Пройшло три місяці з моменту раптового призупинення роботи Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яке однозначно стало справжнім випробуванням для українських ЗМІ. Як незалежні медіа, громадянське суспільство, уряд та міжнародні партнери разом шукають шляхи до виходу з даної кризи?
Контекст ситуації зі згортанням USAID
У лютому 2025 року уряд США оголосив про 90-денне призупинення зовнішньої допомоги. Зокрема, згортання стосувалося програм міжнародної підтримки USAID. Це пояснили переглядом ефективності розподілу податків американських громадян та корупційними ризиками на місцях.
Медіа серед основних цілей не фігурують у бюджеті USAID, адже переважали економічні та гуманітарні програми, але за останні роки завдяки цій допомозі було реалізовано десятки ініціатив у сфері вільних медіа, культури, освіти. Раптове припинення допомоги завдало серйозного удару по низці незалежних видань в Україні. Зупинка фінансування вже спричинила масштабні проблеми в сотнях організацій, які не встигли підготуватися до таких змін. Десятки проєктів опинилися «на паузі», а редакції – без довгострокової стратегії виживання.
Загальні наслідки для українського медіапростору
Інформаційний простір України, однозначно, відчув серйозний шок. За даними Politico Europe, «десятки» медіа по всій країні вже були змушені скорочуватися або зупиняти діяльність. Загалом близько 90 % українських незалежних редакцій функціонували завдяки іноземним субсидіям – здебільшого американським. Зараз зупинка USAID-проєктів поставила під загрозу надійне висвітлення російських воєнних злочинів і корупції в Україні.
Через нестачу фінансування значно скорочується можливість медіа генерувати та розповсюджувати контент і, як наслідок, значно знижується їх інформаційна присутність. Відтак це сприяє утворенню інформаційного вакууму – частина населення недоотримує незалежну новину, а замість цього поширюється кремлівська пропаганда. У таких умовах українські медіа дедалі більше втрачають свій вплив на окупованих територіях, поступаючись російській пропаганді. За прогнозами одного з парламентарів, 51% незалежних ЗМІ (до 70% локальних редакцій) можуть закритися вже цього року через втрату американських грантів.
Наслідки для незалежних медіа та журналістів
Найболючіший удар припав на незалежні редакції, які не отримують державного фінансування або не мають інших донорів. За даними ІМІ, поки жодне видання не зупинилося повністю, але багатьом із них довелося скоротити значну частину команди.
Очевидно, редакціям, які втратили своє основне джерело фінансування доводиться адаптуватися до поточних реалій. Багатьом медіа довелося повертати гранти, отримані на початку року, і фінансувати свою діяльність коштом попередніх заощаджень. Вони продовжують випускати новини, але вже без гучних аналітичних розслідувань, заплановані спецпроєкти ставити на паузу. Рекламних доходів у більшості випадків досі недостатньо для відновлення стандартної діяльності.
Вплив на регіональні ЗМІ
Звісно, передусім від замороження постраждали медіа в регіонах, де альтернатива донорським програмам мінімальна. Згідно зі звітом Media Development Foundation, українська медіасфера демонструє критичну залежність від підтримки США, тож найбільш вразливі локальні редакції на сході й півдні, де фінансове та безпекова питання стоять особливо гостро. Для більшості подібних редакцій 90-денна пауза у фінансуванні стала серйозним випробуванням, а той факт, що невідомо, чи після «аудиту» фінансування буде відновлене. Швидкої компенсації від європейських донорів журналістам також очікувати не варто, через бюрократичні перепони та значно менші бюджети.
Попри загальну складність ситуації, вона дещо відрізняється для різних медіа. Так, наприклад, державний мовник Суспільне Одеса заявляє про повну стабільність – його утримують із держбюджету, тож USAID-проєкти мало вплинули на роботу регіонального хабу. Водночас локальні приватні медіа відчули дефіцит фінансування сильніше: видання «Інформер» тепер працює в економрежимі, випускаючи виключно ключові новинні матеріали та практично відмовившись від інших форматів. У той час, як деякі великі регіональні портали на кшталт Думська.net навіть заявляють про відсутність помітних змін. Однак переважна більшість менших локальних ЗМІ жаліється на значний дефіцит бюджету внаслідок згортання фінансування від USAID.
