Прорив у сільському господарстві України не э привідом для тріумфу - до
Економіка

Прорив у сільському господарстві України не э привідом для тріумфу - до "житниці Європи" ще далеко

21 сiчня 2022 | 08:51

Декілька років тому посол США Джеффрі Пайєтт, перебуваючи в Одесі, висловив упевненість про перспективи України стати аграрною наддержавою. Згодом вітчизняний агропромисловий комплекс (АПК) набув бурхливого розвитку. Минулий рік видався для сільського господарства рекордним. Завдяки небувалим урожаям частка експорту зросла на 25%. Замаячила можливість повернути країні славу "житниці Європи", а розмови про здатність України прогодувати до 600 млн людей, про що повідомлялося в європейському виданні Eureporter , здавалося, перестали бути чимось із галузі фантастики.

Ситуацію лише затьмарюють ціни на вітчизняні продукти, які в українських магазинах вищі, ніж у європейських. Тривожить і нерівномірність АПК з його явним перекосом на зернові, тоді як тваринництво поступово хиріє і Україна змушена імпортувати м'ясо та сало. Додамо до цього підвішену ситуацію із фермерськими господарствами, як основи українського села.

Читайте також: Новий рік – нові ціни: в Україні у 2022 році подорожчає майже все

Докладніше про стан агросектору – у матеріалі Realist.online.

Свинина з Данії та Польщі

Колись тваринництво було сильною стороною українського сільського господарства. Але ситуація змінилася, і останні роки поголів'я домашньої живності знижується. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, на 1 грудня чисельність поголів'я корів знизилася на 6,8% порівняно з аналогічним періодом 2020 р., також на 4,7% знизилося поголів'я свиней, на 5,9% впало чисельність овець та кіз.

Усе це призводить до зростання імпорту. Взяти ту саму свинину. За минулий рік Україна імпортувала 40,6 тис. тонн м'яса, що на 45,1% більше, ніж 2020-го, повідомляє Державна митна служба. Головними імпортерами виступили Данія, Польща та Нідерланди. Виходить, Україна зі своїми широкими територіями не може забезпечити себе м'ясом? Нонссенс.

Також на 5,8% впало виробництво молока, причому з боку населення його було реалізовано на 8,1% менше. Навіть курячі яйця стають таким собі дефіцитним продуктом. Торік їхня кількість впала на 13,5%, у той час як вартість б'є всі рекорди – 45 грн. за 10 шт., хоча в Іспанії – 34 грн., а в Польщі – 28 грн.

"Вбивство" фермерства

Де Україна справді наростила оберти, то це у продукції рослинництва, де ми входимо до четвірки лідерів. Нагадаємо, що з експорту соняшникової олії країна посідає перше місце у світі, третє за ячменем, четверте за кукурудзою . Що, втім, не дивно, бо землі ми родючі.

Останні роки намітилася тенденція, коли під поля почали використовувати будь-яку територію, де є вільний клаптик землі. З одного боку, такий "господарський підхід" збільшує частку експорту, валюту. З іншого боку, держава по суті "паразитує" на майбутньому поколінь, максимально використовуючи залишки родючих земель, площа яких стрімко зменшується.

За словами голови Спілки українського селянства Івана Томіча, Україна втрачає мільярди за рахунок деградації ґрунту.

" У нас близько 5 млн гектар розорані та деградовані, що за площею можна порівняти з європейською країною", - зазначив він у коментарі Realist.online. За оцінками експерта, потрібно ще півстоліття для відновлення площ.

Подібний підхід можна було б зрозуміти, якби у виграші опинилися українські сімейні фермерські господарства та кооперативи, яких налічується 47 тис. Проте тут перспектива вимальовується зовсім не райдужна. На думку Томича, фермерство перебуває на порозі знищення "завдяки" ринку землі, запущеного з 1 липня 2021 р. У вітчизняних аграріїв, на яких начебто й були орієнтовані зміни у земельному законодавстві, не можуть купити землю через брак грошей. Жодних державних програм у цьому плані також не запущено, а банки пропонують непідйомні кредити з процентною ставкою 14% - 16% річних.

"Ті, у кого є гроші, не можуть реалізувати право покупки через бюрократичну неузгоджену позицію. Але, навіть там, де здійснені ті одиничні договори – відбуваються перевірки щодо неправильного оформлення та сплати коштів", - розповів Іван Томіч. Він не виключає того, що йде цілеспрямоване вибивання можливості участі на ринку вітчизняних фермерів. Нагадаємо, що з 2024 р. в Україні дозволено купувати землю юридичним особам, але не більше 10 тис. га в одні руки. На думку експертів, у країну зайдуть великі корпорації, які витіснять місцевих фермерів.

Один із аграріїв у Запорізькій області розповів нашим журналістам про складність ведення бізнесу на сьогоднішній день.

