Рубікон українського політикуму: підсумки року та прогноз на 2022
Політичні підсумки

Рубікон українського політикуму: підсумки року та прогноз на 2022

28 грудня 2021 | 07:55

2021 рік добігає кінця. Сказати про те, що він був складним - це не сказати нічого. Економічні негаразди, загроза повномасштабного вторгнення РФ та соціальна турбулентність на фоні пандемії поставили чергові виклики перед українським політикумом. Політичні сили України змінювали свої позиції протягом року досить активно. Пройшли певні зміни в керівному складі уряду та ВР, лунало чимало викривальних та заспокійливих заяв як з боку опозиції, так і з боку влади. Президент України Володимир Зеленський зіштовхнувся з викликами, які з'явились на фоні падіння рейтингу та вимог суспільства до боротьби з олігархами. 

То ж, хто з політиків заробив собі найбільше електоральних подарунків під ялинку, а хто втратив свої позиції й чому, - розбирався Realist.online.

Читайте також: Політичне "сонцестояння": про що говорять партійні рейтинги за підсумками року

Першість попри турбулентність

Найбільше просідання рейтингу Зеленський мав у кінці листопада, а загалом зниження почалося з вересня. Проте вже в грудні він почав відновлювати свої позиції. Загалом же Зеленський залишається лідером електоральних симпатій українців і не має конкурентів у другому турі. Показовим тут будуть опитування в лютому-березні, оскільки саме з цього часу у 2021 році у нього почалося поступове зростання. Вирішальним, напевно, тут буде опалювальний сезон та відсутність або наявність реальної енергетичної кризи, про яку наразі дуже багато говорять. Ускладнює ситуація і війна президента проти олігархів, адже наразі вже видно чіткі обриси коаліції щонайменше проти його другого терміну, а щонайбільше і за дострокові вибори, проведення яких, щоправда, виглядає доволі примарним. Загалом же попри численні скандали як навколо президента, так і представників його політичної сили не призвели до різкого зниження їх підтримки.

Якщо говорити про підтримку СН, то найвищі показники вони мали в кінці серпня на початку вересня, а далі відбулось падіння рейтингу, і протягом осені-зими 2021 року він була в межах 17-18%. А от в кінці грудня відбулося невелике зростання. Як і у випадку з президентом показовими тут будуть опитування в лютому-березні. В цілому 2021 рік для СН був доволі складним, адже восени довелося відкликати з посади спікера Разумкова, що було непростим рішенням для всієї команди. Також били по рейтингу численні скандали з депутатами цієї політичної сили. Проте загалом поки СН зберігає щільність своїх рядів, а у випадку нестачі голосів на допомогу приходять депутатські групи "Довіра" та "За майбутнє", що в сукупності забезпечує результативність голосувань в парламенті. Щоправда, багато законопроектів отримують і понад 226 голосів від СН, а тому про розвал монобільшості говорити зарано. А вихід мажоритарника Сохи з лав СН є поки винятком, а не правилом.

Читайте також: Україна взимку ризикує замерзнути без газу і вугілля: прості рішення не працюють

Електоральне плато ЄС та Петра Порошенка

ЄС та Порошенко змогли втримати другу сходинку як в парламентському, так і в президентському заліку. Щоправда, коливання їхніх рейтингів відбувається в зоні статистичної похибки. Наразі ЄС та Порошенко знаходяться в пошуку власного порядку денного, адже теми на які вони робили ставку як, наприклад "вагнергейт", "непрофесійність влади", "зовнішньополітичні провали", "слабка підтримка армії" та інші зради не дали очікуваного ефекту. Тобто рейтинг влади не обвалився й вони нових прихильників не здобули. Була спроба ЄС та Порошенка вийти на поле соціально-економічних питань, коли вони запропонували роздати 2,7 мільярда доларів від МВФ, але до розширення електоральної бази така ініціатива не призвела. Загалом ЄС та Порошенко цілий рік фактично працювали на свій ядерний електорат, який їм вдалося втримати, але інших перспектив вони поки не мають.

Значним ударом для цієї політичної партії та її лідера може стати кримінальне провадження проти Порошенка, якого підозрюють у державній зраді та організації разом з Медведчуком схеми постачання вугілля з ОРДЛО й фінансуванні тероризму. Загалом саме Медведчук, якому Порошенко допоміг повернутись в українську політику після Революції гідності, може поховати політичну кар’єру п’ятого президента. Проте багато чого тут буде залежати від професійності дій правоохоронних органів та зібраної доказової бази, які мають нівелювати будь-які заяви щодо політичної мотивованості цього розслідування.

