У ці дні рівно місяць тому путінська Росія повномасштабно вторглася в Україну. За цей час Російська Федерація перетворилася на найбільшу підсанкційну державу та стала світовим ізгоєм. Країну-агресора з ганьбою виключили з Ради Європи і це лише початок, оскільки очевидно, що плата за жорстокі та цинічні військові злочини буде значно більшою.
Вже місяць Україна мужньо стримує та героїчно протистоїть значно більшому ворогові - бліцкриг Путіна із захоплення нашої країни за кілька днів із тріском провалився і подальші дії загарбників навряд чи матимуть успіх. Розуміючи це РФ, опинившись у тісних "обіймах" агонії, почала терор мирного населення… Окупанти варварськи знищують нашу рідну землю, завдаючи ракетних ударів по житлових будинках, школах та лікарнях, тримаючи цілі міста в облозі. При цьому Москва, як і раніше, нахабно бреше всьому світу про так звану "спецоперацію", під час якої нібито знищуються виключно військові об'єкти.
Читайте також: Російські окупанти обстріляли евакуаційний потяг Київської області
Незважаючи на те, що російська економіка затремтіла під ударом західних санкцій, Путін не показує жодних ознак відступу та висуває свої вимоги. Українські та російські переговорники кажуть, що вони все ще далекі від розробки перспективної угоди, яку Зеленський та Путін могли б обговорити на майбутній зустрічі.
Тим часом сьогоднішній співрозмовник Realist.online — відомий політтехнолог Сергій Гайдай переконаний, що главі української держави не слід йти на очне рандеву з бункерним мешканцем. Аргументи експерта, а також його погляд на кулуарні відтінки апріорі багатоликої по суті своєї війни далі в матеріалі.
Читайте також: Кремль хоче "звільнити" українців від реальної демократії
- Сьогодні хвилеподібно в інформаційному просторі виринає тема ймовірної повномасштабної участі РБ у російсько-українській війні. Як ви вважаєте, Лукашенко не дає прямої вказівки на введення білоруських військ на українську територію тому, що боїться непокори частини своїх армійців чи він грає свою традиційну гру, суть якої — всидіти одночасно на двох стільцях?
- Білорусь уже сьогодні де-факто перебуває у стані війни, оскільки її територія надана для окупаційних військ. Ірпінь. Буча. Ворзель. Захоплення Чорнобильської АЕС. Все це було б неможливо, якби Лукашенко не пропустив росіян, які досягли цих точок лише за два дні. Тому все, що відбувається навколо нашої столиці, — абсолютна вина Лукашенка. Плюс до цього, територія Білорусі використовується для пуску ракет, а також як тил: туди відвозять лікувати російських солдатів і так далі. Тобто Білорусь у цій війні бере участь по повній програмі. А те, що немає поки що прямої участі військ…
Знаєте, я не думаю, що Лукашенко щось у цьому випадку зупиняє, це абсолютно безпринципна у всіх сенсах людина. Його зупиняє лише одне – усвідомлення дійсності. А тут він, думаю, поінформований більше за Путіна про справжні втрати російських. Він чудово розуміє, що із сорока тисяч білоруських солдатів може не залишитися нікого, бо вони абсолютно небоєздатні. Тобто, для участі в парадах армію Білорусь має, так. Проте для тих бойових дій, які розгорнулися сьогодні в Україні, навряд чи. Вони всі просто будуть знищені, а Лукашенко цього не хоче, бо для нього це буде дуже серйозна втрата. Росіяни мають куди більші ресурси, тому можуть дозволити собі гарматне м'ясо, тоді як Лукашенко чітко розуміє, що якщо він позбудеться армії, у нього почнуться серйозні проблеми безпосередньо всередині країни.
- У вас прослизнула фраза про те, що Лукашенку про російські втрати поінформований більше за Путіна. Чи можна з цих слів зробити висновок, що ви поділяєте думку деяких експертів, які говорять про те, що, мовляв, не змінний господар Кремля живе в паралельній реальності і не в курсі справжнього стану справ? Таке в принципі можливе у глобальному світі?
