Історично на теренах України дата святкування Нового року кількаразово змінювалася. Нею було і 1 березня, і 1 вересня, і 1 січня за юліанським календарем, аж поки 1918 року за Української Народної Республіки ми не перейшли на григоріанський календар. З того часу дата 1 січня залишалася незмінною.
Проте населення не хотіло відпускати традицію святкувати прихід Нового року між Різдвом і Водохрещем. Таким чином у нас і закріпився так званий Старий Новий рік, який зберіг національні традиції: як світські, так і релігійні.
Читай також: Нехай 2022 рік буде найкращим! Гарні картинки та побажання на Старий Новий рік
На сайті “Українські традиції” зазначено, що 14 січня ми відзначаємо кілька свят: уже згаданий Новий рік за старим стилем, день архієпископа Василія Великого й свято Обрізання Господнього. Останнє майже не вплинуло на традиції в цей день. Хіба що вечерю 14 січня традиційно носили не родичам і знайомим, як це було на Різдво, а місцевій бабі-повитусі.
Свято ж Василя й Новий рік за старим стилем об’єднали єдині традиції, які можна й сьогодні відтворити в родинному колі.
Читай також: Чому в січні "прилетіла ластівочка" і ким був раніше Святий Миколай: що святкуємо у новорічному циклі
Традиції на Щедрий Вечір
Раніше ввечері перед Новим роком накривали стіл - навіть багатший за такий на Різдво. Хоча страв не треба було готувати аж 12, зате всі вони мали бути поживними, переважно м’ясними. Це були, наприклад, шинка, холодець, печеня, пироги, млинці з жирною начинкою, вареники зі сметаною тощо. Так господарі закликали прийдешній рік бути щедрим до них.
Зараз ви можете за традицією на вечір 13 січня приготувати поживну вечерю. Або ж зварити щедру кутю: таку ж, як і на Різдво, тільки на молоці (або з додаванням масла чи вершків наприкінці).
Читай також: Традиції Щедрого вечора: що можна і не можна робити
У цей вечір також досі ходять щедрувати. Раніше це робили виключно дівчата, але зараз серед щедрувальників можна побачити й хлопців. Діти бажають господарям щастя, добробут і процвітання в прийдешньому році.
Традиції на Василя
Василій Великий вважається покровителем землеробства, що є співзвучним з дохристиянською традицією посівання, зараз приуроченою до 14 січня. Так новий рік заклинали на добрий врожай, родючість. Посівати ходили хлопці до 14 років. Предки вважали, що дівчата щастя не приносять. З цим пов’язана й прикмета, що в перший день нового року спочатку до оселі має зайти чоловік.
Посівати хлопці починали зі своєї хати, сиплючи суміш з пшениці, вівса, ячменю, жита та гороху. Тоді йшли до сусідів, які нагороджували дітей так само, як колядників на Святвечір і Різдво та щедрівників на Щедрий Вечір. Між іншим, зерно господарі не викидали - ним годували курей. Горох зберігали до весни й згодовували малим гусятам.
Зараз сусіди навряд чи радітимуть, якщо хлопчаки почнуть посипати передпокій їхньої квартири зерном. Тому сьогодні діти обмежуться віршами-побажаннями (або ж віншуваннями, як це називали тоді). Наприклад, такими:
Сієм, сієм, посіваєм,
Щастя-долі вам бажаєм!
У щасливій вашій хаті,
Щоб ви всі були багаті,
Щоб лежали на столі
Паляниці немалі,
Щоб були у вас ковбаси,
Молоко і сало, й м'ясо,
і млинці, і пиріжки,
і пухнасті пампушки.
Щоб були ви в цій оселі
і щасливі, і веселі!
Схожі привітання можна надсилати 14 січня в соцмережі знайомим. А ще вважалося, що в цей день не можна пити по одній чарці - тільки парну кількість. Це для того, щоб молоді знайшли собі пару, а інші залишилися в стосунках.
Також предки придивлялися до природи: якщо в цей день випаде сніг, новий рік неодмінно буде щасливим.
Читай також: Щедрий вечір і Маланка: що не можна робити, традиції, заборони - відео
