері та дитини. Цими поняттями не граються. Шукати компроміси можна і потрібно у бізнесі, а ми це робили на рівні ідей, на рівні нашої незалежності. Ми навіть після 2014 року торгували з москалями... До речі, на початках війни на Донбасі пішов такий тренд, коли маркували товари з РФ московським прапором, щоби ми їх не купували в крамницях. І що? Скільки це протрималося? Кілька місяців. І я чудово пам’ятаю, як моя прекрасна Львівська область збільшила товарообіг з москалями на таку кількість відсотків, що навіть не можу вам озвучити... Тобто, далі це все пішло на рівень компромісу, а це насправді ніщо інше, як здача національних інтересів, а не просто купівля-продаж.
Тому, коли Німеччина, яка найбільше залежна в енергоносіях від Москви була, тепер заявляє, що вона відмовиться від цього, уявіть, які зміни відбуваються у ФРН?! А для мене Німеччина і Москва завжди були партнерами. Чому? Тому що гітлерівський режим абсолютно перетік у режим сталінський і це була ніяка не перемога в чистому вигляді. Це була перемога Колими над Бухенвальдом. І сьогоднішня трагедія, яку ми зараз з вами усі переживаємо — це також і спосіб привести суспільство у стан притомності, змусити його ретельно прочитати свою історію, щоб воно зрозуміло, хто насправді наш одвічний ворог, починаючи від Андрія Боголюбського, який спалив ущент Київ у 1169 році. Але сьогодні вони нас не спалять — ми спалимо Москву!
Читайте також: Ми повинні покласти край імперіалістичному тероризму Росії назавжди - інтерв'ю з Ігорем Коліушко
