Про те, що формат п'ятиденного робочого тижня не виправдовує себе у частині продуктивності, соціологи, психологи та фахівці з бізнес-адміністрування говорять давно. На практиці скорочення робочого графіка можуть дозволити собі далеко не всі компанії, не кажучи вже про запровадження подібної норми на державному рівні. Проте складно – не означає неможливо. Наприкінці січня українська ІТ-компанія "mcpk" оголосила про перехід на чотириденний робочий тиждень без продовження робочого дня, зменшення кількості відпусток та рівня зарплат, повідомляє портал DOU.
Realist.online розбирався у тому, які переваги та недоліки має скорочений робочий графік, і чи може такий формат стати нормою для українського ринку праці.
Читайте також: Право на працю без щеплення: чи законне усунення від роботи та що радять юристи
Де та як це працює?
У 2014 році Міжнародна організація праці при ООН закликала роботодавців до запровадження чотириденного робочого тижня. На думку експертів МОП, такий графік роботи позитивно позначається на здоров'ї та продуктивності працівників, що дозволяє збільшити кількість робочих місць, а також благотворно впливає на екологію.
Слідуючи даній рекомендації, в 2015 році уряд Ісландії провів масштабний експеримент зі скорочення робочого часу. Протягом чотирьох років 2500 представників різних професій (близько 1% населення) працювали від 35 до 36 годин на тиждень, замість звичних 40. Новий графік впроваджувався в різних форматах: одні підприємства переходили на чотириденний робочий тиждень, інші – скорочували робочий день на годину з понеділка по четвер, і на 4 години – у п'ятницю.
Організатори експерименту назвали його результати "приголомшливо успішними": скоротивши час нарад та реорганізувавши робочі процеси, ісландці зберегли продуктивність, не працюючи понаднормово. Протягом наступних двох років місцеві профспілки досягли скорочення робочих годин або права на їх скорочення для 80% працівників.
Читайте також: "Видихаємо" локдауни та видалення: як зберегти психологічний клімат у колективі
На відміну від українців, які працюють у середньому 40 годин на тиждень, жителі Нідерландів вже у 2018 році працювали лише 29,3 годин, данці – 32,4, а норвежці – 33,8 години, повідомляє Організація економічного співробітництва та розвитку.
Першою країною у світі, яка запровадила скорочений робочий тиждень на національному рівні, стали Об'єднані Арабські Емірати. За повідомленням видання "MY MODERN MET", з січня 2022 року робочий день в ОАЕ розпочинатиметься о 7:30 і закінчуватиметься о 15:30, а в п'ятницю триватиме з 7:30 до 12:00. Залишок п'ятниці, субота та неділя тепер вважаються вихідними.
Для України такий підхід поки що є великою рідкістю навіть у приватних компаніях. За даними експертно-аналітичного центру hh.ua|grc, у 2019 році лише 6% вакансій в Україні передбачали гнучкий графік, повідомляє "Сьогодні". Найчастіше йшлося про сферу IT, роздрібну торгівлю та маркетинг. Згідно з результатами дослідження, за чотириденним графіком працювали лише 2% респондентів, хоча 30% вважали його оптимальним.
Читайте також: Зарплата від 12 тисяч: у Києві роздають листівки із закликом вступати до тероборони (фото)
Навіщо це потрібно?
Ні для кого не секрет, що наша продуктивність має певний ресурс. Кількість часу, проведеного на робочому місці, не дорівнює обсягу виконаної роботи. Під кінець робочого дня втомлені робітники не приносять користі компанії, але й не відпочивають, тому що продовжують перебувати у робочій обстановці.
Крім того, результати дослідження, опубліковані в журналі "Lancet", підтверджують, що у людей, які працюють 55 годин на тиждень і більше, на 33% вищий ризик інсульту і на 13% вищий ризик розвитку ішемічної хвороби серця в порівнянні з тими, хто працює стандартні 35-40 годин.
Відсутність здорового балансу між роботою та особистим життям неминуче призводить до психологічного вигоряння, що суттєво знижує рівень працездатності працівників. Необхідність у регулярному та якісному відпочинку підтвердила акція, проведена в японському підрозділі Microsoft.
В рамках експерименту працівники отримували додатковий вихідний у п'ятницю, зберігаючи повний обсяг зарплати. Крім того, ділові зустрічі мали тривати до 30 хвилин, а спілкування зі співробітниками відбувалося в онлайн-чатах.
