Про "озброєння" і "озброюваність" американських ЗМІ, особливо перед виборами президента США в листопаді поточного року.
Я часто спілкуюся з різними нашими політиками. Як республіканцями, так і демократами. Іноді політичні питання досить цікаво обговорити і з людьми з не політичної сфери діяльності - режисерами, художниками, колекціонерами тощо. Нещодавно спілкувався зі знайомими, які давно працюють і дуже успішні в Голлівуді. Ми говорили про вибори та медіа - наскільки об'єктивно американські ЗМІ висвітлюють кампанію, кроки кандидатів, думку громадськості про майбутнє загалом.
Більшість моїх співрозмовників - людей абсолютно різних - дуже сильно відчувають наближення виборів. Відчуття стають дедалі "яскравішими". Це пов'язано з тим, що в нас починається справжнє беззаконня в пресі. Саме так і є. ЗМІ у США, як кажуть, "озброюються" за повною програмою.
Є позиції консерваторів, які, так би мовити, "тиснуть на одні й ті самі кнопки". Є ті, які перебувають на іншому боці, більш прогресивні. Це, зокрема, соросівські рухи, які пов'язані з демократами. Кожен гне свою лінію, але єдиний, хто при цьому всьому реально страждає - американський народ. Страждають ті, хто є найбільш активними споживачами інформації. І часто страждає репутація преси, як такої, і наших інститутів, які популяризують демократичний спосіб життя у світі.
Погіршення ситуації з об'єктивним висвітленням у ЗМІ нашого політичного життя триває. Усе тому, що немає належної відповідальності журналістів за брехню та маніпуляції.
У США є різні організації. Їх більше на лівому фланзі, але й на правому вони теж є. Я завжди намагаюся бути максимально збалансованим у своїх коментарях, тому наведу такі приклади суто як ілюстрації.
Взяти такі організації, як, наприклад, OCCRP, ProPublica, Reveal. З одного боку, вони роблять досить багато хорошого - проводять розслідування, виявляють зловживання, вказують на порушення законів. Але, з іншого боку, на них впливають політичні організації, які мають дуже конкретні цілі. Розумієте про що я. А ще на них впливає, природно, наявність або відсутність матеріальних ресурсів для журналістських розслідувань. Це теж чималий важіль впливу, скажімо прямо.
Журналісти у США часто поводяться досить дивно. Це правда. Проблема тут, з одного боку, звісно ж, у законах і культурі, мовляв, "буду робити все, що захочу" або ж "журналіст - своєрідний поліцейський, і закон на моєму боці в будь-якому разі"... Такий підхід, на жаль, є великою проблемою. З іншого боку, є відверті покидьки, які значаться в різних відомих розслідувальних організаціях, але поводяться повністю неадекватно, використовують добре ім'я і репутацію колег - справжніх журналістів, які проводять справжні розслідування, ризикують життям, домагаються справедливості.
Є такий Кевін Голл, який зараз, на жаль, працює в OCCRP. Прийшов він туди з McClatchy. Є Анжела Гарт, яка зараз працює в KFF Health News, де вже займається більше висвітленням питань медицини та охорони здоров'я. Є такий репортер Бен Відер, який, по-моєму, так і залишився в McClatchy. Подібних журналістів багато. Я просто навів ці три "приклади", з якими зіткнувся свого часу особисто.
Недбайливі "журналісти" просто беруть гроші й обливають брудом людей, не розбираючись у ситуації, не заглиблюючись у її суть, не намагаючись навіть вислухати альтернативну точку зору або іншу сторону. Беруть від 3 до 5 тисяч доларів і пишуть усе, що їм на думку спаде. Вони готові писати що завгодно, коли завгодно і про кого завгодно. Такі "журналісти" - убогі низькопробні соціопати. Я б сказав, що вони навіть нижчі за найбрудніших вуличних злочинців. Але, вони - відомі, їх знають, тому соціальної шкоди вони завдають просто шаленої.
Я навів деякі "приклади" з мого особистого життєвого досвіду. Але, таке трапляється у дуже багатьох. Подібним "журналістам" багато чого дозволяється тому, що закони США більше захищають, скажу так, найвище, а не карають найнижче. "Найвище" тут - справді професіонали ЗМІ, які чимось жертвують, беруть якісь ризики для того, щоб максимально правдиво розкрити історію, справді важливу для суспільства. А от усілякі пройдисвіти в тих самих ЗМІ користуються цими професіоналами як щитом чи панциром. Продажні "журналісти" постійно прикриваються чесними і принциповими своїми ж колегами.
Моя бесіда зі знайомими в Голлівуді, з якої я почав, яскраво виявила, що ми будемо більше і більше бачити в ЗМІ всякого бруду. Що ближче дата виборів, то все це буде частіше й частіше мати місце. І зліва, і справа.
Журналісти, які за гроші готові на все - справжні приклади зла. У США, на жаль, таких вистачає.
Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег, член Ради директорів міжнародного правозахисного агентства WEST SUPPORT (США)