Багато українців поринули у мрії про те, що вони збираються зробити після війни. При цьому забувають, що життя продовжується прямо зараз і варто радіти кожному дню. Психологи дали назву цьому стану – "синдром відкладеного життя". В Україні працюють роботи психологічної допомоги.
Про його особливості розповіла медичний психолог та травмотерапевт Оксана Степанюк у Telegram-каналі "Психологічна підтримка".
Часто феномен бере початок ще з дитинства. Якщо батьки дозволяли відпочинок або якісь задоволення лише після виконаної роботи, у людини може виникнути думки про те, що вона не має права на щастя, доки не досягне певних результатів. Нібито повертатися до побутових проблем можна лише після закінчення війни. Таке мислення загрожує депресією.
Читай також: Як безпечно пояснити дитині що таке "війна": поради дитячого психолога
Якщо ви помітили, що схильні до такого синдрому, запитайте себе: "Чи вигідно ворогові, щоб я перестав жити? Адже якщо я не живу, значить мене вже перемогли. Отже, я своїми руками вписав себе в бойові втрати".
Багатьом достатньо цього питання, щоби дозволити собі жити. Але якщо людина і в мирний час мали психологічні травми, війна лише погіршить ситуацію. Тому варто не зволікати і звернутися до психолога. Розглянемо окремі випадки.
"Хочу продовжувати жити, але боюся осуду з боку близьких"
Багато хто виплескує агресію у вигляді осуду. Вони змушують оточуючих відчувати провину. Якщо людина схильна до почуття провини, вона прийме засудження на свій рахунок. Це погіршить психологічний стан.
Будьте готові до того, що близькі можуть бути не у захваті від вашої трансформації. Їм ці зміни не були потрібні. Але не варто орієнтуватися на чужу думку щодо цього питання.
Читай також: Як не боятися залишити будинок і вирушити в далеку дорогу: поради психолога
Що робити у цьому випадку:
- Обмежте спілкування з людиною, яка змушує вас відчувати провину;
- Якщо це не виходить, уявіть, що ви в коконі. Злі слова, що летять у ваш бік, не проникають у кокон, а відскакують від нього;
- Хваліть себе за маленькі успіхи щодня;
- Знайдіть людину, готову вас підтримати;
Не намагайтеся довести людині свою правоту, але вказуйте свої межі. Якщо щось вам не подобається, м'яко вкажіть на це. "Я не готовий продовжувати цю розмову", "Мені не подобається, коли ти зі мною так розмовляєш".
Звинувачуючи інших, люди знімають провину із себе. Часто токсичні відносини починаються задовго до війни.
"Я в безпеці, але відчуваю апатію та розгубленість. Не знаю, як відчути любов до життя"
Часто з такою проблемою стикаються люди, які поїхали із небезпечної території. Далі ціль непродумана. Переїхали у безпечне місце, а що далі? Виникає сильна розгубленість.
Головне завдання – відбудувати лінію часу. У цьому може допомогти психолог. Наприклад, він попросить згадати, як людина чистила зуби тиждень чи місяць тому. Потім – як він це робив сьогодні і робитиме завтра. Так утворюється хронологія процесів.
Далі переходимо до планування. Для початку, поставте ціль на найближчі 30-60 хвилин. Не чекайте від себе чіткого розуміння, що буде далі. Переїзд це великий стрес. А раптовий переїзд із мінімумом речей – подвійно. Знайдіть сили, розплануйте найближче майбутнє. Наведіть лад у побуті, особистісній, професійній сферах на новому місці.
Читай також: Як допомогти собі під час війни: шість простих порад психолога
"Після переїзду не хочу виходити з дому. Діятиму, коли закінчиться війна".
Війна триває два місяці. За цей час люди розділилися на три категорії:
- Люди, які усвідомлюють, що життя продовжується. Вони мають сили для того, щоб працювати, розвиватися, незважаючи на зовнішні обставини.
- Ті, хто затрималися у проміжній фазі. Вони хочуть жити далі, але щось їх зупиняє. Вони можуть відчувати сильне почуття провини.
- Люди, які почуваються наче у перший день війни. Вони відчувають агресію через бажання інших жити далі. Вони цілодобово стежать за новинами і докоряють собі за якісь задоволення.
Психолог зазначає, що такий стан може бути пов'язаний не тільки з внутрішніми переконаннями, а й порушенням роботи нейромедіаторів мозку. Тому не відмовляйтеся від допомоги терапевта. Лікар може відправити до невролога або психіатра, виписати медикаменти, які запобігають ПТСР, депресію та тривожні розлади.
Раніше на Realist.online повідомлялося, де українці можуть отримати безкоштовну психологічну допомогу.
Цей матеріал підготовлений на підставі останніх досліджень, висновків вчених та лікарів. Матеріал має виключно загальноінформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу або отримання медичних порад обов'язково зверніться до лікаря.