В результаті експерименту в компанії різко знизилася кількість лікарняних, кількість відгулів зменшилася на 25,4%, було роздруковано на 58,7% менше сторінок паперу, а споживання електрики в офісі скоротилося на 23,1%. При цьому продуктивність праці зросла майже на 40%, повідомляє "Bloomberg".
Читайте також: Інвестувати у нерухомість: наскільки це вигідно та скільки можна заробити
Про механізми запровадження скороченого робочого тижня, його переваги та недоліки в українських реаліях Realist.online розповіла експерт з розробки та впровадження управлінських інновацій у бізнесі, викладач факультету психології КНУ імені Т.Г. Шевченка та лектор авторського курсу у Стенфорді Віра Романова.
За словами експерта, знайома всім нам з дитинства п'ятиденка – не просто звичка, а й загальнонаціональний спосіб організації життя. Усі сфери від виробництва товарів до надання послуг підлаштовані саме під цей графік. Хоча насправді він підходить далеко не кожному, а в деяких може викликати проблеми психологічного характеру. У той же час, перехід на сувору чотириденку також не стане панацеєю для всіх співробітників.
"До мене досить часто звертаються люди з вигорянням або так званою неврастенією від перевтоми. Найчастіше це є показником того, що графік роботи та спосіб організації діяльності не співпадає з особистісними особливостями або способом життя людини. Для вирішення проблеми зазвичай достатньо лише переосмислити "кордони" організації життя. Наприклад, поставивши дні відпочинку не поспіль, а за принципом "2 робочі – вихідний – 3 робочі – вихідний". В результаті, вигоряння та перевтома проходять", - пояснює кандидат психологічних наук.
Крім того, за словами Віри Романової, люди, яким властивий трудоголізм та особлива цілеспрямованість, фізично не можуть відпочивати два дні поспіль, не кажучи вже про три. У той же час, 5 робочих днів поспіль можуть призвести до виснаження. У таких випадках ідеальним рішенням стане індивідуальний підхід з урахуванням психологічних особливостей особистості та нервової системи.
"Зрозуміло, не варто забувати, що всі ми соціальні і так чи інакше змушені орієнтуватися на загальноприйняті негласні правила організації робочого процесу. Існують окремі сфери діяльності, в яких подібне скорочення та специфічний робочий графік є способом організації робочого часу. Наприклад, лікарі, вихователі дитячих садків, юристи. Скорочення робочого тижня може бути впроваджене в роботу бухгалтерів, якщо частину процесів автоматизовано. Також на чотириденний тиждень можуть перейти турагенти, виконуючи частину роботи в онлайн-форматі", - каже експерт.
Читайте також: Позбавлять швидкого старіння і болю: нове дослідження про користь фізичних навантажень
За словами керівника експертно-аналітичного центру компанії "grc" Руслани Березовської, найчастіше гнучкий графік можна зустріти у сфері IT. Така лояльність продиктована необхідністю залучення до проектів дефіцитних у нашій країні спеціалістів. Але переважна більшість українських роботодавців все ще не готові до таких радикальних змін. При цьому експерт наполягає: така позиція не пов'язана із небажанням керівництва йти назустріч співробітникам.
"Якраз навпаки: зараз пропозицій про роботу більше, ніж кадрів. І якщо порівнювати нинішній ринок праці із ситуацією 2014-2015 років, можна побачити великий прогрес у частині управління. Роботодавці стали набагато більше дбати про своїх співробітників. Причому йдеться не тільки про матеріальний і фізичний стан працівників, але й про їхнє психологічне здоров'я. Зараз багато компаній наймають штатних психологів, які допомагають співробітникам справлятися зі стресом і тривожністю. Це стало особливо актуальним на початку пандемії, а тепер і у зв'язку із зовнішньополітичною ситуацією", - каже Руслана Березовська у коментарі Realist.online.
За словами кадрового спеціаліста, скорочений робочий тиждень не вписується в наші консервативні уявлення про працю. Українські роботодавці звикли до того, що для отримання гарного результату підлеглих часто доводиться стимулювати та контролювати своєчасне виконання завдань. Перехід більш вільний графік може поставити під питання ефективність роботи.
