У небі України штучний інтелект переписує правила протиповітряної оборони, забезпечуючи блискавично швидке виявлення та знищення дронів. Про це пише Богдан Попов, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
Штучний інтелект у захоплює новий простір у повітряній війні
Війна Росії проти України — це не тільки змагання артилерійських калібрів і глибини ешелонів. Це ще й експериментальний полігон для майбутньої війни алгоритмів. У 2024–2025 роках українські сили протиповітряної оборони перейшли від ручної візуалізації цілей до гібридних моделей, де ключову роль починає відігравати штучний інтелект. Нейронні мережі, здатні розпізнавати теплові сигнатури дронів типу Shahed або «Ланцет», скоротили цикл виявлення — ціль — знищення до одиниць секунд. У нічному небі ці мілісекунди стають вирішальними: або БПЛА влучає в дитячу лікарню, або зникає ще на підльоті до цілі.
Технологічна еволюція набирає обертів: від радарів до навчальних моделей і нових правил нічної оборони
Раніше класична ППО діяла за принципом: спочатку радар фіксує ціль, потім оператор класифікує її, далі — рішення про пуск ракети. У випадку з дронами ця послідовність часто запізнювалася. Дрони низькошвидкісні, летять низько, не дають достатньо часу на реакцію. Особливо вночі. З 2023 року українські військові почали експерименти із нейромережами, натренованими на зразках теплових, інфрачервоних і акустичних сигнатур дронів. Це не комерційні моделі на кшталт ChatGPT, а вузькоспеціалізовані моделі, розміщені на edge-пристроях — комп'ютерах прямо на ППО-платформі. Без хмари, без інтернету, без лагу.
Тестування в умовах реального бою показало, що нейромережа ідентифікує тип БПЛА за 1,2–1,4 секунди, тоді як людина витрачає на це 5–7. У практиці це означає не тільки збережений об’єкт, а й оптимальне використання боєкомплекту. Людина може помилитися і запустити дорогоцінну NASAMS-ракету по дешевому дрону. Алгоритм — ні. Ба більше: нейромережі виявили здатність розпізнавати дрони навіть у складних погодних умовах, коли оператор бачить лише пляму на екрані. Усе, що йому потрібно — підтвердити захоплення цілі. Далі система бере ініціативу на себе.
Досі ніч вважалась часом переваги дронів. Сірі контури неба, маскування у тепловому спектрі, ускладнена реакція операторів. Але тепер саме в темряві нейромережі розкривають свій потенціал. Сучасні моделі розрізняють типи двигунів (поршневий чи струменевий), відокремлюють теплові флуктуації птаха від двигуна «Герані». Тактично це дозволяє українській ППО будувати оборону не за маршрутами, а за шаблонами поведінки дронів. Система навчається на кожному рейді: як дрон заходить, на якій висоті, які маневри використовує для ухилення. Це вже боротьба не з «об'єктом», а з його патерном.
Людину з цього ланцюжка прибрати поки не можна, і ось чому
Повна автоматизація поки що небажана: штучний інтелект може бути швидшим, але не завжди точнішим. Помилкова класифікація «друг-ворог» все ще ризикована. Саме тому модель здебільшого діє в режимі «рекомендації», а не «автоматичного пуску». У такому форматі зберігається контроль людини, але час на рішення мінімізовано. Українські ППО-оператори тепер не шукають ціль — вони отримують її через планшет, уже класифіковану, пріоритизовану, із зворотним відліком у секундах.
Низка українських компаній, що працюють на перетині оборони й ІТ, вже інтегрували ці моделі у власні проекти. Приміром, модулі на основі FPGA-процесорів можуть бути встановлені як на ППО, так і на дрони-камікадзе для автоматичного цілевказання. Ідеться про комплексну еволюцію: не лише захист, а й атака формуються через аналіз патернів поведінки противника в режимі реального часу. Це новий етап технологічного протистояння — де алгоритм знає ворога не гірше, ніж розвідка.
Кейс Sky Sentinel - технологічний прорив в нову еру військових технологій
Яскравим прикладом технологічного прориву став Sky Sentinel — автономний бойовий модуль української розробки, який став однією з перших повністю незалежних від людини систем протиповітряної оборони. Це важка турель із круговим обертанням, оснащена штучним інтелектом, здатна самостійно виявляти, класифікувати та вражати повітряні цілі — від дронів типу Shahed до крилатих ракет. Під час бойових випробувань система продемонструвала здатність знищувати об’єкти в п’ять разів менші за іранський дрон-камікадзе, на швидкостях до 800 км/год.
Sky Sentinel не потребує втручання оператора: достатньо отримати координати цілі з радара — далі ШІ самостійно виконує повний цикл — від фіксації теплової сигнатури до серії вогневих пострілів з урахуванням опору вітру, швидкості об’єкта та корекції по реальній траєкторії. Вирішення низки інженерних проблем — зокрема повне усунення механічного люфту та адаптація стабілізації під бойову віддачу — дозволило створити платформу, яка поєднує машинний інтелект і високу точність. Один з прототипів Sky Sentinel уже відпрацював на фронті, знищивши чотири «шахеди», і це при вартості, в рази нижчій за одну зенітну ракету NASAMS чи IRIS-T.
Найбільше значення цієї системи полягає в її масштабованості: Sky Sentinel розробляється з прицілом на серійне виробництво, що дозволить створити цілі «поля ШІ-турелей» для прикриття міст і логістичних вузлів. Це зрушує парадигму ППО з оборони за принципом «штучно-інтелектуального спостерігача» до концепції повноцінного «ШІ-бійця», який веде автономну боротьбу проти дронів на передовій. У такому підході штучний інтелект не лише прискорює ухвалення рішень, а й сам стає основою оборонної архітектури. Україна, випереджаючи Росію та багатьох західних союзників, практично вийшла на новий рівень – автоматизованої, економічної, адаптивної ППО.
Росіяни не встигають за темпами технологічного прогресу
Кремль поки намагається повторити цю модель, але його технологічна база обмежена. Після заборони західного експорту процесорів і камер, російські ППО залишаються залежними від китайських матриць і примітивних алгоритмів типу YOLOv3. Це вже вчорашній день. В Україні ж нейромережі працюють на open-source фреймворках з адаптацією під бойові завдання, що дозволяє швидко адаптуватися під нові типи цілей — наприклад, «Герань-3» або «Орлан-30».
Використання нейромереж у ППО — це не просто технологічний апгрейд. Це принципово новий рівень ситуаційної обізнаності, який змінює логіку оборони. Раніше головним ресурсом була ракета. Тепер — мікросекунда. Хто встигає виявити і класифікувати — той перемагає. Україна навчилася це робити швидше. І саме завдяки цьому темні ночі більше не є проблемою — вони стали перевагою.
