Одним із сумних символів воєн по всьому світу є мінна небезпека як у вигляді протитанкових і протипіхотних мін, так і не розірваних боєприпасів. Серйозною проблемою є це і на території Донецької та Луганської областей, де проводиться ООС, так і окупованих. Ці райони, які нині перебувають безпосередньо біля лінії зіткнення, є основною проблемою. Якщо залишити за дужками території, які нині перебувають безпосередньо біля лінії зіткнення, то основна проблема - це ті райони, де йшли бойові дії в 2014 - 2015 роках і які нині вважаються безпечними. Однак на ділі це не так - в ході бойових дій армія і незаконні збройні формування встановлювали міни та саморобні розтяжки хаотично. При цьому по ідеї в армії повинні бути карти мінних полів, але про літо 2014 року говорити взагалі не доводиться - надто вже швидко змінювалася обстановка, а пізніше була інша проблема - постійна ротація підрозділів.
Як йдуть справи з розмінуванням і знешкодженням мін та інших боєприпасів на Донбасі, розбирався Realist.online.
Читайте також: "Вундерваффе» з труби і ковадла: яку зброю створили бойовики на окупованому Донбасі
Жахлива статистика
Журналісти одного з видань отримали офіційну відповідь Міністерства оборони України, цифри з якої вельми красномовні.
Отже, Міністерство оборони України з початку війни на Донбасі в 2014 році зафіксувало 721 підрив на вибухових пристроях, в ході яких постраждали 1 178 військовослужбовців, причому 257 з них загинули, решта поранення різного ступеня тяжкості.
І це цифри без урахування цивільних - а майже кожного тижня з прифронтових територій приходять повідомлення про підриви. З останнього - 6 червня в Горлівському селищі шахти ім. Гагаріна (тимчасово непідконтрольна територія) пенсіонерка збирала гриби в лісопосадці біля свого будинку і підірвалася на міні. В результаті їй ампутували ліву ногу. За даними неурядових організацій, що спостерігали за ситуацією, всього за час війни на мінах підірвалися 74 мирних жителя, з них 43 загинули.
Згідно з даними британської некомерційної організації HALO Trust, найбільш небезпечними ділянками Донбасу в мінному відношенні є 15-ти кілометрова зона поблизу Слов'янська, Маріуполя, Краматорська і Станиці Луганської.
Однак крім мін і фугасів, є й інша, не менш серйозна проблема. Мова про нерозірвані артилерійські снаряди, мінометні міни, гранатометні постріли та інше. За найскромнішими оцінками, в ході бойових дій на Донбасі близько 40% боєприпасів просто не вибухають.
Читайте також: Управління вогнем: як в Україні модернізують старі РСЗВ "Град", "Ураган" та "Смерч"
Убивчий мотлох
Відповідь лежить на поверхні у всіх сенсах - як наші армійці, так і бойовики, воюють переважно боєприпасами радянського виробництва. Причому, хоча у бойовиків час від часу на фото і відео можна побачити боєприпаси "нульових" років, проте в основному Росія позбавляється від вибухового мотлоху, яким 25-30 років і який по ідеї повинен бути утилізований.
Причому росіяни навіть залишаються "в плюсі" - адже сам процес утилізації боєприпасів дуже дорогий: наприклад, для утилізації одного артилерійського снаряда необхідно в середньому $200-300. Це ми проходили, коли в середині 1990-х було дешевше розстріляти снаряди артилеристами на полігоні - до речі, багато в чому саме тому на початок війни наші артилеристи не загубили своїх навичок. Тому і російським військовим простіше завести боєприпаси на Донбас, а вибухне чи ні - це вже головний біль для майбутніх поколінь українців.
Читайте також: "Ехо" в новому звучанні: Україна успішно переробила зразки радянського озброєння
Дорого у всіх сенсах
Після повної деокупацію частин Луганської і Донецької області нас чекає вкрай неприємний момент - необхідність повного очищення досить великій території. За попередніми даними, на підконтрольних територіях заміновано 7000 км², а на окупованих територіях Донбасу і Криму ще - 9000 км². І для цього знадобляться просто колосальні ресурси - як людські, так і матеріальні. Наприклад, установка однієї міни вартує 0,20-1,20 $, а її зняття обходиться вже в 1000-5000 $.
Розмінуванням Донбасу займаються Державна спеціальна служба транспорту, ГСЧС, так і неурядові іноземні організації, проте результати вельми помірні - так, до 14 вересня 2021 року фахівці на звільнених територіях Донбасу перевірили майже 43 тисячі гектарів і знищили 530 вибухових пристроїв. Тільки в 2019-2020 роках на Донбасі розмінували 61 ділянку загальною площею 444 гектара, триває робота і в 2021 році. Однак через те, що бойовики продовжують обстрылювати українські позиції, деякі території потрібно знову перевіряти.
Півстоліття небезпеки
Сапери ДСНС (а саме вони несуть основне навантаження - армійські сапери відповідають тільки за 5-ти кілометрову зону від лінії зіткнення, все, що далі, - ДСНС) страждають від нестачі фахівців, у них вкрай застаріле обладнання. За останні роки велику допомогу надали різноманітні міжнародні організації, які надають сучасні міношукачі та інше обладнання. Але цілком очевидно, що цих зусиль на сьогодні явно недостатньо.
Скільки часу може зайняти повне розмінування Донбасу, - оцінки різняться. У саперів є негласне правило "1 рік війни = 5 років розмінування". Найбільш песимістичні оцінки укладаються в цифру 40 років, оптимістичні - 10. При цьому, зважаючи на міжнародний досвід, то в Мозамбіку на аналогічні роботи з розмінування пішло 23 роки, в Хорватії - 20 років. Тому кожен день продовження війни підвищує ставки в тихій протимінній війні в майбутньому. І ціна цього - життя людей.
Читайте також: Моральний металобрухт: автотехніку ВСУ знову хочуть "посадити на російську голку"?
