З приходом війни матеріальне становище багатьох громадян стало різко погіршуватися. З початку військових дій майже третина підприємств не можуть виплачувати працівникам зарплати, що вдарило по доходах українців. За оцінкою ООН сьогодні кожен п'ятий житель країни вже почав економити на їжі. Щоб зберегти економіку та суспільство, уряд пішов на соціальні перетворення, які важко було уявити у мирний час.
Читайте також: Військові злочини Росії: у ЄС заявили про готовність направити в Україну слідчі групи
Крім разових виплат у 6,5 тис. грн для офіційно працевлаштованих, влада почала щомісяця виплачувати 2 - 3 тис. грн допомоги внутрішньо переміщеним особам. Обговорюється питання запровадження так званого безумовного доходу для людей, які опинилися у скрутному матеріальному становищі. Запущено програму "Прихисток", яка компенсує оплату комунальних послуг тим, хто прийняв у себе внутрішніх переселенців. Адміністрація Харкова загалом звільнили мешканців від сплати "комуналки" до завершення війни.
Звичайно, про жодний "новий соціалізм" не йдеться, і заходи, що вживаються владою, носять, швидше, тимчасовий і точковий характер. І все-таки, багато українців подібний курс оцінили. Докладніше про ситуацію, а також про інші необхідні кроки покращення життя громадян - у матеріалі Realist.online.
Інший підхід
Директор Українського інституту політики Руслан Бортник розповів Realist.online, що у сьогоднішніх реаліях ні про який заробіток чи податки з боку держави говорити не доводиться. Найголовніше - зберегти соціальну та економічну структуру, щоб суспільство та економіка повністю не розвалилися. Про це говорить, зокрема, підтримка бізнесу, якому "прописали" фактично нову систему оподаткування - 2% з обороту, а також інші послаблення.
Водночас експерт наголошує, що соціально-економічна підтримка коштує величезні гроші. І на даному етапі може функціонувати лише в умовах військової економіки, за максимальної концентрації ресурсів та допомоги "західних партнерів".
"Але треба зазначити, що ефективність управління в цих умовах була досить високою: необхідні рішення ухвалювалися вчасно, а деякі навіть на попередження", - наголосив Бортник. Це, на його думку, дозволило зберегти практично всю інфраструктуру і не допустити розпаду транспортної та енергетичної системи.
Водночас експерт зазначає, що населення та бізнес гідно оцінили перетворення в країні. А тому, вважає він, повного відкату до "старої" системи вже не буде.
"Нова економіка", яка сьогодні функціонує, виглядає набагато привабливішою для суспільства та частини бізнесу, які боротимуться за її збереження після війни. Звичайно, щось буде скасовано, але щось безумовно залишиться. Можливо, частина податкової реформи або ініціатива з безумовним доходом, або ще щось", - підсумував Руслан Бортник.
У тому, що частина прогресивної соціальної підтримки влада спробує згорнути, сумніватися не доводиться. Нічого дивного, адже суспільно-економічна модель в країні залишається незмінною. Але що якби держава обрала своєю стратегією підвищення добробуту власного народу? Напевно, за цим була б зміна принципів економіки, а там, дивишся, і новий шлях розвитку країни. Як би там не було, але підтримка, яка сьогодні надається соціально-незахищеним громадянам, вкрай необхідна. Однак, вона повинна бути системною, а не фрагментарною. Наші журналісти вирішили допомогти владі у їхньому прагненні підтримати населення. Ми попросили кількох громадян поділитися своїм баченням покращення повоєнного життя.
Читайте також: Робота за кордоном в умовах війни: де знайти і скільки можна отримати
Діти та старі
Одне з головних завдань держави – турбота про підростаюче покоління, як майбутнього народу. На жаль, вирішення "дитячого питання" в Україні поставлене, м'яко кажучи, не досить добре. Мешканка Черкас Анастасія Бочкарьова дивується, чому в Україні досі не вирішується питання підвищення виплат при народженні дитини.
