ВРУ проголосувала за відкликання Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова з посади. "За" проголосувало 284 народних обранців, хоча перед цим прогнозувалось 240-250 голосів. Розберемося хто та чому підтримав це рішення, а хто був проти та з яких мотивів, а найголовніше, які подальші кроки буде робити Разумков?
Рішення про відкликання Разумкова з посади спікера підтримала фракції СН (215 голосів), "Батьківщина" (20 голосів), 6 представників фракції "Голос", депутатські групи "За майбутнє" (19 голосів) та "Довіра" (18 голосів), а також 6 позафракційних депутатів.
Хто, як і чому голосував?
Певною інтригою було питання скільки голосів дасть СН, адже як-не-як, але Разумков стояв у витоків цієї політичної сили й залучав до її лав певну кількість депутатів. Прогнозувалось, що СН дасть 180-190 голосів, але, як бачимо, кількість охочих "слуг" виявилась більшою, хоча до 226 не дотягнула. 11 "слуг народу" були відсутніми, 7 проголосували проти, 4 утримались, а 7 просто не голосували, хоча були присутніми в залі. Прогнозовано проти відкликання проголосували колишні партнери Разумкова по "Українській політконсалтинговій групі" Василь Мокан та Неллі Яковлєва. Їх позицію також підтримали Людмила Буймістер, Олег Воронько, Артем Дмитрук, Оксана Дмитрієва та Володимир Козак. Ці депутати явно зафіксували свою позицію підтримки вже колишньому спікеру, а от ті, хто утримався, не голосував або був відсутній ще залишили собі поле для маневрів як у відносинах з фракцією та ОП, так і з самим Разумковим. За бажання СН могла б змобілізувати 226 голосів від своєї фракції, але вочевидь розуміючи, що голосів і так буде достатньо вирішили не ламати нікого через коліно.
Мотиви СН
З огляду на виступи в Раді, а також розмови в кулуарах, в цій партії вважають, що Разумков перестав бути членом команди й користуючись посадою, на яку вони його делегували, почав грати у власну політичну гру, увійшовши в клінч з позицією більшості.
Тобто вони вважають, що він перестав представляти їх передвиборчу програму, а став орієнтуватись на інтереси інших гравців, зокрема і ФПГ.
Своєю чергою Разумков заявив, що це саме більшість відійшла від програмних обіцянок, а він якраз продовжував їх дотримуватись. Крапку в цій суперечці поставлять виборці, але згодом, з огляду на медійну присутність Разумкова на тих чи інших каналах, теж можна буде зробити висновки щодо того, хто з великих гравців вирішив його підтримувати.
Багатьох здивувала підтримка відкликання Разумкова з боку "Батьківщини" Юлії Тимошенко, а сам Разумков почав говорити про створення нової коаліції цієї партії з СН. Але направду у Тимошенко та її партійців було й так чимало претензій до Разумкова, зокрема щодо ухвалення законів про ринок землі, про велику приватизацію стратегічної власності, про легалізацію грального бізнесу тощо, а також щодо численних спроб маніпулювати регламентом. Тому в принципі таке голосування не є сюрпризом чи оформленням якоїсь коаліції, а доволі послідовним кроком.
Загалом голосування за відкликання Разумкова вони пояснили як оцінку діяльності СН за два останні роки.
Сумнівів щодо підтримки відкликання Разумкова з боку "Довіри" та "За майбутнє" ні в кого не було, адже ці групи завжди підставляють монобільшості плече в ухваленні багатьох рішень. Те ж стосується частини депутатів з "Голосу", які вже оформились в окрему, поки неформальну групу "Справедливість". Тому тут все за планом.
Читай також: Відставку Разумкова не потрібно було виносити на публіку, - Зеленський
Що далі?
Передусім проголосують за призначення нового спікера. Ним скоріше за все стане Руслан Стефанчук, адже всі інші претенденти є заздалегідь непрохідними. Вочевидь голоси за його призначення є. Це можна було б зробити й одразу, але суто через процедурні моменти парламент змушений буде витратити два дні на розв'язання цього питання. Хоча по суті це мало б бути суто технічне рішення. Місце Стефанчука скоріше за все займе Олександр Корнієнко.
Що стосується самого Разумкова, то тепер він розпочинає вільне плавання.
Передусім він спробує створити власну депутатську групу, проте навряд чи він зможе її оформити, зокрема через брак депутатів. Але вона може функціонувати у неформальному статусі й стати основою для його нової політичної сили, яку він вочевидь буде створювати.
Багато зараз розмов про потенційне об'єднання Разумкова з кимось. Сумнівно, що він стане це робити з тими політичними силами, які нині представлені в парламенті, адже йому це нічого не додасть, а от їх антирейтинг пошириться і на нього. Кажуть, що він може об'єднатись з Кличко, але навряд чи це буде виграшна комбінація. У Кличка є свій негативний бекграунд, а також амбіції, тому їм напевно буде тісно в одній політичній силі. Скоріше за все це буде запасний варіант за умови якщо власний проект Разумкова з тих чи інших причин не набере необхідних обертів, або якщо політична доцільність їх об'єднання буде очевидною і вони чітко домовляться про розподіл між собою потенційних посад/ролей у владі.
Інтереси олігархів
Ще одним варіантом політичного майбутнього Разумкова може стати використання його як торпеди проти Зе-влади, коли його головним завданням буде не стільки пройти в парламент та отримати владу, а передусім відтягнути голоси в СН й послабити позиції президентської партії.
З такою метою охочих підтримати Разумкова є доволі багато, від Порошенка до Ахметова, або багатьох інших гравців, невдоволених чинною владою. Але навряд чи сам Разумков захоче вдовольнитись виключно такою роллю, він вочевидь прагне зайти в парламент на власному білому коні, тому й буде саме на це працювати. Ключовим тут буде знайти спонсора, адже у влади завжди є вагомі аргументи для потенційних спонсорів, щоб пояснити їм чому такого не варто робити.
Загалом першим завданням для Разумкова буде зберегти до себе увагу як потенційних виборців, так і ЗМІ. Поганим для нього буде варіант стати учасником ток-шоу лише одного телеканалу, адже за такої ситуації він повторить долю Яценюка та Гройсмана, і тоді всім буде зрозуміло з ким він і проти кого дружить.
Втрата уваги до нього це потенційна загроза, адже він вже не спікер і тепер йому треба бути креативним, щоб про нього не забували, а такий варіант цілком вірогідний, адже до виборів ще далеко, а посади в нього вже немає, як і власної політичної сили, щонайменше поки що. А навіть якщо й буде створена партія, то в парламенті вона не буде представлена і доведеться витрачати довгий проміжок часу багато ресурсів, щоб про неї говорили, а це складне завдання, бо спонсори, як правило, хочуть негайного результату й не звикли грати в довгу.
Читайте також: Разумков цілиться у президенти: головне з виступу у Раді
