Міністерство фінансів на аукціоні у вівторок, 18 жовтня, розмістило військових облігацій на 17,2 млрд грн (5,8 млрд грн та $312 млн). При цьому вперше з початку повномасштабної війни підвищили до 18,5% доходність гривневих ОВДП на 1,4 роки. До цього максимальною ставкою було 16%.
За оцінкою експерта CASE Україна Євгена Дубогриза, розміщення це сигнал, що інвестори довіряють Україні і не бачать жодних підстав для невиплати зобов'язань щодо внутрішнього боргу.
"Дефолт Україні точно не загрожує. Плюс на інтерес банків та нерезидентів позитивно вплинуло підняття Мінфіном ставок прибутковості за валютними ОВДП. Однак, мінус у тому, що основний попит припав на доларові ОВДП з погашенням у березні наступного року, якраз перед закінченням "мораторію" на виведення коштів від ОВДП нерезидентами. Тобто інвестори-нерезиденти поки що розглядають можливість більше короткострокових інвестицій, а не довгострокових. Проте це в будь-якому випадку позитив", - каже Realist.online експерт.
Національний банк України анонсував початок роботи місії МВФ в Україні
На його думку, розміщення також означає, що "холодна війна" між НБУ і Мінфіном близька до завершення.
"НБУ змінив тональність комунікацій на тему залучення Міністерством фінансів держборгу. Ці комунікації з приходом Андрія Пишного стали нетральними і стриманими", - зазначає Дубогриз у коментарі Realist.online.
Він наголошує, що Мінфін провів первинне розміщення гривневих ОВДП з прибутковістю 14% - попереднє первинне розміщення, 13 вересня, пройшло за вищою ставкою, 16%. Якщо на наступних аукціонах Мінфін продовжить підвищувати ставки за середньостроковими гривневими паперами, тоді можна буде однозначно сказати, що координація покращала.
Економіст Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза наголошує, що політика міністерства фінансів та центрального банку, апріорі, мають бути скоординовані. Тому що економічна політика – це реакція держави на цикли (стан безробіття, інфляцію). Винятки чи конфлікти між ними виникають лише коли мотиви регуляторні – замінюються політичними. Тому в країнах із слабкими інститутами часто класичні моделі не працюють.
"Про координацію політики Міністерства фінансів з НБУ за попереднього голови: скажімо так, діалогу про координації точно не було. Вже в серпні-вересні ситуація була близькою до публічного конфлікту. Мало хто звернув увагу, але міністр фінансів підтвердив, що жодного діалогу з Мінфіном про трансмісії, необхідності синхронного підняття ставок не було. Де-факто, в Мінфіні дізналися про підвищення облікової ставки з 10% до 25% з FB", - розповів Кукуруза Realist.online.
Читай також: НБУ пояснив, коли почне знижувати облікову ставку
За його словами, в результаті станом на вересень-жовтень ставки по ОВДП у середньому залишалися вдвічі нижчими від споживчої інфляції, суттєво відставали від вторинного ринку. Роловер (співвідношення нових залучень до суми погашень) лише у вересні вдалося вивести на нульовий рівень. Тобто банки участі у фінансуванні дефіциту бюджету не брали.
Профіцит ліквідності в депозитних сертифікатах за цей час зріс зі 140 до 270 млрд грн. Цей приріст міг бути спрямований на покупку ОВДП. Пряма емісія НБУ, на яку так багато уваги звертають міжнародні партнери, могла б на цю суму бути нижчою без необхідності створювати гібридні механізми, як реалізація портфеля НБУ ринку (з досить "довгими" ОВДП, які навряд чи зараз цікаві ринку).
"Сьогодні, якраз на початку роботи місії МВФ, бачимо перші позитивні зрушення. Міністерство фінансів залучило сумарно 17,2 млрд грн. До цього обсяги були в середньому 1,5 млрд грн/тиждень. Ставки поступово, але зростатимуть. Монетарна трансмісія, боюся говорити, але може заробити. Це ймовірність суттєвих позитивних зрушень. Тобто, як виявилося, при правильному менеджменті процесу та комунікації, Міністерство фінансів цілком може співпрацювати з НБУ. Думаю, банківський ринок точно на це не очікував і сьогодні приємно здивований", – підкреслює Realist.online економіст Ukraine Economic Outlook.
Також Realist.online повідомляв, що інфляція в Україні на 2022 рік може становити менше 30% згідно з прогнозом Нацбанку.