В інтерв'ю начальника ГУР Міноборони Кирила Буданова він повідомляє буквально таке: Путін буде готовий напасти на Україну в січні - на початку лютого 2022 року, проте для цього мають бути проведені заходи, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні. Чому січень чи лютий?
Перше. Саме в ці місяці в Україні, як правило, настає короткий пік холодної погоди, коли замерзає земля та з'являється можливість активного переміщення техніки.
Я хочу нагадати, що численні наступальні операції розвивалися саме за умов дуже холодної погоди. Це, наприклад, успішні контрнаступи РСЧА під Москвою та Сталінградом, які проводилися в умовах 30-градусних морозів. Це, до речі, і наступ під Дебальцевим у 2015 році, який також розвивався у досить морозну погоду. Тобто, як вірно зауважив Кирило Буданов, холодна і навіть снігова погода не є перешкодою для наступальних операцій.
Перешкодою є відлига, яка призводить до шкідливого для наступальних операцій бездоріжжя.
Друге. Саме в січні та лютому, в умовах зимових холодів в Україні може виникнути ситуація невдоволення правлінням команди Зеленського.
Це може бути обурення тарифами, що різко підскочили. Це може бути обурення віяловими відключеннями електроенергії. Це може бути сукупність кількох факторів, які можуть призвести до умовного третього Майдану. Далі Кремль діє за принципом "підпадаючого підштовхну" і включає якийсь додатковий фактор, який зриває українську конструкцію з болтів, наводячи її в стан лютого 2014 року.
В умовах управлінського вакууму Росія отримує шанс ввести сюди війська.
Саме таку можливість і розписує начальник ГУР.
Читайте також: Москва посилила головну статтю свого експорту - нестабільність та конфлікти
Але це саме можливість (сценарій), яка може стати реальністю за дотримання перерахованих вище умов. У свою чергу недотримання цих умов робить цей сценарій малоймовірним, а то й взагалі неможливим. Іншими словами, ситуація, яку розписав Буданов є можливою, а не неминучою.
Я дозволю собі невеликий відступ. Напередодні, кремлівський "яструб" і ворог української державності Владислав Сурков опублікував статтю, в якій досить хитромудрою, езоповою мовою, обґрунтував необхідність "розширення" Росії для того, щоб погасити деструктивні внутрішні процеси. Тобто він обґрунтував війну для того, щоб стравити пару, яка ризикує зірвати кришку протестів у самій Росії. Мета експансії – Україна.
Коментарі в телеграмах, включаючи ті, які доносять інсайди з Кремля, показали, що зовнішня експансія має безліч противників. Суркову зокрема вказують на те, що сил для такого кидка може і не вистачити.
Іншими словами, велика війна зараз Росії не вигідна, хоча б з точки зору необхідності сертифікувати "Північний потік-2", в який була вкладена сила-силенна коштів і зусиль. Я вже не кажу про людські втрати та ймовірність її взагалі програти (навіщо нам заздалегідь ставити себе у становище жертви?!).
Якщо ми збережемо стійкість нашої конструкції, то після зими настане і весна. Тобто умови для російського вторгнення ми створимо собі самі. Іншими словами, поки не відбувається нічого такого, чого б не відбувалося раніше. І раніше біля кордонів стояли російські війська, і раніше була небезпека вторгнення, але зараз вона зросла через те, що внутрішньополітична ситуація може піти врозріз. Не допустити цього поки що в наших силах.
Читайте також: ЗСУ готові дати по зубах: відповідь на можливе загострення на Донбасі буде адекватною