Російський міністр закордонних справ Лавров заявив, що "геополітичні цілі спеціальної військової операції Росії в Україні більше не обмежуються Донбасом, а вже включають і низку інших територій. Це Херсонська та Запорізька області та низку інших територій і цей процес буде продовжуватися постійно і неухильно". Однією з причин для цього, начебто, стали постачання Києву американських РСЗО HIMARS. Лавров оголосив плани, що мали в Кремлі ще з початку військового нападу на Україну 24 лютого ц.р., який фактично триває з лютого 2014 р., коли російські війська почали незаконну окупацію Кримського півострова.
Читайте також: Стратегія смертельних паразитів: навіщо Кремлю переговори з Україною
Тільки-но міністр закордонних справ Китаю Ванг Ї зробив пропозицію вивчити лекцію з подій в Україні, як Москва відразу відреагувала і відкрито заявила, що хоче захопити щонайменше половину України. Зараз тільки подивимося, чи хоч якось відреагує Пекін, який офіційно заявив, що не сидітиме склавши руки. Чи може і далі буде споглядати російські вбивства українських громадян у кривавій неспровокованій війні, яку Китай вперто називає конфліктом.
Фактично Лавров оголосив те, з чим Росія пішла війною і має бути міжнародно санкціонована за грубе порушення Статуту ООН, головних принципів ОБСЄ та норм міжнародного права. Схоже, що HIMARS завдає стільки шкоди окупаційній російські армії, що Москва вирішила відкрито заявити про свої завойовницькі цілі. Міністр Лавров цією заявою поставив себе у ряд головних військових злочинців Кремля і його чекає суд за здійснені злочини в Україні.
Він про це вчив, будучи ще студентом Московського інституту міжнародних відносин, коли вивчав міжнародне право. В той час навіть СРСР не міг собі дозволити відверто говорити у виправдання агресії, її поширення та незаконного привласнення чужих територій. Тоді Москва, хоча б офіційно боролася за мир, тоді як сьогоднішній Кремль бореться за війну. Це велика енігма про яку ще говорив Лев Толстой в своєму історичному творі "Війна і мир". Теперішня Росія стала лігвом кровожерливих неандертальців, які бажають помститися людській цивілізації. Сьогодні Москва схильна сприймати події у розумінні міжнародної реальності на відміну від Льва Толстого за формулою "Війна і війна".
Читайте також: "Потьомкінська" армія: росіяни намагаються похапцем відновити боєздатність
Вже наприкінці цього року Гаазький суд з питань злочинів в Україні розпочне свою роботу і ця офіційна заява Лаврова може вільно бути використана звинуваченням за притягнення до відповідальності російського міністра. Колишній президент Росії, а теперішній заступник Путіна у Раді національної безпеки і оборони Дмитро Медведєв також не вірить, що буде відповідати за погрози застосування ядерної зброї і свої заклики до війни та вбивства населення України.
Але так не вірили у свою відповідальність керівники Третього Рейху, коли вбивали мільйони невинних людей і починали завойовницькі війни в Європі. Вони усі закінчили трагічно, що і було логічним. Погрози Медведєва, що неможливо судити вище політичне керівництво країни, яка має ядерну зброю, Гаазький суд за злочини в Україні візьме до розгляду, але схоже не прийме. Наявність ядерної зброї у таких країн як США, РФ, Великобританія, Франція і Китай, не має впливу щодо ведення слідства відносно громадян цих країн і винесення судових рішень. Це як юрист Дмитро Медведєв мав би знати.
А що стосується HIMARS, то вони дійсно допомагають українській армії потихеньку змінювати ситуацію на фронтах. Тільки для ефективної оборони потрібно 50 таких РСЗВ, а для наступу, тобто для звільнення українських тимчасово окупованих територій від російської армії, треба їх 100. Про це говорила українська сторона на нещодавньому засідання в Рамштайні, де погоджувався четвертий пакет військової допомоги Україні. Хоча при цьому дуже логічною є і позиція американської сторони, яка зазначає, що важливо не скільки у наявності є систем РСЗВ HIMARS, а скільки та яких ракет до них є в резерві. І це абсолютно правильно, особливо з точки зору логістики.
З іншого боку, посли країн Євросоюзу затвердили сьомий пакет санкцій проти Росії, яка до цих пір не реагує на знаки необхідності зупинення агресії проти України. Зараз під санкціями російське золото, та деякі фірми-виробники зброї, а також кремлівські пропагандисти з московського телебачення та у російському суспільстві. Санкції не є чимось вирішальними, але зараз Кремль буде платити більшу ціну за свою агресивну політику. Треба розуміти, що політика санкцій не може зупинити Москву, а тільки уповільнити реалізацію її стратегічних цілей. А от коли український солдат отримує найсучаснішу зброю, то тільки він може зруйнувати плани Кремля. Усе зараз тримається на українському військовому.
Читайте також: Москва не змінила свою хижу поведінку за сотні років: як має реагувати світ
