Скандальний медіапроект

Бенкет під час чуми: Україна готова викинути 10 млн євро за президентське інтерв'ю, на кисень для смертельно хворих - грошей немає

25 грудня 2020 | 11:55

В останні дні 2020 року дірка в українському бюджеті досягла гігантських розмірів - 160 млрд гривень. Уряд гарячково шукає гроші і позичає їх на фінансових ринках під космічні 12% річних, але навіть цього не достатньо для виплати зарплат медикам або закупівлі кисню для смертельно хворих. Але, як виявляється, у влади є 10 млн євро - а це, ні багато, ні мало, цілих 340 млн гривень - для оплати корупційної авантюри, яку вже по другому разу хочуть провернути в Україні нечисті на руку ділки. Тільки замість Януковича та Партії регіонів в допомогу їм тепер Зеленський і його слуги в уряді. 21 жовтня 2020 року стало відомо, що уряд України планує реінкарнувати медіа-проект "Еuronews Ukraine", що коштував Україні вже більш ніж 10 млн євро через нечистих на руку медіаменеджерів кілька років тому. Цьому рішенню передувало серпневе інтерв'ю Володимира Зеленського телеканалу Euronews. Як тепер стало зрозуміло, інтерв'ю було таким собі дуже хитрим способом відкрити двері до президента країни і через нього - до бюджетних 340 млн гривень. Звідки взялося це недешеве для українських платників податків інтерв'ю і навіщо Україні під час катастрофічної нестачі коштів для лікування хворих коронавірусів вдруге викидати 10 млн євро на сумнівний проект, розбирався Realist.

"Є пропозиція уповноважити міністра культури і інформаційної політики, власне, мене, розробити проект про підписання угоди з ТОВ "Еuronews" про введення медіапроекту "Еuronews Ukraine" у 2021 році", - ось так, не мудруючи лукаво, оголосив на засіданні Кабміну про другий "заході" Україна на Еuronews Олександр Ткаченко. Без чітких пояснень, чиє це, власне, пропозиція і навіщо воно Україні зараз, коли країні відверто не вистачає грошей на медицину, без будь-якої дісскуссіі в суспільстві або серед експертів. Але прем'єр Шмигаль з ним все одно погодився.

У тих, хто пам'ятає перший візит Євроньюз в Україні часів президентства Януковича, від цієї новини був справжній шок. Історію бездарно викинутих більше 10 млн євро з подачі колишнього віце-прем'єра Бориса Колесникова і одіозного ліванського медіа-менеджера і бізнесмена Валіда Арфуша можна викладати на курсах по медіакорупціі як найгірший приклад вимивання грошей з країни.

Валіда Арфуша, колишнього піарника Януковича і великого друга "регіоналів" звинувачували не тільки в цензурі на українському телебаченні, а й у сутенерстві та інших кримінальних злочинах. А реалізований Арфушем проект "український Еuronews" не став кримінальною справою тільки через недбайливих українських слідчих, яким все одно, як так могло статися, що з бюджету вимили 10 млн євро для проекту, який не приніс Україні нічого, крім ганьби.

"Валід Арфуш уже раз втридорога продав Україні Еuronews. А зараз побачив на чолі уряду лохів, яким можна вдруге втюхати той же товар - завдяки всього лише одному інтерв'ю з нашим президентом" - розповідає джерело, добре знайоме з історією створення та безславного провалу української редакції Еuronews.

За його словами, перші переговори про створення української редакції Еuronews почалися ще в середині позаминулого десятиліття.

"Активні переговори про запуск української версії між Еuronews і Україною почалися приблизно з 2006 року. У тому ж році згадка про це з'явилися в українських державних нормативних документах, що нескладно перевірити по законодавчій базі. А в 2007-08 роках, після досить непростого підготовчого етапу , питання створення української версії вийшло на завершальну фазу. Була розроблена вся необхідна нормативна база з української сторони, узгоджені всі аспекти співробітництва. було організовано візит керівника НТКУ Ілащука в Ліон, до роботи були підключені українські дипломати, нардеп Ірина Геращенко провела серйозну експертну дискусію в парламенті , тобто починалося все серйозно. і, звичайно ж, ніякого Арфуша в цьому процесі не було і в помині".

Але що більш важливо для розуміння всього, що сталося далі, так це фінансовий аспект, згадує джерело. «Крім різних технічних моментів співпраці був узгоджений також фінансовий аспект. Йшлося про суму в 3 млн євро в рік, разом з ліцензією і всіма іншими витратами максимальна вартість не повинна була перевищувати 5 млн. Це ліцензійні платежі, технічна база і так далі. Таку суму планували закласти в українському бюджеті на створення української редакції. Однак, у 2008 році в Україні виникла криза, стало зрозуміло, що є важливіші статті витрат, питання українського Еuronews зняли. Яким же було здивування, коли через два роки, вже після перемоги Януковича, в темі українського Еuronews несподівано сплив Валід Арфуш, який почав представлятися, як єдиний парламентер з боку України і організатор всього процесу. Тобто він, по суті, сам собі присвоїв всю роботу, яку кілька років проводили зовсім інші люди. Але все стало ясно, коли Кабмін опублікував рішення про створення редакції, де з держбюджету на ті ж цілі було виділено суму просто в два рази більше - понад 9 мільйонів євро з бюджету. Тобто просто взяли та помножили на два! Пізніше ця сума ще виросла", - розповідає джерело, яке, за його словами, було безпосередньо причетно до переговорного процесу в 2006-2008 роках.

