Прицільні атаки на київські переправи викрили вразливість міської інфраструктури, показавши, як за допомогою дешевих дронів можна диктувати темп життя великого мегаполісу. Про це пише Богдан Попов, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», політичний аналітик у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
На початку жовтня російські дрони почали атакувати мости через Дніпро в Києві, чого вони не намагалися робити від початку вторгнення у 2022 році. Південний міст, яким проходять і автомобільний рух, і лінія метро, зазнав неодноразових ударів першого та другого числа місяця, його закрили в обох напрямках, а третього та четвертого числа атаки тривали вже на Північний міст. Українські посадовці заявили, що удари фактично розрізають столицю надвоє. Продемонстрований метод не вимагає ні окупації міста, ні його зрівняння із землею, а лише виведення з ладу невеликої кількості переправ.
П’ять ударів за два дні розрізали столицю навпіл
Послідовність була навмисною. Першого жовтня два дрони вдарили поблизу опор Південного мосту, і після того як огляд не виявив критичних пошкоджень, переправу ненадовго знову відкрили. Подальші удари тієї ночі та наступного ранку пошкодили одну з опор, дорожнє покриття та захисну бетонну плиту, що тягнеться вздовж колії метро, після чого міст закрили для автомобілів і поїздів метро.
Міст Патона перекрили в напрямку з правого берега на лівий, на мосту Метро залишили лише одну смугу руху, а Дарницький і Подільський мости перевели на односторонній рух. По всьому місту утворилися затори, а деякі мешканці перетинали річку пішки.
Географія пояснює, чому кілька влучань дали такий результат. Київ має менше ніж десять переправ через Дніпро і жодного автомобільного тунелю під ним. До 2022 року на лівому березі проживало понад третину з трьох мільйонів мешканців столиці, проте там розташовано лише близько 18 відсотків робочих місць, а на правому березі зосереджена більшість компаній та державних установ.
Щоробочого дня приблизно пів мільйона людей перетинають річку, добираючись на роботу й назад, а міністерство інфраструктури України оцінює загальний трафік у близько шестисот тисяч транспортних засобів на добу. Південним мостом також проходять автошляхи М-05, М-06 і М-03, тож шкода сягає далеко за межі міста.
Ціль — функція мосту, а не його конструкція
Нову категорію цих атак визначає те, що руйнування не є обов’язковим. Авіаційний експерт Костянтин Криволап сказав виданню Kyiv Independent, що обвалити міст, найімовірніше, не є метою цих ударів. Пошкодження опори достатньо, щоб змусити провести інженерне обстеження, а ймовірності подальших ударів достатньо, щоб виправдати постійні обмеження.
Рух Південним і Подільським мостами тепер зупиняють у певних напрямках на перші п’ятнадцять хвилин кожної повітряної тривоги, а з двадцять другого жовтня міст перекривають в обох напрямках щоразу, коли оголошують червоний рівень загрози. Кожна тривога перетворилася на транспортну подію, а це означає, що нападник задає темп життя міста, не здійснюючи жодного нового удару.
Реакція Києва показує, скільки насправді коштує пом’якшення наслідків. Міська рада оборони зібралася на екстрене засідання, щоб перерозподілити трафік між рештою переправ, заслухала пропозиції військових, поліції, рятувальної служби та комунальних підприємств і доручила науково-дослідним інститутам провести експертну оцінку, перш ніж метро зможе повернутися на міст.
Четвертого жовтня поїзди зеленої лінії відновили рух мостом за жовтого рівня загрози, автобуси спрямували в об’їзд через Дарницький міст, а також запустили додаткові рейси міської електрички. Міністр інфраструктури заявив, що на спорудження аварійних понтонних переправ може знадобитися до трьох місяців. Три місяці — це розрив між атакою та обхідним рішенням.
Європейським столицям варто сприймати Київ як погляд у власне майбутнє
Європейські столиці мають ту саму вразливість, хоча ще не перевіряли її на практиці. Лондон, Варшава, Берлін, Будапешт і Прага розділені річками та залежать від обмеженої кількості автомобільних і залізничних переправ, багато з яких мають лінії метро чи трамвая на тому самому полотні — точнісінько як Південний міст. Жодна з цих столиць не має резервних засобів для наведення переправ, і жодна не відпрацьовувала функціонування міської транспортної системи в умовах раптової втрати двох переправ. Економіка тут та сама, що й скрізь у цій війні: дрон вартістю в десятки тисяч доларів може змусити закрити інфраструктуру, на заміну якої потрібні роки та сотні мільйонів.
Захист у цьому контексті означає щось конкретніше, ніж протиповітряна оборона. Він охоплює фізичне екранування опор і полотна метро на мостах змішаного призначення; заздалегідь розгорнуті інженерні бригади, здатні сертифікувати споруду за години, а не за дні; понтонні та залізнично-поромні потужності, які тримають у резерві, а не замовляють постфактум; транспортні протоколи, прив’язані до рівнів тривоги й погоджені ще до настання кризи; а також точкову оборону невеликої кількості вузлів, що несуть непропорційно велике навантаження. Києву довелося розробляти все це під обстрілами, а тому напрацьовані ним процедури є найбільш перевіреним матеріалом, доступним кожному, хто планує дії на випадок такого самого сценарію.
Стратегічна суть — та, на яку українські посадовці вказали ще в перший тиждень. Міністерство оборони Росії стверджувало, що мости використовувалися для переміщення військ і постачання, а Володимир Зеленський заявив, що Володимир Путін наказав командирам нехтувати правилами ведення війни під час ударів по Україні.
Хоч яким би було заявлене обґрунтування, оперативний задум достатньо зрозумілий, щоб його скопіювати. Функціонування столиці можна звести до частки від звичайного за допомогою невеликої кількості дешевої зброї, спрямованої на невелику кількість фіксованих точок, і атакувальним силам навіть не доведеться до неї наближатися.
