Ще кілька років тому нововведення на окупованій частині Луганської області щодо тих чи інших документів було, скоріше, з розряду чуток. До 2018-2019 рр. особливих проблем в тому, щоб спокійно жити за українськими документами, використовуючи їх практично у всіх сферах побуту і життя, не було. Але трохи пізніше різко почалися зміни. Не так давно на окупованих територіях почалася примусова російська паспортизація.
Що відбувається на окупованій Луганщині сьогодні, дізнавався власкор Realist.online.
Паспорти "ЛНР": бажані або жадані?
"Паспортизація" місцевими так званими документами почалася в Луганську з 2017 року. Спочатку справа йшла вкрай туго: охочих отримати нові "документи" було небагато. Ситуацію ускладнювало й те, що на перших порах при видачі нового паспорта - старий потрібно було здати. На таку авантюру вирішувалися тільки надмірно "патріотичні" громадяни, але їх рахунок йшов на одиниці.
Найактивніше процес рушив з 2019 року, коли луганчани, які довго чекали вирішення конфлікту, зрозуміли, що потрапляють в безвихідну ситуацію.
Так, наприклад, багато хто, не будучи учасниками збройного конфлікту, просто боялися перетинати КПП, наслухавшись розповідей тих, хто потрапляв в різні і дуже неприємні ситуації при перетині лінії розмежування на "рівному місці" і чия вина полягала лише в "неправильній прописці". В результаті українські паспорти у багатьох приходили в непридатність або ж виявлялися простроченими, зіпсованими, а без них неможливо влаштуватися на роботу, отримати медобслуговування, освіту і т.д. і людські каравани, мало-помалу, потягнулися до місцевих паспортних столів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як роздають російські паспорти в Донецьку: черги і шантаж від окупантів
Прискорило темпи паспортизації рішення влади РФ давати громадянство людям, які проживають на непідконтрольних українських територіях. Але для цього спочатку слід було отримати "паспорт" ЛНР ".
Спочатку несміливо, а потім, все більш охоче луганчани обзаводилися новими документами. "Під шумок" отримати громадянство "ЛНР", щоб потім стати громадянином РФ, приїжджали і заповзятливі жителі Луганської області "з іншого боку Донця".
Черги в паспортні столи ставали все більшми.
Крім того, випадки, коли в "ЛНР" приїжджали громадяни колишніх союзних республік (особливо південних), які багато років жадали стати росіянами, істотно зросли. Вони прописувалися в містах "ЛНР", отримували місцевий паспорт і спрощено, прискорено, з мінімальними витратами, вирішували свою багаторічну проблему.
Ситуацію швидко "просікли". Росіяни, або ж місцева "влада" вирішили, що так, "за здорово живеш", всім бажаючим громадянство давати не слід. В результаті і з'явилася обов'язкова прописка, причому людина була зобов'язана бути прописаною на період до травня 2014 року. Одночасно процедура отримання паспорта істотно спростилася, оскільки з'явилася електронна черга. Зараз процес від подачі документів до видачі місцевого паспорта займає не більше місяця.
У деяких випадках, коли у людини не було луганської прописки до необхідного періоду, йде додаткова перевірка, на що йде ще два тижні. Також підлягає обміну та ідентифікаційний код. Він залишається аналогічним українському, але видається російською мовою і на іншому бланку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Отримати б заслужене: як виживають пенсіонери в "ЛНР"
Прописка - обов'язковий атрибут
До березня-квітня 2020 року перетинати кордон з Росією або ж КПП на Станицю Луганську можна було за українськими паспортами з різною пропискою.
Звичайно, швидше за все, жителі західної України отримали б більш ніж пильну увагу певних структур, якби вирішили приїхати до Луганська/Донецька, маючи прописку, скажімо, Івано-Франківська або Львова. Але кияни, одесити, харків'яни, не кажучи вже про жителів з пропискою в Луганській області, рідко мали проблеми на лінії розмежування.
Однак, після настання "ковідного" року умови різко змінилися.
Першими під удар потрапили громадяни, які отримали в Україні паспорта нового зразка - ID-карти, але не отримали до них т.зв. "витяг", де і була вказана прописка. Без неї вони не могли проводити операції з майном, обслуговуватися в податковій, звертатися до судів і навіть перетнути кордон.
