Нещодавно Аналітичний центр «Об’єднана Україна» презентував ґрунтовне дослідження на тему повернення українських біженців та інтеграції нової діаспори, що стало однією з найважливіших проблем сучасної України. Масштабні переміщення населення через повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році створили низку викликів, які потребують комплексного вирішення на державному рівні.
Тема дослідження є надзвичайно актуальною, оскільки від успішного повернення українців залежить економічне відновлення, демографічна стабільність та соціальна єдність країни після завершення війни. Президент України неодноразово підкреслював важливість повернення українців на Батьківщину та заявляв про необхідність створення умов для їхнього комфортного повернення і подальшого залучення до економічної та соціальної сфери. Наразі в Уряді ведеться підготовка до створення окремої державної інституції, яка буде реалізовувати публічну політику у цій сфері.
Безумовно, для повернення українців мають бути створені численні передумови, передусім безпека, а також багато речей в реальному секторі: відновлення інфраструктури, забезпечення робочих місць, доступу до якісних медичних та соціальних послуг. Проте поряд із цим не менш важливою є інформаційно-комунікаційна стратегія, яка допоможе біженцям отримати необхідні знання про поточну ситуацію в країні, зрозуміти можливості повернення та адаптуватися до змін. Ефективна комунікація стане тим інструментом, який сприятиме не лише поверненню громадян, але і їх реінтеграції в українське суспільство, допомагаючи подолати страхи та невизначеність.
Інформаційна стратегія, як зазначено у дослідженні, виконує кілька важливих функцій: доступ до інформації, підвищення довіри до державних інституцій, підтримка процесу прийняття рішень та сприяння соціальній інтеграції. Але найважливішим аспектом цієї стратегії є доступ до інформації. Безпосередня інформаційна підтримка може допомогти біженцям отримати точні та актуальні відомості про стан безпеки в Україні, можливості для працевлаштування, економічні перспективи та соціальні послуги.
Цей підхід має під собою дві цілі:
1) повернення біженців – шляхом надання прозорої та достовірної інформації щодо умов життя, роботи, освіти та медичних послуг в Україні.
2) збереження звʼязків з діаспорою – надання можливості продовжувати підтримувати економічні та культурні зв’язки з Батьківщиною навіть для тих, хто не планує повертатися найближчим часом.
Як зазначено в дослідженні, важливою частиною загальної інформаційної стратегії є комунікаційна стратегія, яка полягає в тому, щоб зміцнити довіру до державних інституцій. Прозора та чітка комунікація допоможе зменшити страхи та невизначеність, з якими стикаються біженці, що розглядають можливість повернення. Крім того, підтримка процесу прийняття рішень шляхом надання необхідної інформації є важливим чинником у забезпеченні повернення. Для багатьох біженців найважливішим рішенням є оцінка ризиків, можливостей та перешкод, з якими вони можуть зіштовхнутися. Таким чином, ефективна комунікація має надавати дані для прийняття цих рішень.
Один з ключових викликів для ефективної інформаційної стратегії – це боротьба з дезінформацією. В умовах постійних інформаційних атак з боку Росії, дезінформація може створювати хибне уявлення про ситуацію в Україні та перешкоджати поверненню. Забезпечення біженців достовірною інформацією є життєво необхідним завданням. Іншим викликом є різноманітність поглядів та настроїв серед українців за кордоном. Не всі біженці мають однакові мотивації щодо повернення. Для когось це питання безпеки, для інших – економічної стабільності. Це створює необхідність індивідуалізованого підходу у комунікаційних стратегіях, які враховують специфічні потреби та мотиви різних груп населення.
Досвід інших країн, зокрема Ізраїлю, може стати корисним у розробці української інформаційної стратегії. Як зазначено у дослідженні, Ізраїль використовує багатокомпонентну систему повернення та інтеграції, яка базується на поєднанні соціальних послуг, економічних стимулів та постійного комунікаційного супроводу. Цей досвід може бути використаний Україною для того, щоб підготувати ефективну стратегію для повернення українців, які виїхали за кордон через війну.
Ефективна інформаційна та комунікаційна стратегія – це один із ключових чинників успішного повернення українських біженців. Вона повинна забезпечувати:
1) прозору та своєчасну інформацію про можливості повернення;
2) підтримку процесу прийняття рішень біженцями;
3) сприяння соціальній та культурній інтеграції;
4) боротьбу з дезінформацією.
Державним органам необхідно забезпечити постійну комунікацію з біженцями, зокрема через цифрові платформи, міжнародні організації та діаспору, а також створити стимули для повернення, такі як економічні програми та гарантії соціальних послуг.
Загальні висновки та рекомендації дослідження Аналітичного центру «Об’єднана Україна» зосереджені на кількох ключових аспектах, що визначають успішне повернення та реінтеграцію українських біженців.
Висновки:
· Безпека як головний чинник. Повернення біженців можливе лише за умов гарантованої безпеки в Україні. Це включає як припинення бойових дій, так і відновлення гуманітарної інфраструктури в постраждалих регіонах.
· Економічні стимули. Для повернення громадян необхідно створити привабливі економічні умови, зокрема можливості для працевлаштування, бізнесу та фінансової стабільності. Без забезпечення зайнятості та стабільної економіки процес повернення буде значно ускладнений.
· Соціальні послуги. Доступ до медичних послуг, освіти та житла є критичними факторами для тих, хто планує повернутися. Відсутність таких гарантій може стримувати рішення про повернення.
· Ставлення до біженців. Ставлення громадян України до біженців не є однозначним. Жінки з дітьми, які виїхали з небезпечних регіонів, здебільшого викликають емпатію, тоді як чоловіки призовного віку, що залишили країну незаконно, зустрічають негативне ставлення. Ця ситуація потребує врегулювання через публічний діалог і спеціальні правові механізми.
· Репатріація та міжнародний досвід. Успішна репатріація потребує чітких правових механізмів, економічної підтримки та інфраструктури. Україна може використати досвід таких країн, як Ізраїль, що успішно здійснював реінтеграцію громадян у складних умовах.
Рекомендації:
· Розробка комплексної інформаційної стратегії. Інформаційна та комунікаційна підтримка мають відігравати ключову роль у процесі повернення. Держава повинна забезпечити біженців актуальною інформацією про можливості повернення, безпеку, економічні перспективи та соціальні програми.
· Економічні стимули для повернення. Програми, спрямовані на створення нових робочих місць, пільгова іпотека, податкові пільги та амністія для біженців повинні стати основою для залучення громадян до відбудови країни.
· Інтеграція та підтримка діаспори. Необхідно створити механізми підтримки тих, хто залишиться за кордоном, для збереження звʼязків з Україною. Це може включати спрощений доступ до освітніх, юридичних та культурних послуг.
· Публічний діалог щодо реінтеграції. Для забезпечення справедливого підходу до всіх категорій біженців потрібно вести відкритий діалог про умови повернення, зокрема щодо чоловіків призовного віку. Має бути розроблена окрема правова база для розвʼязання цих питань.
· Залучення міжнародної допомоги. Україна повинна тісно співпрацювати з міжнародними організаціями, такими як УВКБ ООН, для отримання ресурсів і досвіду у відновленні та реінтеграції біженців.
