Нерішучість, слабкість та боязливість деяких політиків Заходу дорого коштують Україні
Думка

Нерішучість, слабкість та боязливість деяких політиків Заходу дорого коштують Україні

17 вересня 2022 | 13:29

Звільнені від тимчасової окупації райони Харківщини дуже постраждали від російського агресора. Вбивства і знущання у Бучі виявилися правилом, а не виключенням російської окупаційної поведінки. Тільки в одному знайденому під Ізюмом масовому похованні розкопали 450 тіл українських громадян, більшість яких із слідами катувань. Російська озвіріла орда тероризувала сотні українців міста Ізюма, багато з яких помирало у тяжких муках.

Це місто з 50 тис. довоєнного населення повністю зруйновано російською артилерією та авіаційними ударами. Це нова українська Герніка, яку знищили російські фашисти – рашисти.

Президент Володимир Зеленський, який особисто прибув підняти український прапор над Ізюмом, був шокований побаченим. Кожен, хто бажає мирні домовленості з Росією, має спочатку приїхати до Ізюма. Усі ці жахи від побаченого вас залишать без слів і тільки з одним бажанням – усіх цих тварин у російській формі треба гнати танками до російського кордону, знищуючи якнайбільше цю неандертальську орду, що прийшла відібрати людське життя українців. 

Сьогодні маємо більше 54 тис. росіян, які отримали квиток в одну сторону до пекла. І це офіційні дані української сторони, які можливо підтвердити документально чи візуально. Загалом, російських солдат загинуло куди більше. В одному листі міністерство фінансів рф згадує наприкінці серпня ц.р. (29.08.22р.) 49 тисяч загиблих бійців, що на той час значно більше ніж за українською статистикою, для сімей яких зарезервовано фінансові виплати як загиблих на українських фронтах.

В іншому російському офіційному дописі 6 днів тому пишеться про 57 тисяч загиблих представників збройних сил РФ та 4200 бійців росгвардії. Це більше 61 тисячі. При цьому міністерство фінансів РФ планує компенсаційні виплати на новий 2023 фінансовий рік з розрахунку загибелі 134,5  тис. російських солдат.

Читай також: Паралельний фронт: Захід не втомився і допоможе Україні виграти інформвійну проти Росії

Як вам така математика? Чи може хтось у нормальній країні планувати втрати своїх бійців за рік у кількості 134,5 тис. осіб? Що це за звірина калькуляція. При цьому не виключено, що міністерство фінансів РФ розмірковує, що ця кількість вбитих російських солдат має нанести відповідні втрати іншій стороні, якщо не аналогічними втратами військових, то з додатком українського мирного населення. Це дуже сумнівний спосіб розмірковування для homo sapiens і зовсім нормальний для неандертальців.

Тому офіційний Київ і бажає як найшвидше стати на горло російським політикам, які посилають своїх громадян і молодь масово вмирати в Україні, щоб Москва показала світу готовність до жертв. Але будьте впевнені, що серед цих загиблих нема синів чиновників з Кремля та депутатів Держдуми, які з піною у рота вимагають військової перемоги та поглиблення агресії в Україні. Тут навіть не побачите молодь Москви чи Петербурга. Це було б досить небезпечно для Путіна і Кремля. Головним чином гинуть професійні військові, добровольці одурманені опієм московської пропаганди, злочинці, яким пообіцяли звільнення з колоній за участь в бойових діях, діти з бідних сімей з периферії, представники національних меншин, які для Кремля нічого не вартують. Вони і так десь живуть у забутих місцях Сибіру, де пиячать та вмирають у депресії та безробітті.

Постає питання: як закінчити цю війну, щоб перестали гинути люди та страждати діти. Бачиться тільки одне логічне завершення – українському війську потрібні декілька військових перемог, що змусять Москву сісти за стіл переговорів і підписати мирний договір, згідно з яким усі російські війська вийдуть з території України, про що говорить діюче міжнародне право та система міждержавних відносин. Буде дуже непросто отримати ці кілька перемог, але зовсім реально, якщо українська армія отримає більше сучасних важких озброєнь від своїх союзників. Вони потрібні сьогодні, а не завтра, чи після завтра. Якщо б ми ці озброєння отримали завчасно, то можливо б вже і закінчили війну. Нерішучість, слабкість та боязливість багатьох політиків на заході дорого коштують усім нам. Треба розуміти, що закінчення війни означає кінець енергетичній кризі. Тоді Москва в один момент піде на поступки і не буде лякати європейських громадян непостачанням енергоносіїв.

Дякуємо Естонії, Польщі та Литві, які дають усе від себе, щоб Україна могла ефективно протидіяти російським агресорам. Дякуємо США та Великобританії,  які надали Києву сучасні важкі озброєння та сильно допомагають логістикою. Дякуємо усім європейським країнам, де кожна скільки може допомагає Україні за потреби фронту та військової економіки. Тільки треба нам більше важких озброєнь, які можемо конвертувати у пришвидшення закінчення війни, від якої зиск матиме не тільки Україна, але і увесь цивілізований світ, який не дозволить, щоб на континенті з’явилися десятки нових Буч та Ізюмів. Неандертальці, на жаль, не розуміють пропозиції людей мислячих для нормальних перемовин, проте до них добре доходить звук могутньої зброї, що вимушує них розмірковувати не стільки категоріями війни, скільки символами миру.

Читайте також: Обіцянка миру: "Київський безпековий договір" змусив Кремль нервувати