Українська діаспора в США, налічуючи близько 1 млн осіб, активно впливає на американську політику та вибори через лобістські організації, фінансову підтримку кандидатів і консолідацію голосів у ключових штатах. Про це пише Богдан Попов, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
Демографічний профіль української громади в США
За оцінками, кількість американців з українським походженням становить близько 1 млн осіб. Це приблизно 0,3% населення США. Після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році до США прибули десятки тисяч нових українців – наприклад, 74 694 осіб за даними опитування ACS 2023 року прибули у 2022 році. Однак багато з них прибули за програмами тимчасового захисту (TPS), програми «Об’єднані заради України» та через статус біженців – і через відсутність громадянства США не могли брати участь у виборах.
Основні осередки української діаспори в США – великі міські агломерації: Нью-Йорк (22% іммігрантів з України), Каліфорнія (16%), Вашингтон (9%) (дані ACS 2015–19). Значні громади є також у Пенсільванії, Огайо, Індіані, Іллінойсі (так званий «Rust Belt»), а також у штатах Міннесота, Північна Дакота, Вашингтон (штат) та у великих містах: Лос-Анджелесі, Сакраменто тощо.
Наприклад, у 2022 році у Пенсільванії налічували ~92–122 тис. українців (за оцінками місцевих ЗМІ), а у Мічиґані – близько 33 тис. (переважно у Східному Мічиґані). Також є компактні українські громади в штатах Нью-Джерсі, Іллінойс, Флорида, Вашингтон, Орегон тощо (метрополії Чикаго, Сієтлу, штат Вашингтон). Важливий показник – громадянство та виборча активність. Висока частка українських іммігрантів стали громадянами США: за даними MPI, 73% українських іммігрантів натуралізовані громадяни США (для порівняння: 52% серед усіх іммігрантів).
Крім того, в українській громаді відносно багато літніх людей та родин, що традиційно характеризуються високою явкою на виборах. За оцінками демографів, близько 20% українців США ще не досягли виборчого віку. Особливістю є те, що представники діаспори сконцентровані в окремих районах («compact living»), тому в окремих округах (зокрема в «риттвах» Пенсільванії та Мічиґана) навіть невелика спільнота може давати критичну кількість голосів.
Наприклад, в згаданих штатах кількість українських виборців перевищує маржу перемоги Трампа 2016 року (11 тис. у Мічиґані). У 13 конгресових округах діаспора переважала або прирівнювалася до «виграшу» виборів, тож майбутні кандидати помічають голоси українців і включають питання підтримки України у свої програми.
Працюють українські лобістські та громадські організації
Найпомітніші організації українців у США – це, зокрема, Український конґресовий комітет Америки (UCCA), Фундація «U.S.-Ukraine Foundation» (USUF) та фонди/ініціативи на кшталт Razom for Ukraine.
UCCA (федерація ~110 місцевих українських товариств) існує з 1940-х років і веде активну політичну та культурно-освітню діяльність. З 1977 року UCCA має свою постійну штаб-квартиру у Вашингтоні – Ukrainian National Information Service (UNIS), який займається зв’язками з Конґресом і урядом. Як зазначає сам UCCA, UNIS «допомагає українським американцям з усієї країни зустрічатися з їхніми обраними представниками».
Ця структура підтримує зв’язок з двопартійними «Українським кокусом» у Палаті представників і Сенаті, регулярно надсилає «action alerts» для активістів про актуальні законодавчі ініціативи і позиції партій (напр., перед з’їздами 2020 року UCCA презентувала ДРК та РК 100-сторінкову позиційну доповідь “U.S. Relations with Ukraine”). UCCA є неприбутковою громадською організацією, фінансується членськими внесками, благодійними пожертвами та подіями (зокрема, «Ukrainian Days in D.C.»), втім її профіль – більше культурно-освітній з елементами адвокації (лобіювання).
Фундація «U.S.-Ukraine Foundation» (Washington D.C.) – це організація, створена вихідцями з України, що займається посиленням партнерства США і України у сферах демократії, освіти, культури. Вона організовує експертні форуми (Friends of Ukraine Network), публічні заходи та фінансує проєкти проукраїнського спрямування (антикорупція, реформи тощо). Хоча прямих даних про бюджет USUF тут немає, відомо, що її програми підтримуються приватними пожертвами.
