З тріском програючи на військовому та дипломатичному фронтах країна-агресорка демонструє неабияку активність на інформаційних “флангах”. Брудні й огидні за формою та змістом метастази кремлівської пропаганди поширюються з не меншою швидкістю, аніж путінські окупанти втікали під час контрнаступу ЗСУ на Харківщині.
Меседжі, які наразі надактивно розповсюджують росмедіа, цілком можуть конкурувати з загальновідомою історією про "розіп’ятого хлопчика". Але одна річ — російські споживачі, які вже настільки призвичаїлись щоденно смакувати інформсміттям, що готові біле сприймати за чорне і навпаки, а інша справа — європейське суспільство, якому з моменту повномасштабного вторгнення російські пропагандисти правдами-неправдами намагаються будь що нав’язати свої наративи.
Попри спроби Заходу офіційно заблокувати російську пропаганду прокремлівські медіа досі цитуються європейськими ЗМІ. Так, за даними Центру стратегічних комунікацій, найбільше таких цитат у Латвії, Литві, Австрії, Німеччині і Канаді. Варто особливо підкреслити, що в аналізі ЦСК йдеться лише про онлайн-медіа. А скільки пропаганди шириться в друкованій пресі, на телебаченні, а тим більше в соцмережах, годі й підраховувати. І це означає, що на інформаційному фронті проти країни-агресорки на нас чекають ще тривалі та більш ніж запеклі бої.
Читайте також: Захід "втомився від війни": три докази, чому це брехня Кремля
Захід все бачить
Цими днями один із ключових фейків російської пропаганди про начебто страшенну втому усього цивілізованого світу від війни в Україні розсипався, як картковий будинок. Вже майже тиждень усі провідні американські та європейські медіа з захопленням пишуть про блискавично-швидку контратаку збройних сил України в Харківському регіоні, додаючи, що ця історія неодмінно буде включена до підручників з військового мистецтва.
Слід окремо зауважити, що авторитетні світові ЗМІ не лише, (цілком заслужено) аплодують нашим військовим, називаючи операцію на Слобожанщині дивом — на їх шпальтах український кейс загалом так чи інакше присутній щодня у вигляді репортажів, інтерв’ю, аналітичних оглядів та прогнозних авторських колонок. Втім, росіяни докладають максимум зусиль для того, аби внести у це об’єктивне і різноманітне інформаційне меню cвої токсичні інгредієнти...
В інформаційній війні Кремль використовує найширший арсенал засобів — від хакерських атак, дискредитації України та українців, до куплених політиків. Цілком очевидно, що конкретно зараз це робиться з однією ключовою метою - розсварити наших союзників і зменшити підтримку нашої держави, передусім у військово-технічній сфері.
На "зарплаті" у Кремля
Розвідка США розсекретила дані про те, що кремлівський режим роками таємно фінансував політиків по всьому світу і витратив на це з 2014 року більше $300 млн. Цифра, з огляду на масштаб операції виглядає досить сміхотворно, тому американські розвідники зразу уточнили, що йдеться лише про ту суму, яку вдалося відслідкувати від “А” до “Я”, тоді як насправді ціна питання може бути набагато більшою.
Про цю історію журналістам низки західних видань у середу, 14 вересня повідомили неназвані високопоставлені чиновники Білого дому. Зокрема, як пише The Washington Post, американська розвідка встановила, що за останні 8 років для посилення власного політичного впливу за кордоном РФ фінансувала іноземні політичні партії, окремих політиків і чиновників у більш ніж в двадцяти країнах.
Для переказів використовувалися підставні компанії, фонди, аналітичні центри, рахунки російських посольств і державних підприємств та інші шляхи. Фінансування здійснювалося у вигляді готівки, електронних переказів, криптовалюти і дорогих подарунків, а операції контролювалися російськими відомствами, включаючи ФСБ, приватними особами і бізнесменами. У фінансових схемах були замішані підприємець Євген Пригожин і заступник голови Держдуми РФ Олександр Бабаков.
Представник Держдепартаменту США Нед Прайс назвав таємні фінансові операції росії “посяганням на суверенітет”.
"Це спроба позбавити людей у всьому світі можливості вибирати уряди, які, на їхню думку, краще підходять для того, щоб представляти їхні інтереси і цінності”, - додав він.
