У Російській Федерації наближаються чергові "вибори без вибору" - обиратимуть депутатів Держдуми. З 17 по 19 вересня громадяни суміжної території урочисто підуть віддавати свої голоси за "розвиток країни". Але все це дійство було б просто черговою розвагою для прогресивного людства і свідомих громадян України, якби не одне "але". Адже і на окупованих РФ територіях України, в Криму і на Донбасі, також агітують голосувати за "кращу з партій", ватажком якої є (вже таким. що ввижається незмінним і безсмертним) господар Кремля і за сумісництвом президент РФ Путін. Технологію набору голосів з новоспечених "громадян Росії", які отримали паспорти на окупованих територіях, відпрацювали в Кремлі давно.
Як йдуть справи з політагітацією і передвиборною пропагандою в окупованому Луганську, дізнавався власкор Realist.online.
Агітація через страховку
Аполітичним і нетямущим лугачанам, що не читають "радянських газет", дізнатися про те, коли вибори і за кого треба голосувати - досить проблематично. Але вже цієї весни в побуті жителів міста з'явилася раніше не знайома багатьом абревіатура "СНІОС" (Страховий номер індивідуального особистого рахунку - Страхове свідоцтво обов'язкового пенсійного страхування). Раніше воно було потрібно тільки працюючим людям, які мають російське громадянство, оскільки без його наявності було неможливо офіційно здійснювати трудову діяльність в РФ. Однак "діджіталізація" привела до істотного розширення його функцій і з 1 квітня 2019 року СНІОС використовується для ідентифікації і аутентифікації відомостей про людину при наданні державних і муніципальних послуг та виконанні державних і муніципальних функцій.
Луганчан почали активно зазивати оформляти російську страховку, але інформаційний упор робився більше на те, що вона дасть можливості отримувати медичні та освітні послуги для тих, хто отримав паспорт РФ, а також при оформленні російської пенсії. І тут же нагадували, мовляв, скоро ж вибори до Держдуми. Мовляв, "Росія-матінка" вам ось паспорта і страховочку медичні, а ви вже віддячите восени на виборах за "потрібну" партію. Але надії на таких "виборців", судячи з їхньої реакції, не багато. Люди часто відповідали, що страховку беруть не від хорошого життя, а щодо виборів - це їх особиста справа і нікого не стосується.
Читайте також: Замінники всього: які документи роздають окупанти в "ЛНР"
Втім, місцеві "ЗМІ" все ж систематично інформували про майбутні вибори в Держдуму РФ, публікували алгоритми реєстрації для голосування на спеціалізованих сайтах, але про активну політичну агітацію, яка була відома жителям українського міста до 2014 року, не йдеться.
Практично не було відвертих бордів із закликами "Всі на вибори!», Не засипали місто і листівками, запрошуючи проголосувати. Лише на певних ресурсах "ЛНР" та в телеграм-каналах з'являються характерні повідомлення.
Не прогресивна молодь
Не підтвердилася інформація і про те, що студентів луганських вузів в обов'язковому порядку змушують голосувати за російські партії. Вперше повідомлення такого роду з'явилися в місцевих соцмережах з посиланням на інформацію з "ДНР", де старости студентських груп в наказовому порядку вимагають від "підшефних" показати скріни з електронного голосування.
Як відомо, брати участь в голосуванні можуть лише люди з паспортами РФ, а серед учнів вузів, коледжів Луганська таких набереться не дуже багато. Можливо, в "ДНР" - ситуація іншого роду, але насильницької паспортизації серед молоді в Луганську не було, та й російське громадянство для багатьох "середньостатистичних" жителів - більше змушена міра для вирішення побутових та соціальних питань.
Читайте також: Диплом в окупації: що залишилося від вузів Луганська та де вчиться молодь
В "ЛНР" в цілому, "політична ситуація" в рази м'якше, ніж в сусідній "республіці", де запроваджено жорсткий паспортний режим, а в рамках боротьби з ковідом місцевих жителів і зовсім більше року не випускали "за кордон".
Це стосується і повідомлень, що в період з 17-19 вересня, коли і має відбутися голосування для "новонавернутих росіян" з "ДНР", кордон з РФ буде відкритий тільки для тих, хто їде голосувати і готовий підтвердити це документально.
Що стосується "ЛНР", то на днях з'явилися повідомлення, що в даний період переваги в перетинанні кордону (мабуть, без стояння в чергах) будуть у тих громадян, хто захоче виїхати на виборчі дільниці Ростовської області.