Загалом регіональні ЗМІ зараз вимушені миритися із ситуацією та в міру можливостей адаптуватися до даної кризи. Так, наприклад, команда онлайн-видання МикВісті заявила, що донори відверто пояснили, що не зможуть повністю замінити США. На їхню думку, ситуація вже «не критична, а є новою реальністю, де медіа мають навчитися виживати без донорської підтримки».
Вплив на розслідувальну журналістику
Українські розслідувальні медіа традиційно фінансуються коштом донорів, адже сам по собі даний напрямок здебільшого не є прибутковим. Без них редакціям стало значно складніше підтримувати роботу розслідувального штабу. Крім таких достатньо відомих порталів, як «Слідства.Інфо», «Bihus.Info» чи «Схеми», під удар потрапили й інші. Як зазначають деякі експерти понад половина українських ЗМІ, що отримували іноземні гранти, залежала саме від американських програм. Це означає, що й інші команди наразі змушені значно скорочувати свій штаб і, як наслідок розслідувальну діяльність
Як наслідок, такі медіа, як зазначені вище «Слідства.Інфо» та «Bihus.Info», а також «УП. Розслідування», вимушені трансформувати свою діяльність під впливом обставин пов’язаних із припиненням фінансування USAID. Після заморозки фінансування можна чітко відслідкувати, як напрямок контенту розслідувальних редакцій змістився в сторону більш прибуткових та менш затратних рубрик, таких, як, наприклад, інтерв’ю та подкасти, й загалом збільшився об’єм комунікації спрямованої на фандрайзинг. Такі зміни також можуть бути пов’язані зі зняттям обмежень, визначених умовами грантів.
Реакція міжнародної спільноти
Поки, що головними акторами з погляду підтримки медіа, на рівні з громадянським суспільством, залишаються західні партнери. Євросоюз ще в березні 2025 року анонсував пакет підтримки незалежних ЗМІ в Україні на 10 млн євро. зокрема на журналістські розслідування та підтримку локальних редакцій. США, попри власний мораторій, також говорять про можливий перегляд бюджету, але конкретних дат, поки не було названо.
Загалом міжнародна спільнота висловлює сильне занепокоєння: Міжнародний Фонд підтримки свободи преси (IPI) закликає не залишати Україну наодинці в інформаційній війні. «Репортери без кордонів» прямо попереджають: припинення допомоги США підриває здатність України документувати злочини РФ. Інші незалежні журналістські платформи теж долучилися до збору коштів і обміну досвідом. Загалом світові медіаорганізації консенсусно вважають, що українським незалежним медіа й, зокрема, розслідувальним потрібна невідкладна підтримка, і тиснуть на владу та донорів із вимогою знайти вихід із кризи.
Міжнародні правозахисні організації (ОБСЄ-ПАРЄ, Рада Європи) також звертають увагу на кризу свобод ЗМІ в Україні й постійно нагадують урядам про важливість медіапідтримки. Зокрема, в Раді Європи та Парламентській асамблеї ОБСЄ лунають заклики возз’єднати зусилля донорів задля стабілізації сектора. Міжнародні журналістські мережі у своїх петиціях прямо вимагають від обох урядів – США та України – знайти шлях продовжити програми підтримки незалежних медіа (принаймні, допоки Росія лишатиметься загрозою). Загалом світова спільнота демонструє готовність допомогти, але мусить подолати бюрократичні перепони – самі редакції занепокоєні, що Євросоюз та інші донори не зможуть оперативно надати ресурси в повному обсязі.
Реакція громадянського суспільства
Після втрати значної долі свого фінансування, багатьом українським медіа доводиться покладатися в тому числі й на підтримку громадянського суспільства та один одного, для підтримки власної працездатності.
Як приклад, Київ Independent організував збори коштів і за тиждень березня міжнародний медіаресурс назбирав понад £53 тис. (≈66 тис. дол.) для трьох регіональних проєктів (в Сумах, Харкові та Миколаєві).
