Засновник інтернет-видання "Апостроф" і телеканалу "Апостроф TV" Василь Філіпчук розповів про доцільність запуску нових телеканалів на ринку, який скорочується, будівництво студії за часів коронавірусу і основну концепцію "Апостроф TV".
Своїми думками він поділився в інтерв'ю "Детектор медіа".
Минулого тижня Верховна Рада прийняла закон, який, серед іншого, дозволив відновити конкурси Нацради на видачу ефірних ліцензій під час карантину, пов'язаного з COVID-19. Закон є необхідною складовою запуску державного загальнонаціонального мультиплексу цифрового ефірного мовлення МХ-7, побудову якого КРРТ анонсував до кінця 2021 року.
МХ-7 додасть на український ринок 10–12 безкоштовних ефірних телеканалів. Ураховуючи короткі терміни, навряд чи на конкурс на отримання ліцензій подадуться якісь проєкти чи принаймні медіаменеджери, про існування яких на цей момент нічого невідомо. Набагато ймовірніше буде побачити серед кандидатів уже існуючі телеканали, яким досі ліцензія Т2 була недоступна.
Один з таких телеканалів - запущений рік тому "Апостроф TV". Його власник Василь Філіпчук не тільки прямо говорить про наміри поборотися за ліцензію, а й на початку 2021-го пробував будувати МХ-7 у приватно-державному партнерстві з КРРТ.
"Апостроф TV" був запущений 1 червня 2020 року. Василь Філіпчук оцінив перший рік роботи телеканалу досить позитивно, незважаючи на те, що проект відкрили за часів пандемії COVID-19.
"Взяти хоча би сам факт того, що ми змогли запуститися в часи коронавірусу і попри всі перешкоди досі функціонуємо, збільшуємося, зростаємо – вже цього достатньо, щоби бути задоволеним першим роком роботи телеканалу. Ми підписали угоду з Індустріальним телевізійним комітетом про включення телеканалу до панелі вимірювання , щоби з червня цього року побачити наш рейтинг серед інформаційно-аналітичних телеканалів. Але інформаційний простір розвивається настільки швидко, що для того, аби дійсно конкурувати з лідерами галузі, потрібно шукати як нові ідеї, так і нові технічні, кадрові, фінансові ресурси. Наше основне завдання зараз – знайти нові ідеї, які зможуть вивести нас на якісно інший рівень", - розповів Філіпчук.
Він також поділився з журналістом, як запускався "Апостроф TV" і з якими труднощами довелося зіткнутися.
"Ми починали з YouTube-каналу, трьох камер, одного пульта і кімнатки, яку перефарбували в чорний колір, щоби бодай чимось відрізнятися від інших. Нині багато різних YouTube-каналів використовують цей підхід: чорна кімната, хороше світло – і картинка виглядає непогано. І досі наш найбільш популярний сюжет у YouTube відноситься до тих часів, коли ми були YouTube-каналом: у нього більше 1 млн переглядів.
Після отримання ліцензії почався справжній жорсткий період, коли потрібно було зібрати необхідну кількість ідей, технічних рішень і команду. Практично весь 2019 рік ми готувалися до запуску. За нашими планами, ми мали розпочати побудову студії на вул. Володимирській, 10 у лютому 2020-го і вийти в ефір у квітні. Це приміщення «Укртелекому», тут був центр урядового зв'язку, тому воно дуже підходило для студії: 6-метрова стеля, закритість від усього зовнішнього світу по периметру. Але якраз у лютому грянув коронавірус. Будувати телестудію під час коронавірусу, особливого першого локдауну, було незабутньо. Фактично з середини березня ми тут ночували.
Нашою точкою відліку було 20 травня: ми мали зобов'язання до цієї дати запустити хоча б технічне мовлення, інакше втрачали ліцензію. І попри все ми змогли запуститися до 20 травня.
Ми економили на всьому. Наприклад, вирішили не купувати за 12 тис. доларів станцію, яка синхронно показувала час на всіх апаратах. Здавалося, навіщо вона потрібна, якщо в усіх час нормально показує на комп'ютерах і телефонах? А потім вийшли новини і ми побачили, що звук іде з затримкою від картинки на декілька секунд. Що робити? Ми два чи три дні сиділи з техніками і знайшли рішення за 700 доларів. І таких «інновацій» у нас було багато.", - розповів Василь Філіпчук.
Читайте також: Василь Філіпчук: Влада має відрізняти викривлення фактів від інтерпретацій, щоб не втручатися у свободу слова
Він також зазначив, якими концепціями керується його телеканал.
"Редакційна політика – це завжди баланс позицій менеджменту і колективу. Ми працюємо лише на україномовну українську аудиторію і колектив дотримується не центристської, а скоріше правоцентристської чи правої, націонал-демократичної позиції. І попри мої спроби бути ближче до центру, ми все-таки ближче до таких каналів, як "Еспресо", ніж "Україна 24"", - повідомив він.
Василь Філіпчук погодився, що лише невеликий відсоток громадян цікавиться про власників певного телеканалу і заявив, що "Апостроф TV" не відноситься до олігархів і дотримується центристської позиції.
"Але крім ідеологічного позиціонування, у нас є ще і «олігархічне» позиціювання – і тут ми точно центристи, не належимо до жодного олігархічного угрупування. У цьому й полягала ідея: бути майданчиком, де олігархи не визначатимуть, хто і що може говорити. Ви можете побачити, що в нашому ефірі є всі, крім апологетів Медведчука. У певний період ми пробували затягувати сюди спікерів з ОПЗЖ, але вони чомусь до нас не йдуть. Так само, до речі, як і спікери Порошенка. Усі інші ходять, окрім представників цих двох радикально протилежних, але у чомусь дуже подібних угрупувань", - підкреслив Філіпчук.
Також він додав, що деякі категорії громадян сприймають політику і ЗМІ як свого роду телешоу.
"Проблема українського суспільства, що воно сприймає політику і ЗМІ як ще одне телешоу, як «Танці з зірками». Наші громадяни радше проголосують за політика, який краще танцює, співає чи розказує анекдоти, а не за того, хто краще керує країною. Людей, які мислять категоріями держави і можуть оцінювати політиків не по тому, що вони обіцяють під час виборчої кампанії, а що вони дійсно роблять, дуже мало. І тому в нас і політика така популістська, безвідповідальна. Насправді, політика має бути чимось на кшталт служби в армії: 3–4 роки віддаєш державі. А в нас вона сприймається як тип бізнесу. Але в бізнесі потрібно взяти кредит, ризикнути і, не дай Бог, прогоріти. І прибутковість бізнесу 30% – це дуже багато. А в політиці можна отримати по 300–400% у порівнянні з вкладеним капіталом.
Думаю, ми з вами тут нічого не можемо зробити. Протягом певного часу я намагався проштовхувати концепцію, що медіа повинні виховувати аудиторію, щось пояснювати їй, нести в суспільство велике і світле. На жаль, не працює: розумні, спокійні, інтелектуальні дискусії ніхто не дивиться. А якщо медіа ніхто не дивиться чи не читає, то воно прогорає. Ми змушені керуватися тими принципами медіаринку, які є в усьому світі: не виховувати людей, а давати їм те, чого вони хочуть. Виховувати людей мають церква, політики, громадські організації, не медіа. Медіа можуть допомагати, бути інструментом виховання. Але якщо вони беруть функції вихователя, то глядачі автоматично переключаються на інші канали", - додав він.
Нагадаємо, раніше Василь Філіпчук відзначав, що для забезпечення діалогу з суспільством, держава повинна піти на розширення доступу незалежним телеканалам до мережі цифрового мовлення.