В Україні протягом 2020 року до фейсбук-спільноти «Злочини з онлайн-кредитами» приблизно 400 людей звернулися щодо крадіжок сім-карт та незаконного використання персональних даних. Про це пише "hromadske".
Як розповів співзасновник Українського офісу захисту даних Богдан Хаустов, у судах зараз перебуває приблизно 50 справ, ще стільки ж готують до подачі.
«Зі старої картки, яку я закрив, хтось намагається зняти кошти»
За словами потерпілого Віталія з Полтави, у травні 2020-го до нього почали дзвонити незнайомі люди. Вони вимагали повернути кредит одній із компаній «швидких грошей», якого, за словами Віталія, він не брав.
«Іноді я звертався до таких кредитних компаній, але все повертав. Коли я закрив останній кредит, мені ще пів року потім телефонували та пропонували знову його взяти. Могли телефонувати у свята й на вихідні, дзвонили моїм родичам. Я вирішив змінити сім-карту. Згодом почав отримувати повідомлення, що маю повернути кредит», — розповідає Віталій.
Читай також: Водіям приходять липові "листи щастя": як розпізнати шахраїв
Спочатку на новий номер телефону прийшло смс-повідомлення від банку, що з його картки намагаються зняти гроші. Це була картка, на яку він колись брав кредит.
«Я приїхав у відділення, мені повідомили, що зі старої картки, яку я закрив, хтось намагається зняти кошти. Сказали, щоб я не переживав», — згадує Віталій.
Згодом шахраї почали дзвонити до родичів та розповідати, що Віталій узяв гроші й повинен їх повернути. А за деякий час почали телефонувати й на новий номер.
Як розповідає Віталій, виявилося, що на нього взяли чотири кредити, але оформили на іншу кредитну картку. У цих компаніях йому розповіли, що кредити брали на його дані, тому я мушу їх повернути.
Він розповідає, що в одній із компаній шахраї змогли взяти на його ім’я приблизно 20 тисяч гривень, в іншій — 9 тисяч. Ще у двох його зареєстрували вперше й тому взяли невеликі кредитні кошти — приблизно 2 і 3 тисячі.
Він звернувся до поліції, там зареєстрували кримінальне порушення й порадили викинути нову сім-карту, щоб йому більше не дзвонили, або звернутися до суду й анулювати договори на кредит. У серпні Віталій подав позов. Справу зареєстрували, засідання мало відбутися наприкінці січня, однак його перенесли на березень.
Перед зверненням до суду, каже Віталій, представники кредитних компаній телефонували йому щодня, крім цього, тиснули на його близьких.
«Мені могли дзвонити 50 разів на день. Погрожували, що спалять квартиру й машину. Моїй мамі щось таке розповіли, що вона заплатила їм ще одну тисячу за відтермінування кредиту. Люди, з якими я працював, мої родичі — усі дивилися на мене як на останню людину на землі через ці кредити», — розповідає Віталій.
Старою сім-картою Віталій перестав користуватися, а коли вирішив перевірити її, дізнався, що вона вже неактивна. Мобільний оператор повідомив, що сім-карту перевипустили.
Зазвичай людина використовує один номер телефону для різних послуг — вказує його в соціальних мережах, підв’язує до нього пошту, інтернет-банкінг тощо. Цим, розповідає Хаустов, і користуються шахраї: отримавши доступ до сім-карти, вони можуть дістати за її допомогою будь-яку інформацію.
У кол-центрі одного з провідних українських мобільних операторів нам розповіли, що якщо сім-картою не користуються понад рік, її блокують, і вже за декілька місяців мобільний оператор може знову виставити номер на продаж.
Щоб уникнути ситуації з аферистами, у компанії радять прив'язувати номер телефону до паспорта (тоді картка не буде анонімною) або встановлювати на неї особистий пароль.
"На моє ім'я оформили 5 чи 6 кредитів"
За словами Хаустова, навіть якщо людина ніколи раніше не брала грошей у кредитних компаніях, це не гарантує, що їх не зможуть від її імені взяти шахраї. Так було в Юлії з Києва — вона раніше не брала кредитів, проте все одно постраждала від шахрайства.
«Улітку 2020-го, коли ми поїхали відпочивати, мені зателефонували з невідомого номера. У досить жорсткій манері спитали, коли я збираюся повертати гроші. Так я дізналася, що на мене оформлений кредит», — розповідає Юлія.
Вона зайшла на сайт одного з бюро кредитних історій і побачила, що на її ім'я оформили 5 чи 6 кредитів.
«Один із кредитів спочатку оформили на суму 500 гривень, потім його погасили й узяли вже 12 тисяч. В інших компаніях кредити змогли взяти від 500 гривень до 5 тисяч», — каже Юлія.
Згодом кредитні компанії почали щодня телефонувати до батьків Юлії та повідомляти про її кредит. Вона подала заяву до поліції й розіслала витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, вимагаючи анулювати кредит і видалити її персональні дані.
Одна з компаній, за її словами, одразу анулювала кредит. Але деякі з них не хотіли навіть надавати більш детальну інформацію — як були оформлені ці кредити й на чиї дані.
Як дізналася Юлія, що для оформлення кредитів узяли мій номер телефону, яким я користувалася років 8-9 тому.
Хаустов каже, що шахраї взяли її дані з державного реєстру, оскільки вона є ФОПом (фізична особа-підприємець), а потім зареєстрували її в кредитній компанії.
Разом із юристом наприкінці вересня вони подали позов до суду, щоб анулювати кредити. Суддя розділила позов на п’ять окремих справ, виділивши їх в окремі провадження щодо кожної кредитної компанії, і направила в різні райони міста, залишивши в себе справи з двох компаній.
Юрист каже, що такі судові справи досить нелегкі, тому треба мати докази своєї правоти: довідки з банків чи податкової, що гроші не надійшли на картку жертви, інформацію щодо сім-карти, на яку надходили електронні підписи (смс-повідомлення, які є підписом-підтвердженням про реєстрацію тощо).
Що робити, коли дзвонять колектори
Якщо колектори телефонують щодо боргу за кредитом, який людина не брала, необхідно з’ясувати, на кого оформлена позика: на людину, якій телефонують, чи гроші вимагають сплатити за іншого боржника.
«Часто такі вимоги супроводжуються погрозами, приниженнями, образами, тому я раджу записувати розмови», — каже Хаустов.
У такому разі варто звертатися з досудовою вимогою безпосередньо до кредитної компанії чи колекторів, а також до правоохоронних органів та НБУ.
Як уберегти себе та рідних від шахраїв
Насамперед потрібно дотримуватися правил інформаційної гігієни та безпеки, каже Хаустов:
- не встановлювати сумнівних мобільних додатків і не переходити за підозрілими посиланнями;
- уважніше ставитися до того, хто вам телефонує і відрекомендовується як представник банку, органів влади, правоохоронних органів або мобільного оператора;
- бажано зробити окремий фінансовий номер, закріпити його за паспортом і використовувати лише для певних операцій.
Як повідомляв Realist.online, у парламенті хочуть створити систему обміну інформацією про діяльність шахраїв з державними фінансовими та правоохоронними органами інших країн.