Razom for Ukraine – волонтерський фонд (зареєстрований також як неприбуткова організація в Нью-Йорку), заснований у 2014 році. Його основна діяльність – збір і надсилання гуманітарної допомоги в Україну. За весь час повномасштабної війни Razom залучив понад $100 млн пожертв, доставив сотні тонн тактичного обладнання, медичних засобів, дронів тощо. При цьому Razom має і власну адвокаційну команду у Вашингтоні («advocacy team»), яка веде інформаційні кампанії та зустрічі з політиками щодо підтримки України.
Такі організації зазвичай мають бюджети у мільйони доларів (бюджет Razom на кінець 2022 – близько $1 млн чистих активів) і велику базу індивідуальних донорів (в Razom більше 120 тис. окремих жертводавців). Окрім цього, діють численні місцеві організації: Українська Всесвітня Конґрес (Ukrainian World Congress) – глобальна мережа діаспори з відділеннями по США, Український народний союз (UNA), місцеві колегії Української православної та греко-католицької церков (що часто теж проводять культурно-громадські заходи), кредитні союзи («Self Reliance FCU») тощо.
Всі вони консолідують українську громаду, проводять освітні програми, а в останні роки також долучаються до політичних ініціатив через акції підтримки України. Найпомітніші канали їхнього впливу – це прямі зустрічі з конгресменами, поширення політичних заявок («action alerts»), підтримка лідерів думки та створення медіаповідомлень. Також українські організації активно вступають у коаліції з іншими етнічними та громадянськими групами, щоб спільно лобіювати загальнонаціональні питання (наприклад, перебудова системи оборонних контрактів чи енергетична безпека).
Українці в США долучаються до фінансування виборчих кампаній
Хоча українська громада не створює великих нових Super-PAC, частина її представників бере участь у фінансуванні кампаній. Наприклад, у 2023–2024 роках діяв зареєстрований PAC «American Ukraine PAC», що збирав пожертви й перераховував їх кандидатам у Конґрес. За цикл 2023–24 PAC витратив близько $40,100 на внески кандидатам, здебільшого республіканцям (75%), але також і демократам.
Серед одержувачів – відомі прихильники України: депутатка Марсі Кептур (D-OH) отримала $2 700, сенаторка Сьюзан Вайлд (D-PA) – $6 200, біпартійні коґарні Brian Fitzpatrick (R-PA) – $900 та Ami Bera (D-CA) – $1 800. Цей приклад ілюструє, що українсько-американський донорський пул, хоча й не величезний, працює обома партіями, але з акцентом на тих, хто підтримує допомогу Україні.
Також поодинокі українські підприємці і меценати можуть робити приватні внески. Наприклад, технобізнесмени українського походження в Кремнієвій долині публічно відомі як значні донори загальнонаціональних PAC – наприклад, співзасновник PayPal Макс Левчин перераховував десятки тисяч доларів обом партіям у різних циклах (донори пов’язані з проукраїнською позицією, послідовно підтримували Демократичну партію в 2020–2024 роках). Проте систематичних даних про суми приватних внесків саме від «українців» в доступі мало. Основна роль української громади полягає в мобілізації на зустрічах з виборцями, інформуванні політиків про думку діаспори та консолідації голосів у проблемних округах.
Які союзники в Конґресі та чи є вплив на адміністрацію США
Українська діаспора має значний вплив завдяки тісній роботі з конгресменами та активною адвокацією. Головними «союзниками» інтересів України в Конґресі стали біпартійні групи на кшталт Congressional Ukraine Caucus у Палаті представників і Senate Ukraine Caucus в Сенаті.
Наприклад, Марсі Кептур (D-OH) є співголовою Українського кокусу у Палаті і, як зазначають експерти, «має великий вплив у Конґресі» та багато років ініціює законотворчість на підтримку України. Цей кокус об’єднує понад 90 членів Конґресу із обох партій. У сенаті аналогічне лобі курують співголови Річард Дербін (D-IL) та Роджер Вікер (R-MS).
Серед інших союзників – представники Білого дому: адміністрація Байдена завжди отримувала широкий зворотний зв’язок від української громади (в Україні кажуть, що діаспора діє як «мільйонні лобісти України у всьому світі»). Українці США також послідовно підтримують правлячу адміністрацію у двопартійних питаннях щодо України. Приміром, звернення громадськості (UCCA/UNIS) регулярно направлялися до Білого дому з проханням не скорочувати фіндопомогу.