На наше запитання про те, як так могло статися і навіщо уряду Януковича було потрібно розкидатися грошима, наше джерело розповіло: "Еuronews - дуже хитра структура. Начебто асоціація, куди входять телекомпанії з багатьох країн Європи. Але по суті вся влада і управління роботою і грошима здійснюється незалежним і непідзвітним нікому топ-менеджментом. Їх завдання - максимальний заробіток, який потім йде на їх же премії і річні бонуси - суми з дуже багатьма нулями. І їм чим більше принесуть грошей - тим краще. Схема комісійних, бонусів та інших інструментів з «таблиці розподілу» дуже добре розроблена саме для таких ділків як Арфуш, яких пенсії українських пенсіонерів або кисень для лікарень абсолютно не хвилює. Їх завдання - «мотивувати» українських чиновників і принести якомога більше грошей менеджменту Еuronews. І, як ми бачимо, Арфушу це прекрасно вдалося з Колесніковим і Януковичем, а зараз він вирішив по другому колу зайти на той же бюджет - але вже з Ткаченком та Зеленським".

Сьогоднішня ситуація, коли Арфуш знову "продає" Україна Еuronews, говорить наше джерело, тим більше дивна, що якщо раніше по цій персоні хоч не було стільки відвертого негативу, то зараз весь він вже точно відомий.

"Мене ще в серпні здивувало, що пані Мендель, прес-секретар Зеленського, влаштовує обнімашкі з людиною, яка допомагала привести до влади Януковича і відповідального за введення цензури в ЗМІ. А зараз, замість НАБУ та Генпрокуратури, Арфуш ходить до Офісу президента і Мінкультури. Невже наша влада настільки тупа і безвідповідальна, що знову готова наступати на ті ж граблі?!", - задається питанням наше джерело.

Дійсно, якщо вивчити біографію Валіда Арфуша, в ній можна знайти дуже багато моментів, через які явна прихильність до цієї персони представників української влади не може викликати нічого, крім здивування.

Як вам, наприклад, такий факт з досьє ЛБ: "З серпня 2007 по лютий 2010 Валід Арфуш був призначений головою міжнародного відділу прес-служби кандидата в президенти, а пізніше президента України (2010-2014 рр.) Віктора Януковича".

Або інший звідти ж: "У серпні 2011 року, він відкрив українську версію Euronews за підтримки віце-прем'єра України Бориса Колеснікова та радника президента України Ганни Герман. Дружить з екс-заступником глави Адміністрації президента Ганною Герман. В 2008-му прийняв християнство, його хрещеними стали політик Нестор Шуфрич і співачка Ірина Білик".

А ось, в іншому виданні, Арфуш в ролі найкращого друга Вадима Рабиновича...

Однак підтримка регіоналів в біографії Арфуша - це ще квіточки. Ягідки можна знайти в зарубіжній пресі, за даними якої Арфуш, виявляється, міг бути замішаний... в сутенерстві. Ці факти журналісти американського видання Times Square Cronicles розкопали, коли займалися біографією ще одного одіозного українського діяча, Олександра Онищенка. Ось що, зокрема, йдеться про Арфуша в статті цього видання: "У справі про сутенерство Онищенко і шоумен Валід Арфуш також звинувачувалися в торгівлі жінками з метою сексуальної експлуатації в Російську Федерацію, Казахстан і Об'єднані Арабські Емірати".

Втім, повернемося до теми причетності Арфуша до провалу "першого" українського "Євробачення". Як відомо, з березня 2010 по червень 2013 року він був заступником генерального директора НТКУ. Одночасно, з жовтня 2010 року, він був президентом Координаційної ради української версії Еuronews.

Саме НТКУ, згідно з офіційними документами, була отримувачем коштів з бюджету, які виділялися на організацію і подальше забезпечення діяльності "Еuronews Ukraine". Якщо відстежити повідомлення того часу, то можна виявити, які гігантські суми знімалися з бюджетних соціальних програм і прямували в годівницю, яку, фактично, облаштував собі Арфуш з "регіоналами".

Ось, наприклад, класичний заголовок того часу: "Кабмін віділяє на український Euronews 85,5 млн гривень, передбачених на виплати столичним інвалідам і дітям". А ось, через пару років, інша новина, де мова йде про ще більши суми: "Азаров хоче дати 103 млн на "стійку трансляцію "україномовного Euronews". Причому, зауважте, якщо в першому випадку мова хоча б йде про запуск, тобто - враховується необхідність організації студії, закупівлі техніки і т.д., то в другому - вже про чинний проект. Логічно виникає питання, звідки на вже запущений проект на 20% більша сума?

