Пандемія коронавируса COVID-19 не призведе до серйозних негативних наслідків для глобалізації.
Про це йдеться в доповіді американського дослідницького Національного бюро економічних досліджень (NBER).
«Темпи глобалізації дійсно сповільнилися останнім часом в порівнянні з попередніми десятиліттями <...>, проте історії [труднощів] з життя окремих компаній, які прийнято вважати доказом деглобалізації [під час пандемії COVID-19], не відбиваються на загальній статистиці», - укладає Пол Антрас, автор дослідження, професор економіки в Гарвардському університеті.
За його висновками, співвідношення обсягу торгівлі і світового ВВП - один з основних індикаторів глобалізації - залишається стабільним протягом останніх років, а частка мігрантів у загальній кількості населення в 2018 році досягла найвищого показника з 1990-х. Що стосується шкоди торгівлі від COVID-19, то його економіст порахував тимчасовим, так як обсяг торгівлі йшов вгору, як тільки уряду послаблювали локдаун, а значить, серйозних наслідків для глобалізації через пандемію чекати не слід, принаймні в найближчому майбутньому.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила COVID-19 світової пандемією в березні, на той час вірус проник майже в усі країни. У квітні національні уряди стали вводити обмежувальні заходи - від комендантської години і заборони на масові збори до жорстких локдаунов.
Антрас простежив коливання обсягу світової торгівлі під час пандемії, прийнявши за точку відліку показники серпня 2019 року в річному вираженні (дані взяті у Бюро економічного аналізу Нідерландів). Виявилося, що до травня 2020 року об`єм світової торгівлі скоротився на 17,6% в порівнянні з базовим значенням, проте в червні, липні і серпні 2020 року цей показник став стрімко зростати. У підсумку до серпня скорочення обсягів торгівлі в річному вираженні склало всього 4,4%. До жовтня обсяг світової торгівлі повернувся на рівень січня 2020 року, випереджаючи темпи зростання ВВП.
Антрас також проаналізував, як COVID-19 позначився на обсязі різних типів перевезень. Для цього економіст зіставив рівень перевезень під час пандемії (30-денний «ковзний» показник) з середнім об'ємом перевезень за 2017-2019 роки, взявши цей показник за 100%. Найбільше на тлі пандемії просіли автоперевезення - в травні вони скоротилися майже на 50%, але до середини липня зросли і за станом на кінець серпня становили понад 90% від середнього базового показника, тобто стільки ж, скільки в січні 2020 року, до початку пандемії. Обсяг інших видів поставок (сухогрузами, нафтовими танкерами і контейнеровозами) незначно скоротився в квітні, але потім знову виріс.
«Ці дані показують, що статистика, що демонструє рівень глобалізації, використовуючи дані з торгівлі, не може бути доказовою базою для тих, хто стверджує про настання в найближчому майбутньому ери деглобалізації», - констатує автор. На його думку, відновлювальна динаміка зростання торгівлі свідчить про те, що викликаний пандемією спад не буде носити довгострокового характеру.
Антрас призводить два основних пояснення, чому COVID-19 не привів до зменшення торгової інтеграції. По-перше, виробники занадто глибоко інтегровані в ланцюжка глобальної вартості і не готові руйнувати статус-кво, відмовляючись від напрацьованих контактів з зарубіжними постачальниками. По-друге, обмежувальні заходи через пандемію завдали більше шкоди сектору послуг, ніж виробництва. При цьому відношення обсягу світової торгівлі послугами до світового ВВП істотно нижче, ніж торгівлі товарами.
Навіть з огляду на невизначеність з приводу того, коли з'явиться вакцина від COVID-19 і наскільки вона буде ефективна, логічно припустити, що шок від пандемії виявиться більш короткочасним, ніж рецесія 2008 року, переконаний Антрас. «В результаті компанії, природно, не готові відмовлятися від міжнародних зв'язків і концентруватися на внутрішньому ринку», - сказав він.
Раніше повідомлялося, що за минулу добу коронавірус в Україні виявили у 13 141 особи, зафіксовано 169 летальних випадків, 13 882 пацієнта одужали.
