13 вересня Кабмін на своєму засіданні ухвалив проєкт Закону про державний бюджет 2023 року та подав його до парламенту. Як і очікувалось, кошторис є бюджетом війни – близько 50% від усіх видатків піде на фінансування сектору безпеки та оборони. 35% видатків будуть спрямовані на соціальний сектор – зарплати вчителям, лікарям, пенсії та допомога малозабезпеченим особам, які уряд не може не платити. Усе інше – зачекає до перемоги.
Війна завдала руйнівного впливу українській економіці, що і відображено в проєкті бюджету. Це підкреслюють дві цифри: прогнози щодо доходів України в 2023 році у доларовому еквіваленті впали на третину, тоді як видатки у 2023 році, як очікується, будуть на 1,1 трлн грн вищими, аніж очікувалось в поточному році.
Realist.оnline розбирався, чи вистачить грошей на продовження активних бойових дій до перемоги та що загалом буде з економікою України в наступному році.
Якими будуть доходи, видатки та курс валют в 2023-му?
В проєкті Закону про дербюджет на 2023 рік дохідна частина оцінюється в 1,279 трлн грн. Очікувані надходження від збору податків у порівнянні з цьогорічним бюджетом суттєво скорочуються. Єдиний збір, який зростає – рента на видобуток природнього газу, що пояснюється високими цінами на "блакитне паливо" на європейських біржах.
Видатки наступного року майже вдвічі перевищують доходи – 2,513 трлн грн. Найбільше буде спрямовано на сектор безпеки і оборони – близько 50%, або 1,25 трлн грн. Ще 35% від усіх видатків держбюджету буде спрямовано на соціальну сферу – пенсії, зарплати бюджетникам, допомога малозабезпеченим та внутрішньо переміщеним особам.
Читайте також: Бюджет 2023: фінансовий план перемоги та соціального виживання
Зі слів Дениса Шмигаля відомо, що реальне зростання ВВП наступного року може скласти 4,6%, а річна інфляція збережеться на рівні 30%. Середньорічний курс валют у 2023 році становитиме 42 грн за долар, хоча до кінця року він може сягнути і 50 грн/дол.
Прожитковий мінімум на одну особу з 1 січня 2023 року складе 2 589 грн на місяць, що на 81 грн більше, аніж є зараз. Мінімальна зарплата теж дещо зросте: з жовтня 2022 року вона буде на рівні 6 700 грн/місяць, тоді як зараз складає 6 500 грн/місяць. Пенсійне забезпечення, як очікується, також залишиться на цьогорічному рівні. Як радять експерти, на індексацію пенсій сподіватись не варто, - вона якщо і буде, то мінімальною.
Рівень видатків на безпеку і оборону, який уряд закладає на наступний рік, свідчить, що Україна увесь наступний рік, до грудня місяця, буде вести активні бойові дії.
"Насьогодні видатки на війну складають 110-115 млрд грн в місяць, наступного року щомісяця на війну витрачатиметься трохи більше 100 млрд грн. І це абсолютно правильно, адже розуміння, коли росія буде переможена – немає", - пояснює в коментарі Realist.оnline економічний експерт, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Він зазначає, що видатки на безпеку і оборону – це не лише зарплатні військовослужбовцям. Левова частка із закладених 1,25 трлн гривень буде спрямована на закупівлю озброєння. Хоча з 1 жовтня 2022 року запрацює ленд-ліз, він стосуватиметься лише американської зброї, тоді як у інших країн озброєння доведеться купувати.
Що буде з соціальними видатками?
Друга найбільша стаття витрат після безпеки і оборони – соціальна сфера. На освіту, медицину, пенсії, субсидії та соціальну допомогу у 2023 році буде виділено понад 800 млрд грн. У порівнянні з минулим роком і ці галузі зазнали суттєвих скорочень – видатки на охорону здоров’я впали на 17%, на освіту – на 10%, фінансування державного апарату буде скорочене на понад 10 млрд гривень.
За словами Дениса Шмигаля, кошторис держави на 2023 рік – це не тільки "бюджет для перемоги", але й "бюджет соціальної допомоги". В пріоритеті будуть люди, яким без державної підтримки не обійтися. Саме тому видатки на субсидії на житлово-комунальні послуги залишились на рівні цього року – 37,9 млрд грн.
"Зарплати вчителям, лікарям, пенсії передбачені на рівні цього року. Враховуючи, що в країні йде війна, уряд міг і це урізати – наприклад, скоротити зарплати вчителям вдвічі. А уряд зберігає зарплати бюджетникам та пенсії на цьогорічному рівні", - пояснює в коментарі Realist.оnline економіст, президент Інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.
Водночас, уряд планує змінити підхід до виділення коштів в рамках соціальних програм. Так, в бюджеті на 2023 рік з’являться три нові великі програми: підтримка малозабезпечених сімей (72,9 млрд грн), соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини (66,6 млрд грн) та соціальний захист дітей (27,3 млрд грн).
Деталі нових програм поки що невідомі. Експерти припускають, що конкретика з’явиться ближче до обговорення проєкту бюджету в парламенті. Олег Пендзин пояснює, що минулорічні програми субсидій та допомоги внутрішньо переміщеним особам обходились приблизно в ті самі гроші, тож, ймовірно, уряд змінить процедуру верифікації людей, які отримуватимуть допомогу.
Погоджується з ним і Тарас Козак. За його словами, наразі є велика невизначеність щодо кількості та навіть категорій людей, які потребуватимуть допомоги наступного року, тож недоцільно записувати в бюджет, скільки грошей на які потреби буде виділятись.