Сьогодні про те, скільки реально державних грошей "з'їв" український Еuronews під командуванням Арфуша, не знає ніхто. Але відомо, що його робота дуже слабо в'язалася з поняттям об'єктивна журналістика.

Так, ще під час призначення Валіда Арфуша керівником української служби, тодішня опозиція Януковичу була категорично проти цього, звинувачуючи його у встановленні цензури на Першому національному та порушенні принципів свободи слова.

"По-перше, це людина, яка фактично ввів цензуру на Першому національному, що призвело нещодавно до звільнення кількох журналістів. По-друге, Валід Арфуш не приховує, що ставить перед Першим національним завдання захищати владу, давати про неї виключно позитивну інформацію. Для цього менеджера, мабуть, виявилися непотрібними поняття про журналістські стандарти, збалансованість подачі інформації та сам принцип свободи слова", - заявляли, зокрема, в 2010 році представники БЮТ.

Ті, кому доводилося дивитися в той час державні канали, навряд чи можуть заперечити проти цього твердження.

Пізніше, коли Арфуш все-таки став біля керма, з'явився лист українських політиків, в тому числі депутатів з Комітету ВР з питань свободи слова на ім'я власників Еuronews, де українська редакція цього мовника прямо звинувачувалася в маніпулюванні та порушенні журналістських стандартів.

"Національна телекомпанія України, яка сформувала українську редакцію Euronews, жорстко контролюється в інформаційній політиці командою президента Януковича. Згідно з численними прогнозами і оцінками міжнародних журналістських організацій (зокрема,"Репортерів без кордонів"), новини державного телеканалу є заангажованими в інтересах влади і спотворюють висвітлення політичних тем. Ми вважаємо неприйнятним, щоб ця ганебна практика була перенесена з державного телебачення України на українську версію Euronews. Неприпустимо, щоб на гроші платників податків з України під прикриттям шанованого в усьому світі бренду Euronews працював пропагандистський канал, який не відповідає журналістським стандартам", - говорилося в листі.

Цензура і спотворення фактів на українському Euronews, під час, коли за нього відповідав Арфуш, лише доповнювали фінансову сторону, з якої відбувалися цікаві речі. Так, виявилося, що значна частина грошей, які, нібито, виділялися НТКУ на організацію роботи Euronews Україна - просто зникала в невідомому напрямку.

В результаті в України перед Euronews сформувався гігантський борг, який у свій час (за заявами офіційних осіб) досягав 300 (!!!) млн грн.

Після довгих зарахунків та перерахунків у 2015 році материнський Euronews подав позов на НТКУ з вимогою повернути йому понад 10 млн євро прострочених ліцензійних платежів починаючи з 2010 року. Тобто, якраз за той період, коли за українську редакцію відповідав Валід Арфуш.

А тепер вгадайте, на якій посаді виявився цей діяч на момент подачі позову? Нізащо не вгадаєте. З 2014 року Арфуш, виявляється, вже працював в материнській Euronews на посаді директора по країнах СНД!

Хто не зрозумів, ще раз: після розвалу українського Euronews Арфуш перейшов на роботу з української структури в материнську, причому зоною його відповідальності стали якраз пострадянські країни. І практично відразу ж материнський Euronews подає в суд на Україну, за борги, які сформувалися при Арфуші. Тобто, по суті, він відповідав за вибивання боргів, які сам і наробив. Як вам така схема?

Епопея з боргами України перед Euronews, до слова, закінчилася лише недавно. Тільки 13 липня 2020 року голова правління НТСУ Зураб Аласанія заявив, що Україна повністю виплатила належну суму.

А вже в серпні прес-секретар президента Юлія Мендель робила реверанси Валіду Арфушу, який став на той час віце-президентом Euronews, і роздавала на тлі обіймів з ним обіцянки українцям про "нове інтерв'ю". І, схоже, тут же обговорювалося і питання відродження, фактично, занапащеного раніше Арфушем "Еuronews Ukraine".

Напевно, прикинути, у скільки разів більше грошей від реальної вартості обійдеться Україні цей проект, хто скільки заробить і яким буде результат цього проекту, якщо за нього взявся Арфуш - буде нескладно.

В Киеве перевернулась 40-тонная бетономешалка: момент ДТП попал на камеру
12 травня 2021
СБУ объяснила, почему Моргенштерн – угроза безопасности Украины
12 травня 2021
В Ивано-Франковске из гранатомета подорвали BMW: фото и детали от полиции
12 травня 2021
Теракт в Казани: появились подробные данные о семье стрелка и его прошлом
12 травня 2021
«Укрпочта» везла 8 миллионов пчел – все они погибли в дороге (фото)
12 травня 2021
В ДТП с украинцами в Польше погиб 9-летний мальчик (фото)
12 травня 2021
Под Киевом мужчина ночью крушил припаркованные автомобили (видео)
12 травня 2021
Крупнейший за 7 лет удар: Израиль показал уничтожение лидеров ХАМАС
12 травня 2021