Громадські організації мобілізуються самі: зокрема, ГО «Інтерньюз-Україна» у квітні запустила «Ukrainian Media and Society Fund» – наглядово-координаційний фонд для збору донорських коштів і підтримки медіа та громадських організацій. Його презентують, як «рятівне коло» для журналістів і локальних громад, що втратили допомогу USAID. Волонтерські об’єднання журналістів (Медіарух) звернулися до міжнародних партнерів із проханням терміново надати гранти українським редакціям. Незалежні ЗМІ, такі, як зазначений вище Київ Independent зараз намагаються активно залучати глобальну аудиторію: на початку року вони провели успішні краудфандингові кампанії, щоби підтримати постраждалих колег.
Реакція держави
Судячи з динаміки розвитку ситуації, можна сказати, що держава не була заздалегідь підготовлена до цієї кризи. Після того, як було оголошено замороження діяльності USAID, на рівні парламенту розпочалися екстрені консультації: Комітет гуманітарної політики вже закликав ухвалити негайні заходи, аби не допустити дестабілізації ключових процесів через затримку донорських грошей. Депутати звернулися до Євросоюзу з пропозиціями частково замістити американські гранти – хоч на час аудиту США – щоб дати час медіа адаптуватися до поточної ситуації. Голова комітету Микита Потураєв нагадав, що понад половина українських ЗМІ (передусім регіональних) ризикують зникнути без допомоги. Однак поки конкретних державних програм немає – міністерства лише обіцяють аналізувати наслідки та розглядати можливість залучити бюджети на підтримку журналістів.
Профільний парламентський комітет наполягає на створенні державного фонду підтримки медіа, подібного до латвійського досвіду після 2014 року. У Латвії після анексії Криму одразу створили Фонд допомоги засобам масової інформації, але в Україні «сьомий рік війни, а влада жодного кроку не зробила, щоби підтримати локальні ЗМІ». Проте на практиці поки що зроблено дуже мало – уряд досі не анонсував жодної програми, а в парламенті тривають напрацювання. Тому журналісти відчувають: доля незалежної преси залежатиме від того, наскільки швидко держава визнає критичність ситуації і втілить відповідні рішення.
Прогноз і висновки
Підсумовуючи, на цей момент ситуація залишається достатньо невтішною. Зважаючи на загальну динаміку подій, можна зробити висновок, що без відновлення фінансування USAID, або його повного заміщення іншими донорами та коштом підтримки держави, це може призвести до припинення чи серйозного обмеження роботи багатьох незалежних ЗМІ. Це, своєю чергою, неодмінно сильно нашкодить доступності та свободі інформації в Україні, а також понесе за собою довгострокові наслідки з погляду протидії російській дезінформації. За підрахунками фахівців, навіть за умови відновлення програм фінансування на повернення потрібні кілька місяців – процес нормалізації може тривати 3–6 місяців і більше.
Принаймні зараз у медіапросторі та громадянському суспільстві існує певний консенсус щодо того, що медіа доведеться вчитися повністю жити без «батьківської опіки» донорів. Це означає нові стратегії – від залучення читачів до оптимізації структури до акценту на самофінансованих проєктах. І це можна вважати хорошим знаком, адже попри всі складності, що на цей час виникають в українських медіа, у довгостроковій перспективі це може призвести до підвищення стійкості та незалежності тих ЗМІ, яким вдасться адаптуватися до кризових обставин, що виникли після згортання USAID і бути готовими до нових потрясінь у майбутньому.
Надію також дають рішення міжнародних партнерів: спрямування ЄС 10 млн євро на вітчизняні ЗМІ та створення Українського медіа- та суспільного фонду Internews можуть, хоча б частково пом’якшити удар. Частина редакцій уже шукає спільну мову з місцевими громадами та бізнесом, готова переходити на платні моделі, закривати дефіцитні рубрики та фокусуватися на трендових темах. За підсумками, шанси на збереження вітчизняного медіапростору багато, в чому визначатимуться подальша політика заходу та рішучість українського державного апарату рухатися швидкими кроками у вирішенні даної кризи.
Гліб Рябов