"А ми при чому?"
В цілому, багато лугачан відверто дивуються, яке відношення мають до них російські вибори, якщо навіть в програмах партій, що балотуються в Держдуму РФ, нічого з приводу подальшої долі Донбасу не сказано.
"Я не знаю, навіщо все це було затіяно, навіщо голоси Донбасу, якщо і так виграє та партія, яка виграє. Неважливо як проголосують, важливо як порахують. Ось основа всіх виборів", - говорить власкору Realist.online луганчанин Михайло.
Багато людей взагалі не збираються голосувати виключно з тих міркувань, що всі передвиборчі обіцянки, чиї б то не були - просто брехня, а поїздки - справа клопітка.
"Занадто багато мороки з цими поїздками, виборами. Та й брешуть всі. Я голосувала в 2019 за Зеленського в Україні, спеціально їздила в нашу область до дітей і там голосувала. І стало тільки гірше. Тому я більше ніколи ні за кого не проголосую, хоч у мене і є російський паспорт ", - розповіла власкору Realist.online пенсіонерка Раїса.
Настрої луганчан цілком зрозумілі. Якщо з людьми, які всі роки адекватно сприймали реальність - все ясно, то прихильники "Новоросії" вже давно впали духом.
"А ми до чого?", - знизує плечима Володимир на запитання власкора Realist.online: "Чи візьме він участь у виборах до Держдуми РФ".
Погрався й кинув
В цілому, якщо б в 2014-2015 рр. або навіть 2016 року можна було б голосувати на виборах до Держдуми, то віддати свій голос за пропрезидентську партію було б чимало охочих. З різних причин. В тому числі, і щоб відчути себе причетним до Росії, відчути себе росіянином, який вершить долі своєї країни і ін. Сьогодні ж багато хто з тих, хто тоді був готовий кістьми лягти "за Росію", визнають, що гірко помилялися, повіривши пропаганді про "бандерівців", "згвалтованих націоналістами епілептичних російськомовних стареньких" і "розіпнутих хлопчиків". Тоді люди були впевнені, що іншого шляху немає. Але, звичайно ж, пережиті жахи 2014 незагойні дуже довго. А сім років "ні війни, ні миру" неабияк вимотали навіть найстійкіших і переконаних "патріотів", особливо після першого зламу, коли "шлунок переміг" і довелося, спочатку з острахом, потім вже спокійно і з потреби, їхати на підконтрольну Україну і бачити, що ніхто нікого за російську мова не розпинає, а живуть люди куди краще, ніж в "молодій республіці" під патронатом Кремля.
Образи на Росію, які перші роки тільки слабо зароджувалися в душах тих, хто спав і бачив себе в складі РФ, давно визріли і зараз всі заяви Скабєєвої і інших Соловйових про те, що "своїх не кидаємо" і "потрібно трохи потерпіти" породжують лише гіркий сарказм і роздратування.
Вже давно немає масової проекції або навіть звичайної надії на те, що "вирвалися з лап України і тепер вже заживемо!". Так, десь ще можна зустріти ці відгомони, але більше у вигляді туги. Такий собі реквієм за мрією, яка не здійснилася.
Решта ж сприймали реальність як є: отримували російське громадянство і СНІЛОС для того, щоб мати якісне медичне обслуговування, переводили в РФ пенсії, оскільки в Ростовській області (в РФ розміри пенсій залежать від регіону) мінімальна пенсія вище, ніж на підконтрольній Україні і тим більше в "ЛНР", а також для вступу дітей в російські навчальні заклади.
На цьому їх "російська мрія" також вичерпалася. І прийдешні вибори в Держдуму, а точніше спроба агітації йти голосувати на них, у багатьох викликає таку саму реакцію, як в 2014 році викликали заклики одуматися і залишитися відданими Україні.
Провальна інформаційна кампанія чи реальність
Складно сказати, що саме стало причиною відстороненості луганчан від участі в російських виборах. Як вже говорилося, агресивної або навіть просто активної агітації в Луганську не проводили. А досить непроста обов'язкова процедура реєстрації на сайті держпослуг РФ, де повинні реєструватися виборці - це окреме "задоволення". Як відомо, найактивніший виборець - люди похилого віку. Цифрові технології для більшості з них - незбагненна річ. Та й хто перевіряти стане?
