Уже можна стверджувати, що Путіну не вдалося викарбувати в історії людства свій профіль, як "великого зодчого імперії та собіратєля земель руських". Проте його ім’я назавжди буде міцно пов’язане з проведенням "геріатичних камуфляжних референдумів", із застосуванням яких він намагається легалізувати дії, спрямовані на анексію загарбаних територій. Зокрема й України.
Читайте також: Путін мріє стати новим імператором, але отримає титул князя убитих російських солдат
Важко сказати, хто саме розставляв декорації у цьому аматорському театрі з підписанням якихось папірців у присутності набундючених до комізму "державних російських діячів", хто підбирав акторів та писав сценарії, однак загалом дійство виглядало примітивно, непереконливо та вульгарно. Та й сценарій, відверто кажучи, схожий на компілят з виписок історії хвороб одразу декількох пацієнтів психлікарні та наркодиспансеру.
Так, карликовий імператор суміжної території в обґрунтування "указів" про визнання так званого "суверенітету та незалежності Запорізької і Херсонської областей" (29 вересня) зазначив, що туди нібито покладено принцип рівноправності та самовизначення народів, закріплений в Уставі ООН.
Винесемо за дужки саме трактування поняття статті цього уставу. Адже у цьому трактуванні немає жодної логіки. Бо на території цих двох одвічних українських областей живуть українці, вони громадяни України і вони живуть на території України. Про яке самовизначення яких народів розповідав хворий на деменцію плюгавий володар болотного державоутворення - не відомо.
Тому у притомної людини, котра живе зе законами демократії та вміє логічно мислити, виникає питання: а з якого дива так бравувати визначеннями? Адже очевидно, що жоден із наведених принципів апріорі неприйнятний.
Проте питання це має абсолютно чітку відповідь, що лежить у самій основі: це не для притомних людей зі світових демократій, а для народонаселення болотної цивілізації забардюр'я. Тобто вчинені дії, а тим паче прийняті карликовим імператором рішення від початку не розраховані на міжнародну спільноту, яка живе за встановленими та узгодженими нормами. А все це виключно для "внутрішнього споживання", так би мовити.
І от, всі телевізійні шоу почали системно доносити до росіян "радісну звістку", що росіян, як таких - прибуло!
Емоційно заграючи з електоратом та марно намагаючись вичавити з себе сльозу Маргарита Сімонян намагається переконати чи то себе, чи то епатажних аналітиків, які зібралися у студії, чи то дійсно народ, у тому що навіть Запоріжжя (що вона мала на увазі?) проголосувало на референдумі шаленими понад 90%. Як актриса, що заплуталася у монолозі, вона скоса поглядає на суфлера Соловйова, який менторськи киває головою на знак згоди, і продовжує у захваті думку про те, що навіть вона не очікувала, що Запоріжжя такою кількістю голосів попроситься до "матушки росії".
І правильно не очікувала! Бо насправді ніхто і не просився (можливо за невеликим виключенням тих, хто вкидав папірець в урну, знаходячись під прицілом ворожого автомату).
Переважна більшість спільноти окупованих населених пунктів, реалізуючи своє право, давно уже покинула свої домівки через агресію, яку розпочали "дорогіє росіянє", встановлюючи "руSSкій мір" іржавими автоматами. Залишилися лише ті, хто не зміг виїхати, і здебільшого це самотні хворі люди та люди похилого віку.
Ці люди уже давно зрозуміли, чого можна чекати від цих "визволителів", і вони просто не захотіли ризикувати життям та майном, ставлячи галочку у бюлетені. Це їх вибір без вибору, і осуд тут недоцільний!
Однак, театр абсурду триває, глядачі у залі (споглядають торжества з приводу анексії України), а за лаштунками, вже поза російським сценарієм, розгортаються нові цікаві події…
Проте є ще один надважливий аспект всього цього кремлівсього театру абсурду. Це попранням принципів міжнародного права. Росія, як єретик (у найгіршому сенсі цього слова) умисно провокує сепаратиські тенденції в Європі заради розхитування, а в подальшому і розколу її єдності.
З 2014 року світ бачить, як "ерефія" намагається застосувати щодо суверенної України метод "розділяй і володій". І, на жаль, окремі європейські політики споглядають на ці процеси з цікавістю, якщо навіть не сказати - з зацікавленістю.
Якщо говорити мовою міжнародної дипломатії, то наразі грубим порушенням міжнародного права, фактично злочином, скоєним в результаті незаконних "псевдореферендумів" проведених росією в Україні, створено прецедент, спрямований на дестабілізацію соціально-політичної обстановки в ЄС. Продемонструвавши на практиці процедуру легітимізації відторгнення територій іншої держави, путін фактично поділився сценарієм з іншими регіонами.
А якщо сказати просто, то путін, окупувавши українську територію шляхом вбивства тисяч мирних мешканців та вигнавши сотні тисяч з їхнх домівок, підписав та визнав на державному рівні якісь папірці, що не мають жодної міжнародної сили. І це середньовіччя, скоєне у ХХІ столітті, може змусити деяких хижих європейських політиків спробувати вчинити так само по відношенню до своїх сусідів.
А є й другий бік медалі. Це бтак би мовити "дрібнодержавний" сепаратизм. Коли окремі регіони країн захочуть відокремлюватися. Точніше не самі регіони, а якісь політики чи впливові діячі окремих регіонів підійматимуть хвилі кривавих протестів та воєн за відокремлення, щоб згодом облаштувати на цих територіях своє бандитсько-злодійське право. Підтримувані якимись "кураторами", вони житимуть заможньо у той час, як решта населення жебракуватиме. Доведено так званими "ЛДНР".
Як результат, правовий "пофігізм" путіна провокує "ефект доміно" в політиці – коли у слід за одним регіоном, що прагне "псевдонезалежності", підуть інші. Для Європи це дуже небезпечно: форпост цивілізованого світу, який вирішив свої внутрішні проблеми після Другої Світової війни, поступово може бути втягнутий у протистояння. Адже події останніх 20 років, зокрема потоки мігрантів та відтік молоді з країн ЄС, створили певні геополітичні загрози. І головним вигодонабувачем цього буде Кремль.
Слід констатувати, що, нажаль, відповідні процеси уже розпочато. Так, глава Каталонії Пере Арагонес 27 вересня заявив про наміри провести референдум щодо незалежності Барселони. Іспанія – одна з найбільш політично неоднорідних країн Європи, а Каталонія у 2017 році уже проводила референдум.
Цей захід супроводжувався небувалими заворушеннями. Здається очевидним, що розрахунок росії направлений саме на ослаблення Європи. Для цього застосовується складний, але достатньо ефективний механізм її фрагментування.
Послаблення позицій Європи у світі дасть неперевершений шанс для домінування росії, а цього допустити ніяк не можна, оскільки наслідки будуть катастрофічними у всіх значеннях, аж до нової великої війни у сучасній Європі.
Читайте також: Путін і Медведєв мають закінчити свої дні на засіданні міжнародного трибуналу
