На зустрічі у міністерстві оборони РФ з матерями російських військових, які загинули на війні в Україні, було поставлене одне важливе питання міністру Шойгу: "Де тіла наших загиблих синів?" Глава Міноборони РФ відповів, що їх убили українські війська, тож і турботи щодо їх захоронення падають на плечі української сторони. Тому матері мають вирішувати це питання з Києвом. Чи треба дивуватися такій цинічній позиції?
Читайте також: Донбас став найгарячішою точкою: аналіз ситуації та карти боїв
Багато разів українська сторона звертала увагу, що російська армія взагалі не цікавиться своїми загиблими бійцями. Ніхто не приходить збирати тіла загиблих росіян, і вони залишаються нікому не потрібні на полях після проведених важких боїв.
Нещодавно біля одного з сіл на північ від Харкова знайшли десять тіл вбитих російських солдат, яких просто кинули у рів і присипали землею. Це зробили нашвидкоруч їхні російські "колеги", якщо їх можна так назвати, коли мусили терміново відступити від зайнятих рубежів.
Таке ставлення до своїх загиблих шокує українську сторону.
Схожа поведінка була характерною у розвитку людської цивілізації мабуть ще за часів печерних людей. Але саме ідеологія напівлюдей зараз панує у Москві, і усі пропозиції цивілізованого світу щодо необхідності притримування міжнародних договорів, правил ведення війни, людської поведінки - просто не сприймаються у Кремлі та усьому російському суспільстві.
"РуSSкий мір" говорить лише про героїв, які завойовують "західну гнилу цивілізацію" і нічого не згадує про безславно загиблих своїх воїнів та долі їх родин. Більшість окупантів за походженням з бідних сімей та депресивних регіонів РФ. Там нема роботи і тільки одна можливість заробити на життя - це стати рекрутом у армії. Ці бранці в основному з периферійних районів Сибіру. Скажімо, кількість солдат зі слабо населеної та відсталої Бурятії у триста разів більша, ніж з двадцятимільйонної Москви.
Ця частина окупантів з подивом констатує, як гарно живуть в Україні, крадучи усе що попаде під руку - від унітазів до шкарпеток. Кремль добре розуміє, що ніхто "з мізками" з мешканців європейської частини Росії не пішов би на цю злочинну війну, яку розпочало кремлівське керівництво.
Тут поруч з завербованими бранцями з Сибіру тільки професійна армія РФ, яка просто повинна відпрацьовувати свої високі зарплати, найманці зі злогласного "ЧВК Вагнер" та злочинці, яких відпускають з тюрем при готовності воювати в Україні. Тут їх усіх загинуло тридцять тисяч. Але вбиті без підтвердження місця загибелі залишаються як зниклі без вісті і тоді не надаються фінансові відшкодування та привілеї для їх сімей.
Крім того, тоді не зростає реальна статистика загиблих, яка від декларованої Кремлем відрізняється у десять раз. Так російський бюджет економить кошти для виплат і плює на потреби родин загиблих російських окупантів. У Москві мало хто цікавиться долею вбитих в Україні бурятів. Більше двадцяти тисяч тіл російських загиблих воїнів знаходяться у чорних мішках в украінських холодильних камерах та нема нікого, хто приїхав би їх забирати.
А зараз на Донбасі йдуть тяжкі та багато в чому вирішальні битви. Туди Кремль послав найелітніші, найбільш підготовлені підрозділи. Українська армія веде тяжкі бої, але їй не вистачає важкого озброєння. На багатьох напрямках російського нападу Москва має двадцятикратну перевагу у важкому озброєнні, окремо у бойових літаках та вертольотах, танках, ракетних системах. Усю цю зброю Київ просить від наших союзників уже багато місяців. Дещо з важкого озброєння українська армія вже отримала, але на російському боці ще залишається значна перевага у різним видам важкого озброєння.
Ми маємо надзвичайні героїзм і вмотивованість наших бійців, які боронять своєю кров’ю кожен клаптик нашої землі, але логіка деяких західних політиків, що нові озброєння тільки розширять війну, є неймовірно цинічною. Хай приїдуть на фронт та спробують тільки з автоматом зупинити надміцного супротивника, який планує дати лекцію зляканій Європі, що зі своєю важкою зброєю окупант може дійти до будь-якого місця на континенті та обстріляти будь-який об’єкт.
Європа не бажає битися з озлобленим російським ведмедем, який вимагає для себе окремі умови для життя без турботи про інших. Ще раз для європейців офіційно поновлено з Києва, якщо ви не готові боротися, то українська армія може все зробити за вас, тільки нам потрібне сучасне озброєння. Ніхто не може довго відбиватися, якщо перевага у важкому озброєнні у двадцять разів.
Досить розмов західних експертів про міцність і хоробрість українського війська, нам потрібні нові бойові літаки, вертольоти, ракетні системи залпового вогню, сучасні зразки ППО. Демократичний світ має захистити себе від агресора військовою силою. Навмисне технічне ослаблення української армії тільки принесе продовження війни, зростання страждань цивільного населення, руйнацію усього українського господарства, що матиме драматичні наслідки і нестачу продуктів харчування для усього світу.
Читайте також: Ворог не здійснив стратегічного перелому: попереду у ЗСУ великий контрнаступ