"Візьмемо ту саму селітру, яка використовується для добрив. Якщо минулого року у вітчизняних виробників тонна коштувала 7,6 тис. грн, то зараз через зростання цін на газ – 25,5 тис. грн... Але головне навіть не ціни, а відсутність будь-якої стабільності. Адже немає жодної можливості прорахувати розвиток на кілька років уперед", - зазначив він.

Читайте також:   Ігри влади з олігархами, криза та попутний вітер в економіці на 2022 рік: інтерв'ю з інвестбанкіром Сергієм Фурсою

Частка імпорту

Перераховані проблеми зрештою можна було б прийняти з огляду на високі обсяги експорту. Минулого року агропродукції було експортовано на 27,8 млрд. доларів, що становить 41% загальноукраїнського експорту, повідомляє Український клуб аграрного бізнесу. Але якщо подивитися який відсоток йде на імпорт, ейфорія проходить. Економісти підрахували, що з продажу кукурудзи виробникам залишається 25 – 30% прибутку, а решта йде на закупівлю з-за кордону засобу захисту рослин, аграрну хімію, техніку, паливно-мастильні матеріали.

Ні, звісно, держава намагається підтримувати вітчизняних аграріїв. Нещодавно було запущено програму компенсації 25% суми у разі купівлі фермерами вітчизняної сільгосптехніки. За результатами проведеної роботи, 7,1 тис. сільгосптоваровиробників придбали за 10 місяців. – 12,2 одиниць сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва. Але це все одно скромний результат, оскільки співвідношення придбання імпортної та української техніки за останні п'ять років не опускалося нижче за 14:1. Торік, за прогнозами завідувач відділу "Інститут аграрної економіки" Олександра Захарчука, якого цитувало agrotimes.ua , частка імпорту завдяки програмі компенсації могла знизитися лише на 8–10%.

Навіть добрива аграріям сьогодні вигідно купувати із-за кордону. Та ж тонна селітри з Казахстану та Узбекистану коштує на 1,5 – 2 тис. грн дешевше, ніж вітчизняна. Причина – найвищі ціни на газ для українських виробників. Деякі заводи вже почали виходити у простий, як, наприклад, Одеський припортовий завод – один із найбільших в Україні виробників мінеральних добрив. Якщо так піде далі, у майбутньому вітчизняні виробники будуть вичавлені з ринку.

Читайте також:   "Хотіли якнайкраще: зниження тарифів обернулося для українців подорожчанням продуктів"

На закінчення

Найважливіше у цій історії питання: як від аграрної могутності України виграє населення? Якщо брати за вартістю товарів, то ніяк. За останні 12 місяців подорожчали яйця (+60,7%), соняшникова олія (+71,7%) та цукор (+88%), хліб (+17,2%). Зазначимо, що "аграрка" - це, по суті, українська "зелена нафта". Важко уявити, якщо бензин у Саудівській Аравії коштуватиме дорожче, ніж у Європі та США. Але в Україні саме так відбувається із продуктами. А тому всі розмови про нарощування експорту агропродукції, надурожайності у населення особливої гордості не викликають, швидше навпаки.

Справа дійшла до абсурду, коли українські виробники змушені імпортувати борошно з Туреччини, виготовлене з української пшениці. Навіть картопля, якою завжди славилося українське село, з 2019 р. ми закуповуємо у Росії та Білорусі.

Сьогодні ведеться багато розмов про те, що уряд почав стримувати ціни на "стратегічні продукти". При цьому методи, що вживаються, експерти вважають провальними. Як розповів Realist.online економіст та політтехнолог Всеволод Степанюк, схема вже була у 90-х і не робоча від слова зовсім.

"Якщо просто ціну обмежити, то в умовах інфляції продукт згодом зникне з прилавка. Якщо ціни регулювати оскільки хоче Україна, обмеживши торгову націнку, то цей шлях веде до корупції та дефіциту", - підкреслив він.

Наслідки вже можна оцінити щодо реакції торгових мереж. Той-таки АТБ готується зупинити торгівлю продуктами, на які Кабмін встановив регулювання цін, про що повідомив гендиректор корпорації Борис Марков. І це ще "не вечір".

Можна говорити про високі прибутки та зростання експорту, але коли власне населення змушене витрачати на їжу половину доходу – це не нормально, і говорити про якісь перемоги в аграрній сфері недоречно. На думку спадає аналогія українського агровиробництва з країнами Африки. Там багато держав, по суті, є сировинним придатком Заходу. Як повідомляв ВВС , західні компанії за останні десятиліття скуповували великі території африканських земель під сільськогосподарські цілі. При цьому продовольство не залишається в країні, а вивозиться за кордон. До того ж мільйони місцевих селян згодом витіснили зі своїх земель. Щось подібне закручується сьогодні і в Україні.

Читайте також: Продуктові картки в Україні: допомога бідним чи плацдарм для корупційних схем