Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький в 2018 році став власником земельної ділянки в Кореїзі в включеному Криму, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством. У своїй декларації про доходи він цю інформацію не відобразив.
Про це йдеться в розслідуванні програми "Схеми" - проекту "Радіо Свобода".
Ще до анексії Криму в 2014 році Тупицький володів будинком і землею в Кореїзі, але в 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку в свою власність. Про це свідчить офіційний документ, отриманий "Схемами" з Єдиного держреєстру нерухомості Російської Федерації. Будучи на той момент заступником голови КСУ, Тупицький оформив договір купівлі землі площею 126 м² у громадянина Росії Володимира Рісятова. Ця інформація не була згадана їм ні в одній з декларацій.
"Подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації - це порушення, певне статтею 366-1 Кримінального кодексу України. Саме цю статтю 27 жовтня Конституційний Суд України на чолі з Олександром ТУПИЦЬКИЙ визнав такою, що не відповідає Конституції України", - нагадали розслідувачі.
Більш того, договір купівлі-продажу був оформлений за законами РФ, при тому, що для українських чиновників законодавчо встановлені обмеження "на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території". Таке пояснення дав юрист, член Громадської ради сумлінності Роман Маселко.
"Суддя не має права вступати в будь-які відносини з окупаційною владою. Адже є стаття 9 закону України" Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ", і він як представник судової влади повинен дотримуватися позиції, що ці органи є незаконними і купувати там якесь майно означає визнання їх легітимності ", - зазначив Маселко.
За його словами, відповідно до Кодексу суддівської етики, суддя зобов'язаний і в професійній, і в особистому житті демонструвати поведінку, яке підтримує довіру до судів, і утримуватися від дій, які можуть завдати шкоди авторитету правосуддя. Маселко вважає, що покупка майна в Криму за законодавством окупантів є негідним вчинком для судді Конституційного Суду, а отже, містить ознаки проступку, несумісного зі статусом судді.
"За таке його можна звільнити, правда, це може зробити лише Конституційний Суд двома третинами голосів", - підкреслив юрист.
"Схеми" розшукали продавця ділянки Рісятова, який запевняв журналістів, що Тупицький - його сусід і ніякого продажу не було, а питання було в неправильному розмежування ділянки. Щоб вирішити питання, сторони нібито домовилися оформити угоду купівлі-продажу - вона відбулося за російським законодавством.
Юристи, з якими консультувалися журналісти, пояснюють, що якщо суддя отримав в свою власність землю від іншої особи безкоштовно, по антикорупційному законодавству це може трактуватися як незаконний подарунок.
"Обов'язковою умовою договору купівлі-продажу є сплата покупцем ціни за отриманий товар. Якщо ж земля суддею отримана безоплатно, то в розумінні антикорупційного законодавства безкоштовне отримання майна є подарунком. Судді заборонено отримувати подарунки від третіх осіб. За це передбачена адміністративна відповідальність", - сказав виконавчий директор "Антикорупційного штабу" і заступник голови громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції Сергій Миткалик.
"Схеми" пишуть, що за даними директора ялтинського агентства нерухомості "Статус" Едуарда Кисса, ринкова вартість однієї сотки землі в Кореїзі коливається від $ 5 тис. До $ 15 тис.
Журналісти проекту звернулися до ТУПИЦЬКИЙ з проханням надати коментар щодо цієї ситуації. У прес-службі Конституційного Суду заявили, що всі відомості про майно, яке перебуває у володінні та користуванні Тупицького, "містяться в його щорічної декларації".
Тупицький був призначений суддею Конституційного Суду в травні 2013 року за квотою президента. Зараз йому 57 років. Він уродженець Черкаської області. У 1993-2010 роках був суддею Куйбишевського райсуду Донецька, потім, до обрання в КСУ, працював в апеляційних господарських судах Донецької, Львівської та Дніпропетровської областей.
Раніше повідомлялося, що Конституційний суд України 27 жовтня на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
