Росія таки визнала, що обстріляла Одеський морський порт вже після 20 годин після підписання угоди в Стамбулі щодо вивезення українського зерна на світові ринки Чорноморським шляхом. Цілу добу Кремль не визнавав, що вже у перший день імплементації угоди її порушив, і що це були російські крилаті ракети "Калібр". Москва мала це визнати, притиснута фактами, але як і завжди почала розповідати про обстріл військових об’єктів, а цивільні вона начебто ніколи не бомбардує.
Зараз в Україні маємо понад тисячу зруйнованих шкіл, гімназій, дитсадків, університетів, лікарень, медичних амбулаторій, не говорячи про житловий фонд, підприємства, мости і морські порти. Прямі збитки від російських бомбардувань українських цивільних об’єктів складає 700 млрд. дол., при цьому загинули тисячі українських громадян.
Читайте також: Zвір розкрив плани: що означають останні заяви Лаврова про Україну
Кремль добре розуміє, що за все прийдеться відповідати по закону, тому спочатку робив ставку на те, щоб просто перемогти Україну і тоді нема кому звертатися до міжнародних судів. Зараз Москва зрозуміла, що цього їй ніколи не досягти, тому почала хитрувати, щоб самій звинувати Україну у російському знищенні інфраструктури і цивільного українського населення. Московський театр абсурду вирішив судити Україну за російську інвазію. В хворій уяві позбавленого здорового глузду Кремля це буде міжнародний суд, де будуть держави-судді, які є авторитетом для усіх країн планети у захисті прав людини, підтримки сучасної системи міжнародних відносин, боротьби за мир. Росія знайшла такі країни і ними виявилися Сирія, Іран, Північна Корея і Болівія. Москва зі своїми васалами вирішила дискредитувати ідею інтернаціонального суду Росії за військову агресію проти України, пропонуючи замість Міжнародного трибуналу у Гаазі суди десь у Дамаску чи Пхеньяні.
Як сказав російський міністр закордонних справ Лавров, тобто "пан Брехня", ми на початку нової ери у русі, направленому до справжнього мультилатеризму, а не тому що бажає нав’язати Захід. В розумінні Лаврова сьогоднішнє міжнародне право, яке базується на непорушності кордонів, забороні погроз і використання сили у вирішенні конфліктів – це видумка Заходу. А військовий напад на суверенну країну-член ООН і погрози застосування ядерної зброї це старі неандертальські цінності, які треба зараз поширювати у людській цивілізації.
Київ вже давно говорить що Москві з її ідеєю російського експансіонізму не місце в ООН, ОБСЄ, Раді Європи. Вона може вільно жити у своєму неандертальському світі з усіма, хто бажає ділити цінності поваги до військової сили і підкорення інших націй, погроз ядерною, хімічною та бактеріологічною зброєю.
Тільки залишається питання, чи людська цивілізація просто буде дивитися як поширюється у світі рашизм – як небезпечна форма російського фашизму, ненависть щодо інших народів, масові вбивства цивільного населення і створення на планеті ситуації голоду для народів країн у розвитку, що призведе до політичних конфліктів та жорстокої боротьби за виживання. Це зараз пропонує світу Москва і, перш за все, своїм політичним васалам та країнам, які економічно залежать від РФ.
Володимир Путін у своєму військовому поході на цивілізований світ вже хоче бути у ранзі володаря, щоб після окупації низки європейських країн стати імператором. То була б історія для будинку божевільних, але ніхто не знає скільки ще людей він планує вбити перш ніж постане тим, про що мріє двадцять років. Чи готові усі ми стати заручниками одного божевільного і його агресивного оточення, що більше не може мислити такими людськими категоріями, як право на життя, політичні погляди, свободу мислення, медіа, зібрань.
Читайте також: Генетика кочових варварів: чому угорці не засуджують війну РФ проти України
Усього цього в Росії вже давно нема, як і в Північній Кореї та Сирії. Ці громадянські свободи для російського фашизму стали тягарем і непотрібним інструментом в соціальному житті країни. Кремль не бажає цього російському народу, тому, на думку Москви, це і не потрібно й іншим націям. Усі недемократичні країни світу стали поруч з Кремлем і підтримують його відкрито чи приховано.
Знову вийшов із заявами угорський прем’єр Віктор Орбан, який на конференції в Румунії заявив грубо і безцеремонно у дусі фашистської ідеології, що "ми угорці не змішана раса і не бажаємо стати змішаною расою. Країни у яких змішалися європейці та не європейці більше не є націями". Тільки Орбан забуває, що якраз угорці є єдиною нацією ЄС, яка неєвропейського походження, а з далекого Сибіру.
За тисячу років життя угорців у європейському оточенні, вони з наполовину кочового народу перетворилися у європейський, але їх сьогоднішній прем’єр тягне націю у темні води расизму, які абсолютно не співвідносяться з європейськими цінностями. Ця ультра права риторика на межі з фашистською і є дуже небезпечним сигналом для європейських країн та йде в ногу з рашистським маршем з Москви. Не дивно, що Орбан з Путіним, який виступає за зверхність "русского міра" і готовність підкорити загниваючий Захід, близькі друзі.
Ми можемо написати десятки статей, але зараз, дійсно, потрібно напружити усі сили та витиснути російських фашистів та угорських правих з європейської політичної арени. Якщо Будапешт можна дисциплінувати вербально, то Москву, схоже, треба копнути військово. Україна зі своєю армією на обороні європейських цінностей, але нам потрібна куди сильніша підтримка, щоб остаточно зупинити агресивний рашизм.
Читайте також: Небачена дикість: чому Угорщина підтримує Москву в кривавих злочинах
