Очікування та реальність. Очікування: Путін. 24 лютого. За 3 дні взяти Київ. Захопити Україну. Застати в розпачі Захід. Послабити НАТО. Показати всім велич росії. Потрапити до підручників історії. Реальність: Війна триває вже півроку. Київ далекий як ніколи. Намагаєшся утримати Херсон. Виправдовуєшся під тиском контрнаступу України. Захід консолідований як ніколи.
Читайте також: Паралельний фронт: Захід не втомився і допоможе Україні виграти інформвійну проти Росії
Очікування: Путін. Шантаж Заходу призведе до того, що підтримка України падатиме. США та ЄС тиснутимуть на Україну, щоб змусити піти на компроміс із Росією. Захід втомиться від війни. Європа злякається морозів та зими без газу.
Реальність: Захід постійно збільшує рівень підтримки України. Позиція європейських голубів – росія має повністю вивести війська з України, включаючи Крим і потім розпочати переговори. При цьому Китай та Індія тиснуть на Путіна, щоб він йшов на компроміс з Україною та закінчував війну.
Ось це неприємно, правда ж. Мільярди доларів вбухані у пропаганду. Ця пропаганда намагається всім нав'язати думку, що Захід має втомитися, що Україну мають зрадити. Навіть в Україні постійно йдуть неправдиві вкидання про те, що США підштовхують Київ до компромісів і наполягають на переговорах.
І при цьому зіткнутися із ситуацією, коли остання надія Кремля, Індія та Китай синхронно тиснуть на Росію, щоб вона закінчувала війну і йшла на компроміс. Причому це роблять публічно. І це на тлі жорсткої позиції Заходу.
А європейські лідери, такі м'які та компромісні, кардинально змінили риторику за півроку.
І навіть на збіговиську азіатських диктаторів, навіть за відсутності Китаю, ти опиняєшся в позиції слабкого прохача і об тебе витирає ноги Ердоган. Показуючи, що Росія неспроможна захищати своїх союзників, наприклад Вірменію. І висловлюючи готовність купувати російський газ із великим дисконтом та у турецьких лірах. Валюті, від якої всі намагаються триматися подалі, адже вона впала вдесятеро за останні 10 років і продовжує постійно девальвувати.
І лишився біля тебе лише Лукашенко. Який відчайдушно шукає вихід, як би вирватися з твоїх обіймів і досі вірний лише тому, що надто токсичний. Та й то у найвідповідальніший момент ухилився і не ввів своїх військ.
Вусатий узурпатор нікому не потрібний. Але всі знають, що принцип у Лукашенка - "вчасно зрадити, це не зрадити, а передбачати".
І дати задню вже не можна. Просто тому, що ти не даєш задню. Тому що у твоєму середовищі не дають задню. І всі зациклені на цій задній.
Ось це ознаки геніального стратегічного таланту путіна. Премія Дарвіна від геополітики та економіки в одному флаконі. Але до підручників історії він потрапив.
Читайте також: Азербайджанський ніж Ердогана: одним ударом Путін та ОДКБ стали посміховиськом