"Сума становить 41,2 тис. грн незалежно від кількості дітей. З минулого року хочуть підняти до 50 тис. грн, але нічого не змінилося. У той же час до 2014 р. виплати на першу дитину становили – 30,9 тис. грн, на другий - 61,9 тис. грн на третій і більше - 123,8 тис. грн. За цей час сильно подорожчало дитяче харчування, одяг, іграшки", - розповіла Realist.online молода мама.
Якщо говорити про багатодітні сім'ї, то тут все ще сумніше. Киянка Олена Антоненко, яка виховує із чоловіком вісьмох дітей. На її думку, владі непогано було б змінити схему нарахування "дитячих". Багатодітна сім'я сьогодні може розраховувати на щомісячні 2,1 грн на кожну третю та наступну дитину. Але це до шестирічного віку.
"Але хіба діти потім не потребують харчування та одягу?" – каже багатодітна мама.
Те саме стосується харчування у школі, за яке багатодітні сім'ї змушені платити зі своєї кишені (вимоги змінюються залежно від регіону). Суми виходять чималі. Скажімо, на чотирьох учнів за місяць витрачається понад 2 тис. грн. Адже треба звідкись брати кошти на одяг, шкільне приладдя, ті ж гуртки, що розвивають, і продовжленка сьогодні коштують грошей.
Туго йдуть програми із забезпечення житлом. Родина Олени Антоненко стоїть у черзі на квартиру, починаючи з 2010 р. і сьогодні вони 13-те у списку.
"Чому б державі не домовитися із забудовником, щоб у житловому комплексі на тисячу квартир безкоштовно виділили хоча б одну квартиру для багатодітної сім'ї? Як би це покращило ситуацію", - каже Олена.
Про прохолодне ставлення чиновників до "сімейної теми" можна судити з таких "дрібниць", як свята. Багатодітна мама розповіла, що її сім'я отримує невеликі подарунки двічі на рік: на День матері та на новорічні свята. Хоча раніше, каже Олена, підтримка була набагато кращою.
Читайте також: Українцям компенсують втрачене житло: що передбачає новий законопроект, ініційований Зеленським
Непогано б державі приділяти більше уваги пенсіонерам, хоча б щодо медзабезпечення. Інвалід другої групи 69-річна киянка Розалія Кукілко каже, що їй і належить 50% знижка на медикаменти, проте часто потрібних ліків отримати не вдається. Їх немає.
"Бує, дадуть 30 пігулок на місяць зі словами, мовляв, скажіть і за це спасибі", - розповіла вона. Також багато питань щодо субсидій, отримання яких посилюється рік у рік. У результаті кількість субсидіантів за останні п'ять років знизили вдвічі.
На окрему увагу заслуговує робота соціальних служб, на які з бюджету традиційно виділяються гроші. Керівник ГО "Союз багатодітних сімей" у Подільському районі Києва Катерина Барилюк розповіла нашим журналістам, що внутрішньо переміщені громадяни не можуть отримати навіть необхідної інформації.
"До нашої громадської організації звертаються біженці, які не змогли отримати допомогу в соцзабезі: або вони не можуть додзвонитися, або там закрито. Інших людей постійно ганяють від одного до інших з документами. Інформація уривкова, немає централізованого надання допомоги. Ось на це було б варто насамперед звернути увагу державі" - підсумувала вона .
На закінчення
Чому соціальний вектор для України такий важливий? Збільшення добробуту людей це, по-перше, зміцнення економіки держави. Згідно з дослідженнями, зростання доходів найбідніших верств населення хоча б на 1% збільшує ВВП країни на 0,3%. По-друге, що більше уваги виявляється соціальним питанням, то патріотичним стає суспільство. Знаючи, що сім'ї буде надано підтримку, громадянин буде більш мотивованим, тому що точно знає, на що він витрачає своє здоров'я та сили. Але якщо розглядати людину як одиницю оподаткування чи можливість заробити, про який патріотизм може йтися?
Читайте також: Право на відплату: чи буде створено в Україні аналог "Моссаду"
