Цього тижня українці раділи успіхам наших військових на фронті, обговорювали нікчемні укази путіна, сміялись над мемами про Ілона Маска та очікували оголошення лауреатів Нобелівської премії миру. А тепер детальніше про все найголовніше.
Українська організація – серед лауреатів "Нобеля миру"
Нобелівську премію миру, яку зазвичай присуджують людям та організаціям, "які принесли найбільшу користь людству, у 2022 році отримали білоруський правозахисник Алесь Беляцкій, російська правозахисна організація "Меморіал" та українська правозахисна організація"Центр громадських свобод". Таке рішення комітету є скандальним та неочікуваним, оскільки основним фаворитом на думку громадськості був президент України Володимир Зеленський.
"У Нобелівського комітету однозначно цікаве розуміння слова "мир", якщо Нобелівську премію миру разом отримують представники двох країн, що напали на третю. Ані російські, ані білоруські організації так і не змогли організувати спротив цій війні. Нобель цього року просто "супер", - написав в Twitter радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
Нікчемні укази путіна
4 жовтня президент України Володимир Зеленський затвердив рішення РНБО про визнання указів путіна щодо "анексії" українських територій нікчемними, тобто такими, що не мають абсолютно ніякого юридичного значення. Іншим указом Зеленський затвердив рішення РНБО, в якому констатується неможливість проведення переговорів з чинним президентом росії володимиром путіним.
Паралельно у середу, 5 жовтня, глава кремля володимир путін підписав федеральні "закони", що ратифікують договори про так зване "приєднання" чотирьох окупованих областей України до складу росії.
Твіттер Ілона Маска
В понеділок ввечері мільярдер Ілон Маск опублікував у Твіттері декілька постів, де запропонував свої умови перемир’я між росією та Україною. В його постах чітко простежувались меседжі російської пропаганди, зокрема щодо референдумів на Сході України та відмови на користь росіян від Криму, який нібито був подарований Україні за часів Хрущова.
У відповідь Володимир Зеленський опублікував опитування "Який Ілон Маск вам подобається більше – той, що підтримує Україну, чи той, що підтримує Росію?", а українці після обурення видали десятки глузливих мемів стосовно засновника компаній Tesla та SpaceX.
Успіхи ЗСУ на фронті
Тиждень, що минає, видався успішним для Збройних сил України. Вдалось повернути контроль над понад двадцятьма населеними пунктами Херсонської області, зокрема над Давидовим Бродом, Золотою Балкою, Малою та Великою Олександрівкою.
Є успіхи і на Сході України – в понеділок, 3 вересня у відвойованому місті Лиман офіційно замайорів український прапор, а у четвер, 6 жовтня голова Луганської ОВА підтвердив повернення під контроль України села Греківка Луганської області.
Читайте також: Операція "могилізація": що показали протести на Північному Кавказі та як вони продовжаться
Іранські "Шахеди" на Київщині
Зранку 5 жовтня рф двічі вдарила по Білій Церкві Київській області. Іранські дрони-камікадзе "Shahed-136" влучили в об’єкти інфраструктури. Повідомлялось про одного постраждалого.
"Шахеди" летять повільно, а їх звук складно відрізнити від звука мопеду чи бензопили. Також вони дуже маленькі: довжина фюзеляжа - 3 метри, а розмах крил – 2 метри, тому радіолокатори зазвичай їх не бачать і нашій ППО їх збивати важче, аніж крилаті ракети, які довші та швидші. Є припущення, що росіяни проклали маршрут "Шахедів" до Білої Церкви вздовж Одеської траси, щоб їх взагалі не було чутно. Аби захистити Київщину від нальотів "Шахедів" немає необхідності щось вигадувати або купувати спеціальне озброєння, оскільки зенітники ППО Командування "Південь" мають просто поділитись досвідом з зенітниками інших регіонів. Утім, треба наголосити, що Україна має гостру необхідність у збільшенні кількості сучасних зенітно-ракетних комплексів, щоб щільніше прикривати територію та протидіяти повітряним атакам зі сторони росіян", - прокоментував ситуацію для Realist.online аналітик військового порталу Defense Express Іван Киричевський.
Цього тижня ми розмірковували, якою буде політика Нацбанку за нового голови, куди підуть 5 млрд. євро допомоги від ЄС та що передбачає восьмий пакет антиросійських санкцій Євросоюзу.
Нацбанк отримав нового керівника
Екс-голова правління "Ощадбанку" Андрій Пишний став новим головою Національного банку України. За відповідне рішення Верховна Рада проголосувала 7 жовтня. Напередодні парламент звільнив попереднього очільника Центробанку Кирила Шевченка, який залишив посаду "у зв’язку зі станом здоров’я".
"Як зміниться монетарна політика Нацбанку – зараз сказати складно. Хоча Пишний сказав, що емісія як єдине джерело фінансування дефіциту бюджету – це неприйнятно, але це загальні фрази. Саме жорстка позиція по обсягах емісії була однією з причин відставки попереднього голови Кирила Шевченка. Але Нацбанк є колегіальним органом, тож заміни керівника для зміни монетарної політики недостатньо - чинне правління майже одностайно проти збільшення обсягів емісії. Збільшення друку нічим непідкріплених коштів в нинішніх умовах є небезпечним, адже може призвести до гіперінфляції, що вкрай негативно позначиться на інвестиціях в Україну, не кажучи вже про зростання курсу долара та збільшення темпів інфляції", - зазначив в коментарі Realist.online економіст, президент Інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.
Бюджет затверджено в першому читанні
Також 7 жовтня парламент затвердив у першому читанні бюджет на 2023 рік. За це рішення проголосував 251 народний обранець. Як зазначив нардеп від фракції "Голос" Ярослав Желєзняк, під час обговорення проєкт бюджету змін не зазнав. Очікується, що остаточна версія державного кошторису на наступний рік буде ухвалена до кінця жовтня.
Нагадаємо, нещодавно Realist.online розбирався, чи вистачить грошей на продовження активних бойових дій до перемоги та що загалом буде з економікою України в наступному році.
Восьмий пакет антиросійських санкцій
5 жовтня у відповідь на проведення референдуму на захоплених українських територіях Єврокомісія представила восьмий пакет санкцій проти російської федерації. Він зокрема передбачає заборону на імпорт дорогоцінних металів та каміння, ввезення косметичних засобів та надання низки послуг в ІТ-галузі та в інженерії. Окрім того, пакет закладає підґрунтя для необхідної законодавчої бази для введення обмеження цін на нафту, передбаченого країнами G7.
Як прогнозує прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, втрати російської економіки від восьмого пакету санкцій ЄС становитимуть щонайменше 7 мільярдів євро, однак Україна очікує, що санкційний тиск на агресора продовжиться.
Черговий транш допомоги від Євросоюзу
3 жовтня Євросоюз затвердив меморандум про надання 5 млрд. євро макрофінансової допомоги Україні. Її буде надано нашій державі у вигляді довгострокових кредитів на пільгових умовах. Це друга частина макрофінансової допомоги Україні на 9 млрд. євро, яку оголосила Єврокомісія 18 травня.
"Це ще один жест рішучості ЄС підтримати нас у перемозі у цій війні, відновленні та прагненні до європейського майбутнього", - прокоментував цю новину у Twitter Денис Шмигаль.
Читайте також: Кремль стріляє собі в ногу: чому в російської економіки дедалі менше шансів на порятунок