Від випробуваних у боях оборонних технологій до передової агропереробки та видобутку стратегічних мінералів — Україна готова стимулювати економічне зростання через інтеграцію у світові ринки. Про це пише Ігор Попов, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
Після завершення війни Україна постане перед необхідністю не просто відновити економіку, а побудувати її заново на якісно інших засадах. Це буде не реставрація старої моделі, а створення нової системи, орієнтованої на інтеграцію до глобальних ринків, технологічну модернізацію та стратегічну автономію.
Інвестори та міжнародні політики вже зараз уважно придивляються до тих секторів, які здатні стати точками зростання. Серед них очевидними є оборонно-промисловий комплекс, агропереробка, видобуток критично важливих мінералів та модернізація інфраструктури.
Оборонно-промисловий комплекс стане локомотивом технологічного розвитку
Війна перетворила оборонний сектор України на найбільшу лабораторію сучасної війни. Післявоєнна держава отримає безпрецедентний досвід і технологічні напрацювання, які можна масштабувати у виробництві зброї, дронів, систем РЕБ, бронетехніки.
За оцінками RUSI, саме українські рішення у сфері безпілотних технологій уже змінили правила гри на фронті, створивши передумови для формування нового оборонного кластера у Східній Європі. Такий кластер стане не лише економічним, але й геополітичним активом: країни НАТО зацікавлені у стабільному партнері з потужним оборонним сектором. Це відкриває шлях до створення спільних підприємств із Rheinmetall, BAE Systems чи Lockheed Martin, які можуть розгорнути виробничі лінії в Україні.
Важливо усвідомлювати, що українська оборонна промисловість після війни не буде відокремленою від глобальних ринків — навпаки, вона інтегруватиметься в них як постачальник унікальних технологій. Сектор уже зараз розвиває виробництво безпілотників малої та середньої дальності, здатних працювати у складних умовах радіоелектронної боротьби, а також систем штучного інтелекту для управління роями дронів. Це дає можливість Україні претендувати на роль технологічного лідера в сегменті, де навіть США та Ізраїль не мають абсолютної монополії.
Не менш важливо, що зростання оборонного виробництва тягне за собою розвиток суміжних галузей: металургії, електроніки, програмного забезпечення, авіабудування. Водночас державі доведеться розв’язувати завдання інституційного характеру — створення прозорої системи держзамовлення, привабливих умов для іноземних інвесторів та захисту інтелектуальної власності. Саме ця комбінація — передові технології, масштабування виробництва та належне регуляторне середовище — здатна перетворити оборонний комплекс України на рушійну силу економічного зростання.
Ключове значення матимуть і довгострокові контракти з НАТО та країнами ЄС, адже вони можуть стати своєрідним «якорем» для інвесторів, гарантувавши попит на українську продукцію на десятиліття вперед. Якщо ця стратегія буде реалізована, Україна отримає не тільки сильну армію, але й повноцінний індустріальний кластер, що стане наріжним каменем нової економічної моделі країни.
Переробка сільськогосподарської продукції відкриває глобальні ринки
Традиційна роль України як “житниці Європи” вже не відповідає сучасним викликам. Поствоєнна економіка потребує відходу від експорту сировини до експорту продукції з доданою вартістю. Йдеться про виробництво харчових концентратів, біопалива, готових продуктів харчування, що дозволить зменшити залежність від логістичних ризиків та отримувати вищі прибутки. Світовий банк у своєму звіті наголошує, що розвиток агропереробки в Україні може збільшити експортні доходи у 2–3 рази без суттєвого розширення посівних площ. З огляду на те, що ЄС поступово інтегрує український агросектор у власний ринок, відкривається перспектива перетворення України на потужний центр харчової безпеки для Європи, Близького Сходу та Африки.
Видобуток і переробка стратегічних мінералів зміцнить позиції України у глобальних ланцюгах
Критичні мінерали – літій, уран, титан, графіт – стають валютою XXI століття. Вони визначають майбутнє електромобілів, атомної енергетики, аерокосмічної галузі та оборонної промисловості. Україна володіє одними з найбільших у Європі запасів цих ресурсів.
За даними International Energy Agency, попит на літій у світі до 2040 року зросте у 40 разів. Це означає, що країни ЄС та США зацікавлені у зниженні залежності від китайських та африканських поставок через розвиток альтернативних джерел у Східній Європі. Україна, за умови гарантій безпеки та інвестицій у переробку, може стати ключовим постачальником для європейського “зеленого переходу” та технологічної модернізації. Важливим викликом стане уникнення сценарію “ресурсної колонії”: лише розвиток власної переробки титану чи графіту гарантує максимальний економічний ефект.
Модернізація транспортної інфраструктури інтегрує Україну до європейської економіки
Будівництво нових доріг, залізниць, логістичних хабів та портів – це не лише інфраструктурний проект, а ключ до інтеграції в економіку ЄС. За оцінками Європейської комісії, модернізація транспортних коридорів TEN-T, що з’єднають Україну з ЄС, стане найбільшим інвестиційним пакетом у Східній Європі з часів післявоєнної відбудови Балкан. Це означає появу нових можливостей для приватного капіталу у сфері концесій, логістики, мультимодальних перевезень. Транспортна модернізація також зніме один із ключових бар’єрів для експорту – високі логістичні витрати, що традиційно знижували конкурентоздатність українських товарів.
Україна стане економікою зростання, якщо правильно використає шанс
Поствоєнна відбудова не зводиться до ремонту мостів чи заводів. Це унікальний шанс створити конкурентну економіку, яка поєднує оборонні інновації, агропереробку, видобуток критичних мінералів і сучасну інфраструктуру. Для інвесторів це означає не лише високі прибутки, але й можливість увійти в нові ринки, які будуть формувати обличчя Європи наступних десятиліть. Для політиків – це шанс зробити Україну прикладом успішної інтеграції поствоєнної країни у глобальну економіку.