"Є певні програми, які будуть фінансуватися. Наразі невідомо, скільки будівель зруйновано чи пошкоджено на окупованих територіях, скільки людей загинуло чи постраждало, скільки осіб потребуватимуть допомоги. Записувати це в бюджет було б нерозумно. А завдяки новим програмам уряд отримає гнучкість в цьому питанні", - каже фахівець.
Де взяти гроші, аби покрити дефіцит в 50%?
Найголовніше питання, яке виникає після оприлюднення проєкту бюджету-2023, - як Україна буде покривати дефіцит у понад 1,2 трлн грн. У доларовому еквіваленті це близько 40 млрд. Основне джерело покриття такого дефіциту – грантова допомога та кредити від наших країн-партнерів та міжнародних фінансових організацій.
"Євросоюз ми просимо про макрофінанс у розмірі 12 млрд доларів, тобто мільярд щомісяця. МВФ, який мав би нам надати також 12 млрд на наступний рік. І Сполучені Штати по 1,5 млрд доларів щомісяця. Загалом це 3,5 мільярда щомісяця, які повністю перекриють дефіцит бюджету", - повідомляв на пресконференції 14 вересня Денис Шмигаль.
У 2022 році дефіцит бюджету покривався не лише за рахунок допомоги Заходу, а й за допомогою Національного банку України, який за попередні півроку провів емісію національної валюти на рекордні 315 мільярдів гривень. У бюджеті на наступний рік покриття дефіциту за рахунок випуску в ринок непідкріпленої валюти не заплановано – заявляв міністр фінансів Сергій Марченко. Втім, за його словами, "така опція існує".
"Щоб Нацбанку не довелось робити емісію гривні, дохідна частина бюджету має відповідати воєнним видаткам. Чому? Тому, що макрофінансова допомога від західних партнерів може використовуватись на все, окрім фінансування війни. Тому доходи бюджету у 2023 році щомісяця мають складати 100 млрд. Чи реально вийти на такі цифри? Враховуючи, що цього року вони складають 90-95 млрд грн, думаю, що так", - пояснює логіку цього рішення Олег Пендзин.
Інших варіантів, окрім як сподіватись на допомогу Заходу, у нас наразі немає.
"Україна не може вийти на міжнародні ринки і продати євробонди. Ми провели реструктуризацію, знаходимось в технічному дефолті, тому жоден свідомий інвестор нам не дасть ні копійки", - додає експерт.
Втім, навіть попри те, що Україні вже обіцяно близько 38 мільярдів доларів кредитної допомоги, це не означає, що вона справді надійде.
"На поточний рік нам обіцяли в якості підтримки 37 млрд доларів, але досі ми отримали лише 17 млрд доларів. Тому навіть підтверджені обіцянки не означають, що гроші будуть отримані. Це поки лише плани. Безперечно, уряд має резервний план – вочевидь, він передбачатиме емісію гривні Національним банком для того, щоб перекривати те, що буде недоотримано", - каже Олег Пендзин.
Яким буде реальний бюджет-2023?
Загалом, експерти переконані, що очікування уряду щодо економічної ситуації на 2023 рік, відображені в проєкті державного бюджету, є цілком реалістичними. Уряд записав до проєкту кошторису лише ті надходження, які надійдуть за будь-яких умов.
За словами Тараса Козака, обсяги надходжень від мита та податків оцінені дуже консервативно, відтак, враховуючи дуже високу інфляцію, слід очікувати суттєве перевиконання бюджету. Окрім того, за його словами, уряд не вніс до проєкту бюджету грантову допомогу, яку пообіцяли країни Заходу на наступний рік, і яка може сягати мільярдів доларів.
Водночас експерти дивуються очікуванням щодо інфляції в 30%. Для порівняння, до кінця 2022 року вона очікується на такому ж рівні.
"Уряд вважає, що причинами цьогорічної інфляції в 30% були втрата спроможності товаровиробників (тобто, товари зникли з ринку) і розрив логістичних ланцюжків. Зараз усі виробництва вже зупинились, а деякі навіть відновили роботу. Усі логічтичні ланцюжки, які порвались ще весною, теж починають відновлюватись – зростає обсяг експорту морем та залізницею. Тому незрозуміло, звідки така висока інфляція. Таке могло б бути, якби Нацбанк фінансував дефіцит бюджету. Але емісії теж не передбачено. Також виникають питання щодо очікуваного курсу валюти на кінець року (50 грн/долар): я не бачу підстав для девальвації у майже 50%", - каже Тарас Козак.
Фахівці стверджують, що через величезну невизначеність в тривалості війни реальний бюджет на 2023 рік може суттєво відрізнятись від проєкту, який уряд подав на розгляд парламенту.
"Бюджет – дуже консервативний документ. Якщо справи в економіці дуже погані – це має бути враховано, а якщо надходження раптом зростуть – Парламент ВР може зібратись та перерозподіливши їх. Наразі ми не можемо не платити зарплатню бюджетникам, лікарям, вчителям, пенсії, так само, як і не можемо не фінансувати сектор безпеки та оборони. Усе інше – не критичне і почекає до завершення війни", - пояснює Тарас Козак.
Таким чином, бюджет на наступний рік буде переглядатись ледь не щомісяця. А якщо перемога України станеться раніше, аніж під кінець 2023 року, парламентарям точно доведеться збиратись і ухвалювати замість бюджету перемоги вже бюджет відновлення.
Читайте також: Важкий, але посильний тягар: як Україні впоратись із зовнішніми боргами
