В останні місяці на тлі обговорення в суспільстві і серед військових закупівлі колісних артилерійських установок «Дана» трохи пішли в сторону новини про про аналогічний вітчизняний проект 155-мм САУ «Богдана». А на цьому напрямку є дуже обнадійливі моменти. Перш за все те, що сам проект САУ «Богдана» з'явився в публічній сфері влітку 2018 року, а вже на військовому параді в серпні дослідний зразок на базі КрАЗ-6322 прокотили в колоні військової техніки. Тоді стало очевидно, що Україна власними силами планує з нуля створити не тільки самохідну артилерійську установку НАТОвського калібру, а й організувати виробництво стволів.
Після такого приголомшливого успіху почалася рутинна робота по доведенню проекту до рівня спочатку виробничих, а потім і державних випробувань. Проблемою відразу ж стала відсутність 155-мм снарядів, так як наша армія і понині має радянський стандарт - 152-мм.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ударні безпілотники: що може підійти для української армії
Шлях "Богдани"
Спочатку намагалися використовувати партію снарядів виробництва ДАХК «Артем», проте вони мали серйозні недоліки і тому незабаром було прийнято рішення про закупівлю партії снарядів у турецького виробника.
Тільки в кінці 2019 року почалися реальні випробування, зокрема так звані «гідропостріли», в ході яких були підтверджені характеристики ствола, який виробляється серійно на Новокраматорському машинобудівному заводі. Потім були постріли інертним снарядом. За результатами випробувань були внесені деякі зміни в конструкцію системи, зокрема змінена форма дульного гальма. Паралельно було закуплено необхідне обладнання для виробництва стволів.
Однак фактично весь 2020 рік пройшов в безцільних дебатах Міністерства оборони України і «Краматорського заводу важкого машинобудування» як безпосереднього виконавця дослідницько - конструкторських робіт. Військові безпосередньо звинувачували заводчан в невиконанні своїх зобов'язань, справа навіть дійшла до суду.
Однак в кінці 2021 року сторони прийшли до компромісу і знову був запущений механізм попередніх випробувань, які дозволили б перейти до державних випробувань, без яких неможливе прийняття зразка на озброєння і розгортання серійного виробництва.
Навесні 2021 року єдина установка була відправлена на полігон «Широкий лан», де за короткий час виконала близько 50 пострілів вже бойовими снарядами. В ході випробувань був підтверджений заявлений виробником настріл в 1500 пострілів, що досить непоганий результат, якщо враховувати повну відсутність досвіду в такого роду роботах.
Вже на літо заплановані стрільби на максимальну дальність - 40 кілометрів. Далі вже буде перехід до більш серйозних випробувань з використанням спеціалізованої апаратури і випробувачів з Державного інституту випробувань і сертифікації озброєння, військової техніки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Управління вогнем: як в Україні модернізують старі РСЗВ "Град", "Ураган" та "Смерч"
Питання в призначенні
Такий прогрес став можливий завдяки тому, що умовно кажучи військові «відв'язали» «Дану» від «Богдани». Практично до 2020 року обидві установки розглядалися як прямі конкуренти, що викликало певні тертя як в середовищі як артилеристів, так і виробничників.
Однак зараз прийнято рішення, що «Дани» підуть на озброєння окремих артилерійських бригад (вірніше однієї -26-ї імені генерала-хорунжого Романа Дашкевича), а «Богдани» з часом стануть основним зразком для бригадних артилерійських груп. Таким чином вирішується і питання бойової ефективності наших сухопутних військ зараз - під час війни, так і перспективність подальшого розвитку з переходом на натовський калібр.
На сьогодні проект «Богдана» розвивається досить швидкими темпами - так, наприклад, зараз опрацьовується варіант зміни бази САУ з КрАЗа на TATRA, що технічно досить просто. З іншого боку, завдяки закупівлям верстатного парку нині відпрацьовані технологічні моменти - так, якщо ще в 2019 році «краматорчани» озвучували термін виробництва одного ствола в 45 днів, то зараз він зменшився до 10-12 днів. На тлі триваючих випробувань, в успішності яких виробник впевнений на 100%, вже у фінальній стадії виробництва знаходяться п'ять стволів, які необхідні для виробництва дослідної партії самоходок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дивізіон проблем: ЗСУ ризикують залишитися без нових ракетних комплексів
Потрібні снаряди
Поки серйозною проблемою для успішної реалізації проекту залишається освоєння вітчизняного виробництва 155-мм снарядів. Хоча президент компанії - голова правління ДАХК «Артем» Володимир Зимін під час виставки «Зброя та безпека-2021» заявив, що його компанія вже завершує спорядження дослідної партії снарядів і найближчим часом будуть випробувані підривом, проте до повноцінних снарядів їм ймовірно ще дуже далеко. Незважаючи на просування деякими військовими чинами думки про продовження випробувань «Богдани» вітчизняними снарядами, проте цикл державних випробувань буде продовжений снарядами зарубіжного виробництва.
В цілому ж можна говорити, що переозброєння артилерійських частин на більш ефективні системи, розгортання власного снарядного виробництва і створення розвідувально-ударних комплексів із поєднанням з безпілотною авіацією є однією з основних задач для української армії на найближчі роки. Адже саме таке поєднання показало свою крайню ефективність як в ході боїв на Донбасі влітку 2014 року (з боку російської армії), так і восени 2020 року в Карабасі (з боку збройних сил Азербайджану).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Американські вертольоти з одеського «Привозу»: новий корупційний скандал в "Укроборонпромі"