Затяжне падіння

Невдалим виявився цей рік для партії ОПЗЖ, підтримка якої почала стрімко падати з лютого 2021 року. Наразі в партійному заліку вони четверті, поступаючись і ЄС, і "Батьківщині". Подібну ситуацію можна спостерігати й в президентських перегонах. Найрейтинговіший представник ОПЗЖ Юрій Бойко, як і його партія, втрачає підтримку. Відтягує у них голоси як Разумков зі своєю "Розумною політикою", так і Мураєв зі своїм проектом "Наші".

Дається також взнаки й втрата ОПЗЖ трьох телеканалів, які певний час були партійними рупорами, а також внутрішня конкуренція між групою Бойка-Льовочкіна та групою Медведчука, який наразі обмежений у своїх діях як санкціями РНБО, так і домашнім арештом. ОПЗЖ вкрай складно формувати свій порядок денний, як правило вони обмежуються критикою влади без пропозиції конкретного плану дій щодо розв’язання нагальних суспільних проблем. В парламенті їхня позиція також виглядає слабкою, адже найбільш вживаним інструментом у 2021 році у них було ігнорування засідань ВРУ з політичних мотивів. Загалом вони не займають проактивної позиції, а вичікують, коли влада втратить підтримку, а їх почнуть сприймати як альтернативу, але поки такої тенденції немає.

Вдалий рік

Найбільш вдалим цей рік виявився для партії "Батьківщина" та її лідера Юлії Тимошенко, яка обрала стратегію чіткої орієнтації на реальні проблеми, які найбільше турбують українців, наприклад тарифи, подолання енергетичної кризи та бідності. Сьогодні Тимошенко виступає найбільшим захисником середнього класу українців, які найбільш гостро відчувають зміни в країні. Також в полі її уваги проблеми малого та середнього бізнесу. Крім того, окрім критики Тимошенко, як правило, пропонує конкретні варіанти дій, а також постійно апелює до необхідності єднання українського політикуму довкола розв’язання найважливіших суспільних проблем. Вочевидь такий підхід знаходить відгук у виборців і сьогодні "Батьківщина", як і Тимошенко під кінець року закріпились у трійці лідерів електоральних симпатій українців. З опозиційних політичних партій "Батьківщина" займає найбільш конструктивну й проактивну позицію. Загалом стартові позиції "Батьківщини" та Тимошенко на початку 2022 року будуть кращими, ніж на початку 2021 року.

Розчарування року

Звання "розчарування року" сміливо можна віддати партії "Голос", яка за рік не змогла подолати внутрішній розкол й відновити довіру виборців. На кінець року фракція цієї політичної сили навіть втратила керівництво, тож у 2022 році незрозуміло, хто буде представляти фракцію на Погоджувальній раді. Скоріше за все можна вести мову про завершення такого проекту як "Голос", а його представники в Раді тепер будуть у статусі вільних агентів. Окрім довіри виборців у цієї партії є і проблеми зі спонсорами, які не розуміють чим тепер може бути корисною ця партія, яка вже немає жодних електоральних перспектив.

Читайте також: Лебідь, рак та щука в опозиції: "байка" сучасної української політики

Перспективи депутатських груп

Депутатські групи "Довіра" та "За майбутнє" доволі комфортно почувають себе в парламенті, адже вони наразі фактично мають золоту акцію у відносинах з владою. Вони дають владі необхідну підтримку під час важливих голосувань, а натомість отримують підтримку важливих для себе ініціатив. Про їх електоральні перспективи говорити важко, адже "Довіра" не проводить активної політичної діяльності, а їх рейтинг соціологами навіть не заміряється. "За майбутнє" активно працює на місцях, особливо в регіонах де вони мають вплив за підсумками місцевих виборів 2020 року. Проте на загальнонаціональному рівні ця партія поки не долає прохідний бар’єр, що може стати серйозним викликом для них з огляду на нову пропорційну виборчу систему з відкритими списками.

Висновки

Загалом 2021 рік поки оцінити складно. Це ми зможемо зробити за підсумками двох-трьох місяців 2022 року, коли остаточно стане зрозуміле чи матимемо ми значні змін у диспозиції політичних сил та політиків чи політична ситуація залишатиметься в трендах 2021 року. У 2022 році політична боротьба стане гострішою, особливо з наближенням парламентських виборів. Також в наступному році варто очікувати появи нових політичних проектів, які будуть змагатись за 5%. Скоріше за все, варто очікувати появи політичних проектів лівого ґатунку, які будуть частково збирати голоси в умовній "біло-блакитній" ніші, а також на правому політичному спектрі, особливо якщо почне згасати зірка Порошенка.

Читайте також: Економікою керують психологічні моменти в головах людей, а половину держбюджету з'їдять борги - інтерв'ю з екс-міністром Володимиром Лановим