У разі, якщо у людини був "синій паспорт", таких проблем не виникало. На російському кордоні почали пропускати через свою територію (навіть транзитом) тільки громадян України, що мають підтверджену реєстрацію, виключно в районах, що входять під "юрисдикцію" "ЛНР".
Відомі випадки, коли раніше, на якийсь час, виїхавши в Україні луганчани, які вирішили повернутися додому, не знали про те, що тепер на КПП потрібно пред'являти довідку про прописку, застрявали в сірій зоні і родичам доводилося попітніти, щоб отримати український "витяг" або ж аналогічну "ленерівську" довідку, де вказувалося місце прописки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виживання в окупації: як луганчани отримують допомогу на дітей в Україні і Росії
Особливо це торкнулося молоді, яка опинилася "щасливою володаркою" пластикових міжнародних паспортів, які перестали визнавати в "ЛНР/ДНР", оскільки в ній не вказана конкретна реєстрація. Обгрунтовувалося це нововведення боротьбою з "завезенням" короновіруса з підконтрольної Києву частини України, немов громадяни, прописані на територіях "ЛНР", були під пропискою як під оберегом або ж до них просто зараза зовсім не чіплялася.
Але факт залишається фактом: з 2020 року і по сьогоднішній день, щоб з підконтрольної України або РФ потрапити в окупований Луганськ, необхідна місцева прописка.
Для людей, прописаних в Луганській області, що знаходиться під контролем України, не кажучи вже про інші регіони або мають громадянство інших держав, щоб потрапити в Луганськ/Донецьк потрібен більш ніж вагомий привід, підтверджений документально: медоперація в рамках програми "Возз'єднання Донбасу", смерть, похорон, хвороба родича, навчання і т.д. Цей перелік порівняно невеликий, а ось приводів відмовити у "влади республіки" - більш, ніж достатньо.
Аналогічна історія і з РФ: в'їхати на її територію, не володіючи "правильної" пропискою, практично неможливо, за рідкісним винятком.
Водійські права
Скандалом обертається історія з недавнім рішенням "влади" зайнятися обміном "неправильних" водійських прав. Під цю категорію, само собою, потрапили документи, видані Україною.
Так званий указ, якщо озвучувати його перебільшено, звучить наступним чином: "Українські пластикові права міжнародного зразка без терміну дії оголошуються строком дії 10 років від моменту видачі". Тобто ті права, що були видані в 2011 році і раніше на сьогоднішній день - не дійсні. Прихильники місцевої "лінії партії" пояснюють це тим, що саме йде "своя" паспортизація, то і права на водіння повинні бути аналогічними, а не "імпортними".
Даний указ більш ніж епічний. Мало того, що українські права визнаються в світі, включно з Білоруссю, Росію та ін., а в маленькій, але гордій "республіці" вони виявилися "поза законом", так ще і при їх обміні на квадратик кольорового заламініованного картону, на перших... обрізається куточок. Що, звичайно ж, робить їх недійсними не тільки в Україні, але і в РФ.
У місцевих соцмережах після оприлюднення указу розгорнулися справжні баталії: не секрет, що більше половини луганчан їздять в Україну до рідні, у справах, на роботу, за пенсіями, відпочивати і т.д. І відверте шкідництво, у вигляді не просто заміни, а "обрізання" українських прав, породило серед жителів "ЛНР" масу невдоволення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лікарі без досвіду і ліки втридорога: на що перетворилася медицина в окупованому Луганську
Здавати свої законні, а головне, визнані в усьому світі водійські документи, мало хто збирається. Але оскільки на неприємності з українським правами нариватися ніхто не хоче, то зараз спеціалізовані відомства очікує масовий вал звернень про втрату останніх. Це єдиний шанс зберегти нормальні права для тих, хто виїжджає за межі "республіки".
У луганських групах подейкують, що навряд чи дана вказівка прийшла з РФ, скоріше, місцеві "чиновники", які будуть задіяні в обміні, просто вирішили поповнити бюджет. Як "державний", так і свій особистий, оскільки корупційна складова, незважаючи на "народність" республіки, нікуди не поділася.
Наприклад, коли рік тому в обов'язковому порядку змусили міняти українські автономери на номери "LPR", черги в МРЕВ були не просто багатогодинні, а багатоденні. Однак за 5 000 російських рублів черга швидко скорочувалася. Схоже, та ж історія чекає автовласників і з обміном прав.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дешева комуналка, але дорога їжа: як змінилося життя в окупованому Луганську