Правда, на початку літа в Луганську з'явилися борди, на яких свою допомогу в оформленні та реєстрації СНІОС для подальшого голосування пропонували майже 2000 волонтерів в спеціалізованих центрах.
Однак це не допомогло. За розповідями, багато волонтерів і самі не зовсім ясно розуміли схему процедури, та й довгі черги в епоху бурхливого короновіруса не надавали ентузіазму літнім людям, які, можливо, і хотіли б, та не змогли. Не слід забувати і про масову міграцію, буквально вимивання населення середнього віку, які цікавляться політикою. Частина з них уже давно осіла в РФ і буде голосувати за місцем проживання, інші перебралися в Україну, треті постійно кочують в пошуку заробітків, не витримавши реалій "маленької Швейцарії".
Молодь, не дивлячись на багато років активних флешмобів в "ЛНР" із серії "Дякую, Росія" абсолютно аполітична і їй "фіолетово" хто в сусідній країні буде засідати в Держдумі. Але основний фактор відсутності "електорату" - реалії життя в "ЛНР".
Небажання РФ запускати "ЛДНР" в свій внутрішній порядок, пропонуючи лише принизливу "заміну" у вигляді голосування, знекровлена економіка, повний занепад медицини, розвал комунального господарства на тлі зростаючих платіжок, відсутність осудних зарплат і в цілому, розуміння настав і посилюється краху, мало -помалу розчинила проросійські настрої досить грунтовно.
Але люди впевнені, що на результати голосування в "республіці" їх аполітичність не вплине. Адже від "керівництва" вимагають результатів. А значить доведеться намалювати потрібний відсоток тих, хто проголосував з тих, хто отримав паспорт РФ. Як? Та не важливо це. Хто перевіряти-то буде, яка "закорлючка" у вигляді підпису стоїть в протоколі отримання бюлетеня. Головне - загальна цифра.
Читайте також: Виживання в окупації: як луганчани отримують допомогу на дітей в Україні і Росії
Переживають про інше
Жителі окупованого Луганська, які втомилися від нескінченної розрухи і невизначеності, хочуть принаймні не бути замазані цим політичної брудом і не бути причетними до цієї сумної комедії під назвою "вибори в Держдуму". Деякі і зовсім бояться, що їх дані потраплять в руки, наприклад, СБУ. І тоді проїхати через лінію розмежування за пенсією або за покупками, стане неможливо.
"А якщо нам скажуть, мовляв, голосували за Держдуму, значить в'їзд в Україну заборонений? Або ще гірше, почнуть відловлювати і садити в тюрми за зраду і тероризм? У мене діти в Україні по той бік фронту живуть, відвідують мене. А якщо у них там проблеми почнуться? Не хочу я такого, і виборів їх дурнуватих теж не хочу! " - каже власкору Realist.online пенсіонерка Наталія, відмахуючись від аргументу про те, що навіть "всесильному" СБУ буде неможливо дізнатися прізвища кожного, хто голосував на виборах до Держдуми.
Але є і ті, хто міркують більш глобально.
"За нас проголосують, потім озвучать, що ось, мовляв, скільки-то тисяч "громадян "ЛНР" проголосувало, маючи російський паспорт. А нам потім що робити? Не конкретно кожному, а тим, хто не ходив ні на які вибори? Вийде, що в очах решти України ми станемо ще більшими зрадниками. Навіть ті, хто залишився тут від безвиході і не отримував ніякого російського паспорта? Про нас і так на підконтрольній Україні не дуже добре відгукуються. А після цього зовсім ненавидіти стануть. Правди ніхто шукати не буде. Виходить, нас в черговий раз підставлять, використовують, як річ, викинуть і зроблять крайніми", - говорить власкору Realist.online луганчанин Володимир.
В цілому, прийдешні російські вибори практично ніяк не відображаються на житті окупованого Луганська. Природно, частка тих, хто "виконає свій громадянський обов'язок" і проголосує - буде. Не без цього. Адже адмінресурс, під яким так звикли жити багато із співробітників бюджетних сфер, нікуди не подівся. Але, кажучи відверто, відкриття магазину з дешевим одягом або масова знижкова розпродаж продуктів або товарів, викликають куди більший інтерес і ажіотаж серед населення, ніж чергова пропаганда, від якої, за словами луганчан, одні проблеми.
Читайте також: Отримати б заслужене: як виживають пенсіонери в "ЛНР"