"Водночас, варто зазначити, що зараз ми спостерігаємо появу нового покоління фахівців, які самі зацікавлені в досягненні нових цілей та постійному розвитку. Зрозуміло, що всі ми працюємо насамперед заради отримання зарплати. Але є й інші мотивуючі аспекти. Наприклад, чоловіки досягають найбільших успіхів у тих проектах, які їм щиро цікаві. Для жінок вкрай важлива атмосфера в колективі. Якщо працівник справді зацікавлений у якісному виконанні своїх обов'язків, вільний графік не завадить йому в цьому", - упевнена Руслана Березовська.
Труднощі переходу
Країни, які експериментально або повноцінно перейшли на чотириденний робочий тиждень, здебільшого є лідерами рейтингів індексу щастя та благополуччя. Але в цьому питанні важливо правильно визначити причинно-наслідковий зв'язок. Адже саме добробут та високі економічні показники (наприклад, ВВП на душу населення) забезпечують можливість скорочення робочого часу.
Бізнес-консультант Віра Романова переконана: перешкодами до переходу на чотириденку в Україні можуть бути два фактори: культурні сценарії, в яких живе кожна окрема людина, та жорсткі дедлайни.
"Українські реалії такі, що якщо в рамках експерименту включити час на дорогу до офісу в робочий час, більшість співробітників у нашому культурному середовищі не прагнутимуть швидше дістатися робочого місця. Більше того, деякі ще й запізняться хвилин на 15. Щоб зламати такий сценарій ставлення до роботи, потрібно кілька століть чи зміна хоча б пари поколінь", - вважає експерт.
Читайте також: Природжений лідер: які знаки Зодіаку вміють керувати людьми
У той же час, у питанні зайнятості тиск на нас чинить і соціум. Спати до 11 години дня в середу для українця – майже непристойно. У суспільстві прийнято бути "соціально" зайнятим, а не особистісно вільним, каже Віра Романова.
Ще одним стримуючим фактором на шляху до скороченого робочого тижня для українців може стати низький рівень життя. Нескінченно зростаючі витрати на життя змушують багатьох брати другу, а часом і третю роботу. У таких умовах громадянам потрібен не додатковий вихідний, а скоріше кілька зайвих годин у добі.
"Вивчаючи ринок праці, можна помітити, що "продати" свій час двічі, а то й тричі, намагаються вже не лише у сфері IT. Навіть ТОП-менеджери беруться не лише за консалтинг, а й за другу повноцінну роботу у стратапі чи невеликому бізнесі. Напевно, це ознака того, що нашій людині складно просити велику зарплатню за результат. Це питання культури та самооцінки з одного боку, і недооцінки ключових співробітників з боку роботодавців, з іншого", - пояснює Віра Романова.
За словами експерта, навіть запровадивши чотириденку, українські роботодавці, швидше за все, знизить рівень оплати праці. А самі співробітники, недооцінюючи свої вміння та навички, погодяться на менше. Виходом із ситуації може стати скорочення тривалості робочого дня на 1-2 години, зрозуміло, із погодженням оплати праці.
Читайте також: Як не погладшати на "віддаленні": комплекс вправ, щоб тримати форму
Юридичний аспект
Примусити роботодавця переглянути графік роботи дуже складно. Українське законодавство, зокрема положення ст.52 КЗпП, передбачає лише п'ятиденний або шестиденний робочий тиждень, пояснює адвокат АО "Credence" Сергій Головко. Ст. 56 КЗпП дозволяє впровадження чотири-, три- або навіть одноденного робочого тижня, але тільки внаслідок угоди, тобто двосторонньої домовленості між роботодавцем та робітниками.
Винятки допускаються лише щодо певних категорій робітників: для вагітних жінок або жінок, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда або хворого члена сім'ї, за яким потрібен догляд, роботодавець зобов'язаний встановити на їхню вимогу неповний робочий тиждень.
"Тобто теоретично співробітники можуть вимагати перегляду графіка, але якщо роботодавець принципово не згоден, через суд його не примусиш. Якщо тільки колектив не складається виключно з осіб, які входять до спеціального переліку, прямо передбаченого законодавством", - каже адвокат у коментарі Realist. online.
За словами Сергія Головка, існуюча судова практика з питань скороченого робочого тижня, практично завжди стосується або незгоди робітників із зменшенням розміру зарплатні, через встановлення неповного робочого часу, або вирішує спірні правовідносини у випадках незаконності звільнення, коли роботодавець, замість встановлення скороченого робочого тижня окремих категорій працівників, звільняє їх за прогули.
Читайте також: Українці увійшли до десятки найнещасніших націй: міжнародний рейтинг