- Бачите, на відміну від нас з вами, Путін не сидить у соцмережах, не переглядає десятки різних телеграм-каналів, не дивиться Youtube найрізноманітніших фахівців, які надають різні цифри. Йому все приносять у доповіді. Тому не думаю, що генерали, яким він доручив проводити цю "спецоперацію", надають йому адекватні реальності цифри та факти. Єдине, що може мати місце, — це взаємні скарги та звинувачення різних відомств один одного. Наприклад, ФСБ-шники або розвідка ГРУ можуть повідомляти, що генерали такі й такі, все провалили. До того ж у Путіна не лукашенківська армія в 40 тисяч, коли 5 тис. – це колосальна втрата. Для Путіна втрата, як йому зараз повідомляють, у районі 7-9 тисяч — це нічого, порожнє місце, бо він вважає, що задля великого результату можна покласти скільки завгодно життів. Росія велика, населення багато, тож…
Читайте також: 10 військових та 19 моряків: між Україною та Росією пройшов перший повноцінний обмін полоненими
- А великий результат для Путіна – що конкретно?
– Це максимальний контроль над територією України, максимальна окупація – як мінімум всього Лівобережжя, Півдня, а також Києва та, звичайно ж, усунення влади.
- Припустимо, що Путіну справді не надають реальні цифри про втрати та реальні факти про провали. Але ж він, банально дивлячись на календар, розуміє, що ніякого бліцкригу немає. І, судячи з рухів "визволителів", про що можуть свідчити його подальші тактичні кроки?
- Безумовно він розуміє, що бліцкриг накрився відомою посудиною, тому й біситься. У його версії, напевно, все десь здали "кроти" натовській розвідці, тому українці були підготовлені і щось жорстке там застосували. Але ще раз наголошую, що не в російській традиції зважати на втрати. Якщо для Лукашенка кілька тисяч солдатів — це критична втрата, то для Путіна — крапля в морі.
- Якщо для Путіна його ж солдати - гарматне м'ясо, то що чи хто може змусити його зробити кроки назад, грубо кажучи, "зберігши обличчя"?
- Ви намагаєтеся оцінювати Путіна з погляду своєї раціональності, а раціональність Путіна від вашої дуже відрізняється, тому що поняття "зберегти обличчя" для нього не існує в принципі. А що в нього там у голові зараз є, вибачте мене, не знає ніхто з нормальних людей.
Я думаю, що у цієї людини, судячи з того, що вона розпочала таку операцію — такими силами і в такому сценарії, повністю відсутні всі наші прагматичні міркування про те, що і як має бути влаштовано у цьому світі. Тому, повертаючись до питання, що його може зупинити, боюся, з наших версій нічого, крім смерті його влади.
Читайте також: Ми є свідками становлення в РФ режиму, небезпечнішого за Третій Рейх
- Чи може кардинально змінити хід подальших подій зустріч face to face Зеленського та Путіна, на чому, як і раніше, наполягає український президент?
- Це абсолютна помилка і я не дуже розумію, чому Володимир Олександрович так рветься зустрічатися з Путіним. Максимум, що він (Зеленський – ред.) може зробити – озвучити Путіну реальну доповідь про те, що відбувається насправді. Доповідь, де все буде по поличках розкладено так, що Путіну стане ясно: його розвідка і оточення його обманюють. Доповідь, з якої Путін зрозуміє, скільки він втрачає, які у нього перспективи і за який час ми зітремо в порошок його армію, а світові спецслужби ганятимуться за російськими військовими, що залишилися, як за військовими злочинцями.
Іншими словами, наш президент може виступити тією самою людиною, яка покладе на стіл перед Путіним величезний та детальний звіт про те, що відбувається у реальному, а не віртуальному житті. Але навіть це особливо не подіє, бо Путін навряд чи прийме за правду все побачене. Тому особисто я не вірю у результативність зустрічі Володимира Зеленського з Путіним. Я вірю лише в одне – перемогу Збройних сил України. Путінських солдатів треба перемелювати, завдавати їм неймовірних поразок, оточувати, брати в полон у величезних кількостях, та й взагалі – безжально знищувати скрізь, де тільки можливо.
Читайте також: Референдум про військові компроміси: РФ доведеться домовлятися із 40 мільйонами українців
- Тобто будь-які дипломатичні шляхи вирішення питання ви відкидаєте, а двосторонню переговорну групу вважаєте фікцією?
- Я не пам'ятаю, щоб починаючи з 2014 року у випадку з Росією хоча б раз спрацювала дипломатія, тому наївно думати, що вона раптом "воскресне" зараз. До речі, якщо подивитися на історію, то ми також побачимо, що дипломатія не працювала. За рідкісним винятком, коли одного разу Гітлер зумів дуже серйозно обдурити Сталіна дипломатичним шляхом, підсунув йому великі шматки Європи як розмінну монету.