Різний "мир"
Держдеп відправив висновки розвідки американським посольствам у більш ніж в ста країнах світу. Крім інформації про ймовірну таємну діяльність росії в документі пропонуються заходи, які США і союзники можуть вжити для протидії Кремлю. Вони включають санкції, заборони на поїздки і висилку підозрюваних у шпигунстві і таємному політичному фінансуванні. Як припускають у відомстві, вже у найближчі місяці росія може все більше покладатися на свої інструменти таємного впливу, в тому числі фінансування іноземних політиків і партій, в Центральній і Південній Америці, Африці, на Близькому Сході і в Азії, щоб підірвати ефективність санкцій і зберегти свій вплив на тлі війни в Україні
Тим часом вкладені у вуста європейців тези російської пропаганди активно лунають наразі на західних вулицях. До всіх цих акцій так чи інакше причетні прихильники так званого “русского мира”. Втім навіть саме поняття “мир” - напис, яким проросійські сили у Європі щедро прикрашають свої плакати, подається у викривленому сприйнятті. “Протестувальники” неначе мантру повторюють кремлівську тезу, адресовану Заходу — “припиніть озброювати Україну, і тоді неодмінно настане мир”.
Слід зауважити, що розмови про “мирні переговори” набувають популярності в європейських ЗМІ. Дискусії про діалог та дипломатію як єдині інструменти вирішення війни присутні майже у кожній країні - повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
"Наприклад, в Угорщині, Німеччині та Австрії цей дискурс є домінуючим. Також поширеним є наратив про негативні наслідки санкцій для країн Європи та США", - зазначають там.
росія каламутить Європу
росіяни просувають цілий масив тез, аби знайти якомога ширше коло прихильників. Звинувачують у розв’язанні війни Захід, нібито, його провокації не залишили Путіну вибору. Більше того, для гурманів конспірології — роспропаганда “качає” теорію змови, за якою війну підтримує низка фармацевтичних компаній - тих, які розробляли вакцини від ковіду.
Активно грає кремлівська пропаганда через мережу своїх агентів впливу у Європі і на чутливих економічних струнах, максимально розкачуючи тезу про те, що фінансова підтримка України та її біженців спричиняє “драматичне погіршення” рівня життя західних суспільств. Таким чином, нахабно маніпулюючи інформаційними інструментами, країна-агресорка намагається достукатися до виборців західних країн, аби змінити уряди або принаймні створити запит на зменшення підтримки України.
Так, в інтернеті з’являються новини із заголовками на кшталт: “Поки Німеччина надає мільярди євро Україні, німецькі пенсіонери голодують”. Автори дописів робили акцент на тому, що ФРН від початку війни виплатила Україні “22 мільярди і тепер планує виплатити ще більше, у той час як німецькі пенсіонери “голодують”. Насправді маніпулятори роздули цифру у понад десять разів, але “фокус” в тому, що переважна більшість людей, як свідчать різноманітні дослідження, гортаючи саме новинну стрічку, а не аналітичні матеріали, далі заголовків не читають.
Підвищення цін на паливо, електрику, а заразом на товари і послуги - російські пропагандисти вже активно використовують цю тему у своїх матеріалах, навішуючи “усіх собак” на війну в Україні. Розкручуючи тему надважливості компоненти російського блакитного палива в контексті побутового комфорту європейців, рашистські пропагандисти повсякчас заперечують суб’єктність України як держави, стверджуючи що нашу країну “колективний Захід” нібито використовує як поле бою. Паралельно з цим росіяни намагаються залякати європейців - ніби Україна “залізно” програє війну, санкції росію не вражають, а держави, які допомагали офіційному Києву зброєю- самі лишилися беззахисними.
Іще одна з найулюбленіших тез російської пропаганди, яка шириться країнами, що прихистили найбільше біженців стосується підриву українськими переселенцями стабільності. Особливо інтенсивно, про що свідчать багаточисельні інформаційні повідомлення, така дезінформація працює з польською тематикою. Мета очевидна -дискредитувати наших співвітчизників та максимально підігріти антиукраїнські настрої.
