Активні бойові дії у низці областей, відтік громадян закордон та обмеження експорту для українського бізнесу сильно підкосили економіку країни та негативно позначились на фінансовому становищі 75% населення. Саме стільки громадян зіткнулося зі зниженням зарплати або втратило її повністю за два місяці війни. При цьому витрати, зокрема, тарифи на комунальні послуги, залишилися на колишньому рівні. Як довго українцям доведеться виживати на півставки, сьогодні не знає ніхто. Поки відомо, що президент Володимир Зеленський ініціював продовження військового стану ще на 30 днів – до 25 травня.
Realst.online з'ясовував, яка ситуація склалася на українському ринку праці, і що за нинішніх умов може зробити держава для покращення добробуту громадян.
Читайте також: Продам долари, дорого: яким буде курс перед Великоднем
Зарплати відкладені до кращих часів
За повідомленням соціологічної групи Рейтинг, в середині березня 53% працевлаштованих до війни українців втратили роботу, 22% працювали у звичайному режимі, 21% – віддалено чи частково, і лише 2% – знайшли собі нове джерело заробітку.
Але зберегти роботу в умовах війни виявилося не найголовнішим, адже наявність робочого місця не гарантує стабільної оплати праці. Так, згідно з результатами опитування дослідницької компанії Gradus Research, проведеного 22 березня на замовлення Київської школи економіки, зберегти зарплати на довоєнному рівні вдалося лише 14-19% підприємців, ще 3-5% збільшили ставку, решта або знизили або взагалі перестали виплачувати зарплату. Станом на 19 березня, 40% опитаних групою Рейтинг громадян вважали, що їх заощаджень вистачить лише на місяць.
Такий стан справ на українському ринку праці не викликає подиву: війна сповільнила або призупинила роботу 85% українських компаній. Серед них 1% не планують відновлювати свою діяльність, а 35% чекають кращих часів.
Основні проблеми, з якими зіткнулися підприємці: нестача замовлень (50%), проблеми з логістикою (29%), нестача сировини (21%) та кадровий голод (17%), повідомляє Gradus Research.
У той же час, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко у розмові з Realist.online зазначила, що, незважаючи на наявність очевидних складнощів на ринку праці, говорити про повальне скорочення робочих місць та урізання зарплат некоректно. За словами експерта, багато компаній в Україні не просто продовжують працювати, а й фіксують колишній розмір заробітної плати для своїх співробітників на найближчі півроку, а в деяких випадках – до кінця року.
"У більшості випадків, про які мені відомо, зниження зарплат торкнулося представників керівних посад, які отримують оклад вище за середній, тоді як співробітники з "базовим" рівнем зарплатні залишилися при своєму", - каже Ганна Дерев'янко.
Читайте також: Робота в Україні: де знайти і скільки готові платити
При цьому фахівець ринку праці уточнює: багато залежить від того, про який бізнес йдеться, і які збитки він зазнає. Якщо підприємство розташоване в зоні бойових дій і не має фізичної можливості виробляти чи експортувати продукцію, то й виплачувати зарплати не буде з чого. У цьому сенсі війна вдарила по всіх сферах бізнесу в Україні, не обійшовши навіть сектор інформаційних технологій і креативної індустрії, який вважається найбільш захищеним в умовах кризи.
Якщо ж фізично компанії нічого не загрожує, а збитки обумовлені економічними та організаційними аспектами, то життєздатність бізнесу залежатиме від гнучкості команди та її готовності адаптуватись до нової реальності.
"Пандемія частково підготувала український бізнес до подібних криз, давши можливість налаштуватися на роботу в онлайні. Сьогодні цей досвід допомагає залишатися на плаву та утримувати співробітників багатьом компаніям", - каже Ганна Дерев'янко.
Ціни та тарифи
Два місяці війни в Україні не суттєво позначились на вартості продуктів, а порівняно з лютневими показниками ціни на деякі товари навіть знизилися.
За даними Мінфін, найбільше подорожчала гречка – з 50,48 грн наприкінці лютого до 60 грн на початку квітня. Але з огляду на те, що раніше крупа імпортувалася з РФ, таке ціноутворення не дивно. Коливання цін на інші продукти не можна назвати критичним: хліб подорожчав на 40 копійок, борошно та соняшникова олія подешевшала на 1 гривню, молоко стало дорожчим на 3 грн, а яйця – дешевшими на 7 грн порівняно з лютневими показниками.
Читайте також: Вартість харчування: що буде з продовольством в Україні
Тарифи на комунальні послуги також не зросли. Більше того, уряд заморозив потокову вартість електроенергії для населення до кінця жовтня 2022 року. Аналогічне рішення, ймовірно, буде ухвалено і щодо газу та тепла.
Також на період воєнного стану було скасовано штрафи за несплату за рахунками. Громадян закликають по можливості повідомляти показники лічильників та гасити заборгованість, щоб комунальні служби мали змогу продовжувати роботу, але пеня за прострочені квитанції не нараховуватиметься.
Крім того, за словами координатора програм ЖКГ у цивільній мережі "Опора" Тетяни Бойко, у деяких регіонах, що найбільш постраждали від війни, можливо, буде проведено перерахунок за період ведення бойових дій, але цілком покладатися на це все ж таки не варто.
"Сьогодні співробітники комунальних служб – це справжні герої, які забезпечують життєдіяльність міст, незважаючи ні на що. Послуги надаються нам вже зараз, тому за першої ж можливості варто оплачувати рахунки, не чекаючи кінця війни", - каже Бойко.
Читайте також: Робота за кордоном в умовах війни: де знайти і скільки можна отримати
За даними групи Рейтинг, станом на 6 квітня змінити місце проживання довелося 20% дорослого населення України. Третина з них планують повертатися додому вже найближчим часом, чверть – поки не поспішають з поверненням, близько 40% вимушених переселенців чекатимуть повного закінчення бойових дій, перш ніж повернутися до своїх будинків.