Що ж до Путіна, то не слід забувати про те, що він – кегебіст. Причому кегебіст із придушення інакомислення. Треба розуміти, що для нього будь-який переговорний процес і всі його публічні виступи існують з однією метою — обдурити і ввести в оману. Тому з ним треба грати за його правилами, тобто обманювати. Але ж у нас так не вміють. У нас люди надто чесні. У нас все сприймається за чисту монету, та й так далі. Однак вірити переговорним обіцянкам Путіна — це все одно, що наївно вважати, що наперсточника можна обіграти, дотримуючись правил гри. Наперсточника обігрують лише одним способом. Знаєте яким?
– Яким?
- Ви підходите до нього, одразу ж даєте в торець і забираєте усі його гроші, от і все. Іншого дієво-ефективного способу просто не існує.
- Чи мають якийсь вплив на позицію Путіна запроваджені колективним Заходом санкції?
- На самого Путіна санкції не впливають ніяк, тоді як у населення та певні еліти Росії вони справді вселяють певний страх. Питання в тому, наскільки близько ці еліти зможуть дістатися Путіна і вплинути на нього.
Читайте також: Примусові репарації: що буде із замороженими активами РФ за кордоном
- Щодо "дістатись", то буквально днями у Головному управлінні розвідки МОУ заявили про те, що нібито оточенням Путіна розробляється план його фізичного усунення…
- Боюся, нам усім цього дуже хочеться і в результаті ми бажане видаємо за дійсне. Я знаю тільки одне: ось є конкретна їхня колона розбита, сто танків спалено, це видно з гелікоптера і це результат. А версій того, що відбувається в бункері у Путіна, може бути скільки завгодно, але як там справи насправді, не знає ніхто.
- У такі періоди, які зараз проживає наша держава, проявляється все і вся, наче лакмусовий папір. Відштовхуючись від цього, позиція якої країни вас приємно/неприємно здивувала?
- Польща, країни Балтії та Великобританія, безумовно, у позитиві. Неприємно мене дивує Ізраїль, який досі не може зрозуміти, що у нас відбувається і традиційно користується жупелом, що при владі сьогодні люди, котрі люблять Бандеру, а Бандера у них причетний до Голокосту… Історія — давно минула, світ зараз зовсім інший. Але вони своєї позиції не змінили, не бажаючи розуміти, що колись, коли вони постраждали, дияволом у тілі був Гітлер, то зараз ним є Путін і жодного антисемітизму в Україні насправді немає. Його – антисемітизму – набагато більше в путінському оточенні, але ізраїльтяни це не розуміють чи не хочуть розуміти.
Певні питання спричиняє позиція Сполучених Штатів. США свого часу дуже яскраво демонстрували свою здатність розправлятися з такими диктаторами, як Саддам Хусейн. Наразі така воля у них відсутня. Так, безумовно, вони наші союзники і щось роблять, але це, скажімо, м'яко, далеко не весь потенціал.
Читайте також: Позачерговий саміт НАТО щодо України: про що можуть домовитися члени Альянсу
Німці та французи? Зрозуміло, що вони реально працюють проти нас. Це, знаєте, такі друзі, що краще б їх і не було.
Мене у негативі вражає одна річ. У нас у країні йде реальна війна, а нашими трубами до Європи качається російський газ. Я, відверто кажучи, дуже чекаю, коли ці труби нарешті підірвуть.
- А Китай? Якою вам видається позиція Піднебесної у російсько-українській війні?
- Китай – це окрема цивілізація, яка зайняла досить мудру позицію. У КНР вчасно розібралися, що Путін — лузер, а слабкий Путін їм куди приємніший, ніж сильний. Тому китайці сидітимуть на пагорбі і чекатимуть, чий труп пронесе повз ріку.
- Ключове питання, яке сьогодні хвилює кожного українця: скільки ще триватиме війна? Яка ваша версія/прогноз?
- Точної відповіді сьогодні не знає ніхто. На мій погляд, розраховувати на те, що це завтра-післязавтра закінчиться, не варто. Думаю, це питання кількох місяців.
Читайте також: Блокада Маріуполя та наступ на Луганщині: який план Путіна на Донбасі