Президент Зеленський під час своїх візитів у США подякував американській діаспорі і демонстрував спільні з Адміністрацією дії щодо оборони українських інтересів. З іншого боку, цільові «лобістські брифінги» (в рамках UCCA/UNIS чи Razom) інформують Конґрес про реальну ситуацію на фронті, що допомагає ухвалювати рішення про нові пакети допомоги. Наприклад, через активний тиск з обох сторін Конґрес неодноразово включав до бюджетних законів видатки для України – так, за 2022–2025 роки США прийняли низку надзвичайних ассигнувань (усі разом – десятки мільярдів доларів) для військової та гуманітарної підтримки України.
Серед ключових ініціатив – Закон «Ленд-ліз для демократії» (Lend-Lease Act) 2022 р., що дозволив пришвидшити передачу озброєнь, та багато спільних резолюцій про підтримку суверенітету України. Українська діаспора активно лобіювала ці рішення через коалиції з західними і східноєвропейськими групами (зустрічі з сенаторами, проведення тематичних днів у Капітолії тощо).
Серед членів Конґресу є також політики українського походження. Вікторія Спартц (республіканка від Індіани) – перша народжена в Україні конгресвумен, відома своїми критичними поглядами на допомогу Києву. Проте вона є скоріше винятком. Набагато більше політиків із «сприйнятливим» українським бекґраундом: співголова кокусу Andy Harris (R-MD), депутати Gus Bilirakis (R-FL), Brendan Boyle (D-PA) тощо. На рівні штатів відомі губернатори з українським корінням – Jared Polis (Колорадо) та J.B. Pritzker (Іллінойс), які активно включилися в допомогу переселенцям та демонструють проукраїнську позицію.
Влада адміністрації США здебільшого враховує позицію діаспори: наприклад, уряд Байдена не припиняв військової допомоги Україні (що прямо відповідає побажанням української громади), тоді як окремі республіканці (як-от Трамп) мусили коригувати риторику під тиском власного електорату-українців, які в значній мірі перейшли на бік Демократів через «проукраїнську» зовнішню політику останніх років.
У цілому українська діаспора в США консолідовано просуває законодавчі ініціативи, що стосуються безпеки України, а також санкцій проти агресорів. Її вплив позначився на ухваленні ряду законів про допомогу та реформування, а також на підтримці багатьох політиків, які регулярно висловлюють підтримку суверенітету України (особливо тих, чиї округи мають вагому українську громаду).
Український американський кокус Конґресу: статус та перспективи
Важливою структурою є Конґресовий Український кокус – двопартійне об’єднання членів Палати представників (засноване 1997 р.), яке сприяє зміцненню зв’язків США та України. За описом UCCA, ця група «організовує депутатів, які поділяють спільні інтереси у зміцненні двосторонніх відносин» і «за участю української американської спільноти спрямовує підтримку на Україні, починаючи з демократизації та ринкових реформ».
На 2025 рік співголовами кокусу є депутати Марсі Кептур (D-OH), Браян Фіцпатрик (R-PA), Енді Харріс (R-MD) і Майк Куіглі (D-IL). Загалом кокус налічує близько 100 осіб (за даними ЗМІ, понад 90 конгресменів). У Сенаті існує аналогічний Senate Ukraine Caucus, співголовами якого в 2025 р. є сенатори Дік Дербін (D) і Роджер Вікер (R). Діяльність цих кокусів – це насамперед регулярне інформування Конґресу про ситуацію в Україні та дорадча роль у формуванні політики. Вони організовують слухання, зустрічі з дипломатами (зокрема з послами України), готують спільні звернення до уряду США.
Наприклад, на початку 2025 року кокуси сприяли внесенню до законопроєктів поправок про додаткові асигнування для оборони України, про посилення санкцій проти російських чиновників та про підтримку енергетичної безпеки Європи (законодавчі ініціативи, що мають безпосередній зв’язок з інтересами України). Значна частина цих ініціатив була розроблена руками співголів та активних членів кокусу, які тісно працюють з українськими організаціями.
Український американський кокус залишається однією з найбільш активних етнокоаліцій у Конґресі. В умовах триваючої війни його значення, очевидно, тільки зростатиме. У майбутньому кокус може розширити фокус: наприклад, на реформуванні оборонної промисловості США чи розвитку технологічного партнерства зі стратегічними галузями України.
Водночас втілення в життя українськими політиками закону про «подвійне громадянство» (проєкт 2024) потенційно активізує голоси діаспори за кордоном. У будь-якому разі до 2025 року діяльність Українського кокусу вже дала помітні результати: численні законодавчі акти, ухвалені Конґресом, прямо відображають спрямованість на підтримку України та посилення її міжнародної позиції під впливом української спільноти США.