Більшість біженців змушені знімати квартири або приватні будинки на новому місці, що відчутно б'є по і без того спорожнілий кишені. Ринок оренди нерухомості під час війни вкрай нестабільний. У містах, де точаться активні бої, він практично завмер. В Одесі та Києві ціни знизилися на 30-50%.
У центральній частині України зріс попит на подобову оренду квартир – їх біженці використовують як перевалочний пункт на шляху до кінцевої точки призначення, якою найчастіше є західні регіони. Вартість такого житла різниться, залежно від особистих якостей та мотивації власників. Деякі знижують ціни до мінімуму, щоб допомогти співгромадянам, що опинилися в біді, інші - навпаки, користуються попитом і підвищують ціни в півтора-два рази.
Читайте також: Списують гроші з карт: українців попередили про новий вид шахрайства
Максимальна завантаженість ринку простежується у західних областях. Вже в середині березня знайти там житло на тривалий термін було практично неможливо. На тлі ажіотажу власники готелів та орендодавці підняли ціни у 3-4 рази. Вартість однокімнатних квартир у Львові сягала 80 тисяч гривень на місяць.
Радник міністра МВС Антон Геращенко назвав такий підхід мародерством та закликав уряд встановити державне регулювання цін на проживання у готелях, санаторіях та хостелах.
У Тернопільській та Івано-Франківській областях однокімнатні квартири здають у діапазоні 3,5 – 8 тис. грн, двокімнатні – 4,5 – 11 тис. грн залежно від умов та місця розташування.
Підтримка від держави
Незважаючи на те, що військові збитки економіці загалом та добробуту кожного українця зокрема є практично неконтрольованими, уряд все ж таки намагається підтримати громадян у цей непростий час.
Так, вимушеним переселенцям із зони бойових дій (Волинська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська та місто Київ, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області) надано допомогу від держави у розмірі 2000 гривень на місяць для дорослого та 3000 гривень на місяць для дітей та осіб з інвалідністю. Ця виплата нараховується щомісяця протягом воєнного стану та один місяць після його закінчення або скасування.
До 31 березня ФОП та наймані працівники, що залишили вищевказані регіони, також могли подати заявку на отримання одноразової допомоги у розмірі 6500 грн. Щоправда, за два тижні до кінця дії програми до Мінфіну почали масово надходити скарги від громадян, які отримали повідомлення про нарахування коштів на картку, але так і не виявили гроші на рахунку. У Мінекономіки обіцяють, що виплати за всіма схваленими заявками будуть здійснені найближчим часом.
Читайте також: У Києві комісія визначить безпеку пошкоджених від обстрілу будинків
Також під час воєнного стану в Україні діє програма з працевлаштування переселенців. Роботодавці можуть подати заявку для отримання компенсації за кожну працевлаштовану внутрішньо переміщену особу у розмірі 6500 грн на місяць. Виплата проводитиметься протягом перших двох місяців з початку прийому на роботу.
Сім'ї, які дали притулок у своїх будинках вимушеним переселенцям, можуть отримати відшкодування комунальних платежів у розмірі 450 гривень на особу. А для тих, хто отримував субсидію на оплату комунальних послуг в опалювальному сезоні 2021-2022, виплати на літній сезон будуть призначені автоматично без звернення отримувача. Перепризначення здійснюватиметься з інформації, що є в органах соціального захисту населення, з оновленням даних про доходи осіб від Пенсійного фонду та Державної податкової служби.
Виходячи з усього перерахованого вище, можна зробити висновок, що держава дійсно намагається робити все можливе для полегшення фінансового становища громадян. Водночас, за словами експерта у сфері економіки Олексія Куща, програма підтримки населення могла бути більш ефективною, якби під час її розробки використовувалися інформаційно-статистичні бази соціально незахищених громадян.
Головним критерієм для рішення про видачу такої допомоги має бути рівень доходу громадян, а не їхнє місцезнаходження, пояснює фінансовий аналітик. Адже далеко не всі переселенці потребують соціальних виплат – багато з них є досить забезпеченими людьми. Водночас, пенсіонери, які живуть на мінімальну пенсію та залишилися у своїх містах, гостро потребують підтримки від держави, але не можуть претендувати на неї.
"Літні люди, які отримують середню або мінімальну пенсію, студенти, люди з інвалідністю, багатодітні сім'ї з низьким рівнем доходу – ці групи населення найменш захищені сьогодні. Саме вони мали б отримати одну додаткову виплату у розмірі від 50 до 100% прожиткового мінімуму", - каже експерт.
Читайте також: Перший дефолт: "Російські залізниці" не виплатили борги
За словами доктора економічних наук Олексія Плотнікова, розраховувати на збільшення соціальних виплат під час війни українцям не варто. Зі зрозумілих причин у бюджеті немає "зайвих" грошей та джерел для такого роду фінансування.
"Це об'єктивні причини в умовах війни. Не думаю, що уряд міг зробити більше з огляду на сьогоднішній стан фінансів у державі", - пояснює експерт.
Говорячи про повоєнне відновлення економіки, слід розуміти, що швидкого результату не буде. На відбудову металургійних комбінатів та підприємств базових галузей знадобиться багато часу та коштів. Інші сфери можна повернути до життя раніше, але багато залежатиме від іноземної фінансової допомоги та реалізації масштабних проектів, на кшталт Плану Маршалла, каже Олексій Плотніков. За його словами, вивести економіку на довоєнний рівень Україна зможе не раніше, ніж за кілька років після закінчення бойових дій.
Читайте також: Медицина воєнного часу: як вона працює в Україні і що на нас чекає після перемоги
