ЗМІ вже встигли його назвати "смотрящим" за військовою допомогою США. З 18 жовтня цього року в Україні починає аудит команда Генерального інспектора Пентагону Роберта Сторча. Перевірятимуть, як саме і куди саме Київ використовує військову допомогу, що виділяється і передається США для протистояння збройній агресії РФ. До слова, від початку повномасштабної війни (лютий 2022 року) США виділили Україні загалом 113 мільярдів доларів.
Із чим пов'язаний нинішній аудит? Чи могли говорити на цю тему американські політики з представниками делегації України під час нещодавньої поїздки президента Зеленського до США? Рішення про черговий фінансовий аналіз американської допомоги Києву може свідчити про те, що за океаном не впевнені (або впевнені не на 100%, як вони звикли), що підтримка, яку вони виділяють, витрачається виключно за призначенням?
Оскільки ми плануємо продовжувати й надалі виділяти гроші Україні, і оскільки в США з'являється більше опозиції в цьому питанні (у середовищі консерваторів), то ми намагаємося ще краще обґрунтувати таке рішення. Як я вже не раз говорив в інтерв'ю українським ЗМІ, у США страшенно цінуються процеси. У нас дуже часто процес вагоміший за результат. Тому, щоб можна було щось робити далі, ми маємо все обґрунтувати аргументами. У нас і для нас це завжди мало велике значення саме через такий наш підхід. Думаю, що такий аудит уже давно намічався і прямо це не пов'язано з нещодавньою поїздкою президента Зеленського до США.
Скажу відверто, що якби була якась криза або інцидент у питанні виділення допомоги Україні, то, найімовірніше, у нас він уже був би публічним. Як мінімум, частково точно відомим. Як людина, яка понад 20 років в американській політиці, я б про це почув точно. Я точно знав би про це навіть у разі, якщо ситуація і не була б настільки вже відкрита. Але, нічого подібного я не чув.
На базі цього моя думка наступна: оскільки США хочуть продовжувати виділення ресурсів Україні, оскільки з'являється більше критики цього наміру від наших політиків, то й вирішили визначити головного аудитора, створити навколо нього команду і делегувати їх вивчити ситуацію безпосередньо.
Буде дуже важливо, якщо Сторч не виявить в Україні нічого негативного, не знайде нічого скандально-системного. Так, він може щось шукати, вивчати, якісь моменти засуджувати тощо. Навіть якщо він нічого не знайде суттєвого, то, можливо, він побачить щось неправильне, якісь пробої в ефективності розподілу тощо. Щось він може знайти, що буде не ідеально, але ж ідеально подібні питання не можуть виглядати в жодній країні, та ще й з такими спеціальними ресурсами, як озброєння і гроші. Але, якщо не буде великого скандалу - це вже суттєвий виграш української сторони. Тоді це підкреслить для американців, що в Україні сьогодні вже немає тієї корупції, яка була ще зовсім недавно. Підкреслить, що це вже інша Україна.
Нещодавно в розмові одна людина з України, яка має стосунок і до політичних процесів, і до військової сфери, сказала мені таке: "Нам уже не стільки потрібні герої, скільки потрібні професіонали своєї справи". Тобто, вже потрібна продумана системність. І те, що сказала ця людина, дуже співзвучно з тим, що роблять США.
Я думаю, що аудит із нашого боку - це хороший хід. Я дивлюся на це, як на позитив. Якщо в результаті роботи команди Сторча не виникне величезних скандалів, не буде виявлено якихось грандіозних зловживань, то це стане чудовим аргументом для того, щоб США і далі могли підтримувати Україну.
Зараз у середовищі республіканців більше опозиції в цьому питанні. Невеликий такий рух, але він став більш широким.
Світу вже стало зрозуміло, що росія швидко не відійде. Їх не налякаєш, та ми й не збираємося їх лякати. Ми вважаємо, що росії потрібно гідно протистояти. Щоб налякати, то потрібно зробити щось "нетрадиційне", а Захід не поспішає цього робити тому, що росія все ж таки - ядерна країна. Є побоювання у Заходу щодо застосування рф ядерної зброї. Про це теж не раз говорилося.
Тому, одна справа просто лякати росію, а інша справа - реально довести її до повної знемоги, коли вони там справді видихнуться і не матимуть можливостей продовжувати війну. Інша ж справа, якщо їх сильно розлютити, забити в кут - тоді вони можуть, можливо, зробити щось екстремальне... А так, коли вони самі себе забивають і самі задихаються, то самі ж і починають гнити зсередини. Я не кажу, що це швидко станеться. Є група країн, з якими рф працює так чи інакше - Китай, Індія, Іран, Північна Корея, є обходи санкцій через Казахстан і Емірати, куди повно грошей тече. І все одно, коли до агресора вкрай вороже ставляться понад 120 найрозвиненіших країн світу, то це не може його не вибити з колії.
Я впевнений, що українська влада прекрасно розуміє, що вже якщо США виділяють 113 мільярдів доларів на допомогу, то за ці ресурси доведеться відзвітувати. За логікою, я не думаю, що наші аудитори знайдуть у вас якісь шалені корупційні схеми, як, наприклад, раніше різного роду "діячі" (які зараз просто втекли з України) тупо обкрадали вашу країну на мільярди гривень. Адже питання тут: що саме знайдуть в Україні аудитори Сторча? Можливо, якісь речі не були використані правильно, якісь пішли не чітко за призначенням. Можливо, щось занадто довго лежало на складах, а мало швидко піти за адресою. Якісь питання будуть і вони вимагатимуть пояснень.
Нам не цікаво, що в когось особисто може бути вдома. США цікавить щось масштабне, системне. Наприклад, є сьогодні якісь люди у владі України, які грають і на цю, і на ту сторону? Є хтось у Києві, хто шукає і знаходить вигоду для себе від продовження цієї війни? І так далі. Ось такого рівня питання дуже цікавлять США.
Я не думаю, що щось виявиться в масштабах, про які я говорив вище. Не думаю. Цей аудит буде радше обґрунтуванням для американських громадян продовження допомоги Україні. І що більше США входять у процес, то більше буде різних перевірок. Це для нас нормально.
Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег і член Ради директорів міжнародного правозахисного агентства WEST SUPPORT (США)