Читайте також: Росія - це міжнародний терорист із 60-річним досвідом: факти не брешуть
Відбити головний удар
Різноманітними вкидами, фейками та маніпуляціями на шпальтах світових медіа інформаційна “армія” рашистів не обмежується. За даними вітчизняної розвідки, путінська Адміністрація нещодавно створила нову, афільовану з тамтешніми спецслужбами структуру, головним завданням стало втілення інформаційної "акції", спрямованої на дискредитацію українського президента на Заході. Одним із проєктів цієї акції став фіктивний сайт "Фонду Зеленського" німецькою мовою, який має стартувати, за словами авторів-розробників, уже 30 вересня. Наразі цей сайт вже не працює. Проте за усіма наочними ознаками даний ресурс не має жодного стосунку до нинішнього президента та України загалом і створений з метою додаткового інформаційного впливу на європейський, зокрема німецький медіапростір.
“Ольга Скабєєва, Владімір Соловйов, Дмітрій Кісєльов, Маргаріта Сімоньян – лише вершина айсберга зграї брехунів і рейдерів, які прикидаються журналістами. За ними стоять сотні, якщо не тисячі, працівників геббельсівської машини сучасності. Розпалювання міжнаціональної ворожнечі, шахрайство, брехня, дезінформація та виправдання вбивств десятків тисяч невинних людей не можуть вважатися журналістикою, а державні центри російської пропаганди ніколи не стануть ЗМІ. Кожен російський пропагандист, що вніс свою лепту в існування цієї фабрики зла, мусить понести цілком виправдану відповідальність у рамках міжнародного трибуналу”, - йдеться у нещодавній заяві українських медійників, зміст якої цитує профільний сайт “Детектор медіа”.
В документі також цілком обґрунтовано відзначається, що за варварські злочини, скоєні російськими загарбниками на території незалежної України, несуть відповідальність не лише їхні безпосередні виконавці, а й пропагандисти, що породжують спіраль ненависті до всього українського народу. Підписанти закликають світові журналістські організації та національні медіаасоціації різних країн постійно чинити тиск на уряди держав, міжнародні інституції з метою визнання усіх представників/представниць кремлівської машини брехні винуватими в геноциді українського народу та злочинах проти миру та безпеки людства.
Мета пропаганди не буде досягнута
“Якщо говорити про вплив російської пропаганди у широкому сенсі, то передусім не слід забувати про те, що РФ роками, маючи відповідні ресурси, створювала певні наративи, системи координат та інтерпретацій. Тому зрозуміло, що так просто це все переламати і переграти неможливо. Це якщо говорити про якісь метафізичні речі як то міф про другу армію світу, велику руську культуру, тощо. Таких міфів насправді створювалося дуже багато. Є, до речі, багато емігрантів, які зберегли лояльність і світоглядну спорідненість з росією. Зрозуміло, що вони є плідним середовищем, через яке у світі просуваються російські наративи", - відзначає у розмові з Realist.online політолог Валентин Гладких.
Відповідаючи на питання про те, який вплив матиме (і чи матиме взагалі) на цивілізований світ масована кампанія прокремлівських медійних рупорів стосовно дискредитації української влади та й держави загалом в контексті путінської “спецоперації”, експерт зауважив наступне: “Потрібно розуміти, що мета усіх цих ганебних трюків росії на глобальному інформаційному фронті полягає в тому, щоб ускладнити, а в ідеалі - унеможливити надання Україні допомоги, передусім — військово-технічної. Разом з тим, в Європі об’єктивно є ціла купа маргінальних політичних сил та політлідерів, яким зрозумілі та прийнятні російські “ідеали”. Якщо тверезо подивитися на ситуацію, то ми побачимо, що Путіна і його “спецоперацію” у світі підтримує чимало маргінальних право- та ліворадикальних угруповань, які виступають проти наявного світового порядку. Втім, підтримка Путіна не вийде за рамки маргінесу, оскільки тих, хто задоволений наявним світовим порядком значно більше, ніж тих, хто намагається його зруйнувати. Тому, якщо говорити банально, хто сильніший, той і правий. Це — один момент. А другий дуже важливий нюанс полягає в тому, що пропаганда не може підмінити собою правду, якщо людина не живе в інформаційному вакуумі. Але ми живемо в XXI столітті, де створити якусь картинку, в якій не має Бучі, Ірпеня в Німеччині, Чехії, Іспанії, Італії не вдасться. І ніде не вдасться, тому що це вже пішло по світу і стало частиною світогляду. Тобто, це те, що вже вплинуло на суспільно-політичні настрої у світі і просто так взяти це і викреслити неможливо”.
