Щедрому вечору – щедра кутя: як готують страви на Маланку у різних регіонах України

Кутя – один із головних символів новорічних свят в Україні. Традиційно в цей період готували три види куті: "багату" - на Святвечір, "щедру" - на Маланки (напередодні Старого Нового року) та "голодну" на Водохреща. В наш час рецепт страви носить вільний характер – кожна господиня додає у святкову страву все, що душа забажає. Але ще сто років тому українці вірили, що кожен інгредієнт у куті має особливе значення, а її приготування було схоже на ритуал, наповнений різними сенсами. Важливу роль відігравали й інші страви на святковому столі.

Напередодні Старого Нового року Realist.online підготував для вас рецепти традиційної куті та інших святкових страв із різних регіонів України.

Читайте також: Тираміс на сковороді: здивуйте гостей десертом на Старий Новий рік (відео)

Історія

Щедрий вечір та Маланка – українські народні та церковні свята, які відзначаються напередодні Старого Нового року – 13 січня. Цього вечора прийнято переодягатися у персонажів вертепу (Василя та Маланку, діда та бабу, цигана та циганку, іудея та нечистого, козу та коня) та щедрувати.

З ранку господині починали готувати другу обрядову кутю – щедру. Окрім того, цього дня пекли млинці, готували пироги та вареники з сиром, щоб роздавати щедрівникам. Пригощання грали важливу роль: вважалося, що чим багатший стіл, тим щедрішим буде наступний рік.

Читайте також: Таку кутю ви ще не куштували: оригінальний рецепт на Щедрий вечір (відео)

Страви на Щедрий вечір мають бути ситними та м'ясними: холодець, кров'янка, ковбаса, запечене сало, буженина, печеня. Згідно з прикметами, у їх приготуванні краще використовувати свинину – ця тварина символізувала родючість та достаток. А ось готувати рибу або птицю було не прийнято - вважалося, що з дому може "уплисти" або "відлетіти" щастя.

Кутя

Головною стравою Щедрого вечора є кутя. Походження цього слова давньогрецьке, буквально воно перекладається як "варене зерно". Спочатку страва була пов'язана з поклонінням покійним, її подавали на стіл напередодні всіх релігійних свят.

Кожен інгредієнт куті наділявся особливим змістом. Так, пшениця символізувала вічне життя та переродження. Мак і горіхи асоціювалися з родючістю та заможністю. Мед повинен був привнести у новий рік радість та земні втіхи.

Читайте також: Салат "Старий Новий рік": незвичайний рецепт до святкового столу

Крім основних інгредієнтів у кутю додавалися сухофрукти, сушені ягоди, насіння, рис, узвар і навіть вино. У кожному регіоні України страву готували по-своєму: в одних розбавляли до консистенції супу, в інших – їли густу кашеподібну кутю.

Особливістю "щедрої" куті була скоромність - до страви додавали вершкове масло, молоко або вершки для жирності, а також трохи алкоголю.

"Житомирська кутя"

У північних областях готували "п'яну" кутю. Пшеницю чи перловку варили до готовності на слабкому вогні. У готову кашу додавали розтертий мак, запарені на півгодини родзинки та дрібномолоті горіхи, після чого заправляли медом та парою ложок червоного вина.

Читайте також: Святкова вечеря на Щедрий вечір: запечений сибас із апельсинами

"Луганська кутя"

У Східній Україні кутю готували з рису, звареного на молоці. Мак перетирали із цукром. Рис змішували з маком, родзинками, горіхами та медом. Зверху страву прикрашали сухофруктами.

"Черкаська кутя"

У центральних областях для куті використовували відварену перлову крупу, до якої додавали розтертий з цукром мак, нарізані горіхи та родзинки. Заправляли страву теплим медом та гарячою водою з додаванням шматочка вершкового масла.

"Одеська кутя"

На півдні України пшеницю замінювали на рис. Згодом, крім маку, горіхів та родзинок, у страву почали додавати халву. Заправляли кутю медом та вершковим маслом.

"Лемківська кутя"

Найнезвичайніший рецепт щедрої куті зберігся у західних областях України. У Карпатах її готують із бобальок. Напередодні господині замішували прісне дріжджове тісто, з якого ліпили маленькі кульки діаметром 5 копійок. Бобальки пекли в печі та залишали на ніч для вистигання. Вранці їх змочували в молоці чи вершках, додавали тертий мак, горіхи та мед.

Читайте також: Салат мій – ворог мій: вчимося зберігати та доїдати готові страви після свят

Святкові страви

На святковому столі в Щедрий вечір мав бути густий, м'ясний борщ. До нього також варили гречану або пшоняну кашу. Заможні українці цього дня запікали порося.

Меню на Маланки могло відрізнятися залежно від регіону. Так, на Закарпатті борщ не готували, зате ліпили одразу кілька видів вареників: з капустою, картоплею, м'ясом, сиром, маком та гречкою. Господині вірили, що якщо пригостити щедрівників сирними варениками, то корова буде лагідною. А вареники з маком пророчили молодим дівчатам швидке заміжжя.

На Слобожанщині традиційною стравою вважалися свинячі кишки, фаршировані пшоняною кашею, шкварками, смаженою морквою та цибулею. Також у Щедрий вечір готували кров'яну ковбасу та пекли хліб, у який могли покласти монетку – кому вона дістанеться, той буде щасливим у новому році.

Читайте також: Щоб не зіпсувати свята: три головні правила хмільного застілля

У Подніпров'ї на Маланку пекли пироги з м'ясом і капустою, запікали ковбасу і варили скоромний борщ зі свининою та сметаною. Також господині пекли макові млинці, якими пригощали щедрівників.

На Поділлі до Щедрого вечора випікали особливий хліб. Називався він "рождєство" і мав форму калача з двома ріжками. Хазяйка будинку клала хліб на макітру з кутею. Також у цьому регіоні ліпили вареники з м'ясом та капустою, готували буженину та кров'яну ковбасу.