Валентин Гладких переконаний, що один з ключових наративів країни-агресорки про неминучу втому від війни апріорі не приживеться у глобальному інформаційному просторі.
“Так, безперечно, втома від війни в Україні є. Але це далеко не така втома, про яку з кожної щілини трубить російська пропаганда. Потрібно правильно розуміти причини війни і адекватно розставляти акценти. І тут цілком правильно говорить президент Зеленський, який у своїх публічних виступах повсякчас повторює нашим партнерам одну й ту ж тезу: “Чим швидше ви нам надасте необхідні інструменти, тим швидше закінчиться ця війна і пройде ваша втома”. Інакше кажучи, чим швидше Україна виб’є зі своєї території загарбників, тим швидше світ зможе повернутися до нормального існування”. “Відштовхуючись від вищесказаного, ще раз особливо підкреслюю: так, певна втома є, але вона не настільки критична, щоб стати драйвером якихось змін. Якщо росіяни й надалі продовжуватимуть “качати” цю тему, то я думаю, що ми на цій хвилі, яку вони підіймають, маємо як серфери підійматися і говорити те, про що постійно каже Зеленський: “Якщо ви втомилися і хочете, щоб ми якомога швидше закінчили цю війну, ми це зробимо, але для цього нам всього лишень потрібна ваша зброя”, - резюмує Валентин Гладких.
Погоджується з колегою по експертному цеху у своїх оцінках стосовно ймовірних впливів на пересічного європейця інформаційно-маніпуляційних кремлівських спецоперацій політолог, фахівець корпорації стратегічного консалтингу “Гардарика” Костянтин Матвієнко.
“Говорячи про інформаційний фронт і розклад сил на ньому, варто розділяти пересічного обивателя і владу. Західні уряди, маючи всю повноту інформації (включно з розвідувальною) про те, що являє собою росія і російська загроза для західної цивілізації, цілком однозначно зайняли проукраїнську позицію. Однак вони, звичайно проявляють обережність, оскільки, з одного боку все ще залишаються певні рудименти страху перед росією, а з іншого — як демократичні країни вони змушені зважати на позицію виборців. І саме цим користається росія, яка має розгалужену мережу агентури по всьому світу. Але з огляду на інтелектуальну ницість російської пропаганди, ці всі трюки не дуже спрацьовують навіть на західного обивателя. І зараз, коли Україна демонструє певні успіхи на фронті, я б не надто переймався цією небезпекою роспропаганди. Разом з тим, усіх цих пропагандистів потрібно ретельно відслідковувати, вести їхній реєстр, тому що це становить загрозу національній безпеці України і національним безпекам західних країн”, - зауважує експерт у коментарі Realist.online.
“Сподіваюся, співпраця українського громадянського суспільства та українських спецслужб (суспільство з суспільством, військові — з військовими) з відповідними західними інституціями допоможе вибудувати потужний імунітет, такі собі антитіла від російської пропаганди. В будь-якому разі, комунальні,ядерні та інші шантажні ігри Кремля вже не спрацюють. Все, запізно. Весь світ, дивлячись на Бучу, зрозумів, що таке насправді росія. А ще світ невдовзі побачить Ізюм, Куп’янськ, Маріуполь, Херсон... Ми маємо усвідомлювати, що в західних суспільствах надзвичайно потужним є елемент етичності, емпатії, відчуття християнських цінностей. Тому, навіть якщо уся пропагандистська машина Кремля буде витворяти неймовірні еквілібристичні трюки, їй ніхто у світі і ні за що не повірить. Але ще раз підкреслюю: легковажити з інформаційною небезпекою з боку рф не слід. Їй протидіяти необхідно в обов’язковому порядку. Втім зараз, коли росія показала себе в усій своїй звірячості, я думаю, що цю небезпеку не слід і перебільшувати”, - резюмує Костянтин Матвієнко.
Читайте також: Україні можна і потрібно бити росіян на їхній території - інтерв'ю з політологом Володимиром Фесенком
